Ухвала суду № 93510419, 14.12.2020, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/201/20

Провадження №1-кп/190/126/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Сазанової О.В.

прокурора - Поташенка А.В.

представника потерпілого - Войтенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040550001115 від 25.10.2018 року стосовно

ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

08 грудня 2020 року до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_1 про накладення арешту на майно. Клопотання мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 йому завдано матеріальну та моральну шкоду, про що в даному кримінальному провадженні ним заявлено цивільний позов. Розмір позовних вимог складає 255995 гривень, при цьому матеріальна шкода – 5995,34 гривень, моральна – 250000 гривень. Вважає, що причетність обвинуваченого до вчинення злочину доведена під час досудового розслідування, а тому він, потерпілий, має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди. На думку потерпілого, підставою для накладення арешту на майно обвинуваченого є той факт, що останній ухиляється від сплати належної йому компенсації та відмовляється взагалі допомагати по відновленню його стану здоров`я. Зазначає, що арешт майна здійснюється для відшкодування реальної шкоди і в інший спосіб захистити свої права та законні інтереси, при бездіяльності слідчого та прокурора, він не вбачає, а тому вважає, що судом повинно бути накладено арешт на майно обвинуваченого.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Представник потерпілого – адвокат Красюк І.В. у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання потерпілого, оскільки розмір реальної майнової шкоди не є співмірним вартості майна, на яке просить накласти арешт потерпілий, а також зауважив, що потерпілим не зазначено перелік майна, на яке необхідно накласти арешт.

У відповідності до ч.2 ст.172 КПК України, обвинувачений та його захисник не повідомлялись про розгляд клопотання щодо накладення арешту на майно.

Вислухавши представника потерпілого та прокурора, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

За ст. 131 КПК України, - арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, - з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно обвинуваченого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частинами 8 та 11 ст. 170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Судом встановлено, що потерпілий просить накласти арешт на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). При цьому, сума заявлених вимог в цивільному позові потерпілого складає: 5995,34 грн. матеріальної шкоди та 250000 гривень моральної шкоди. Водночас, потерпілий висуває вимогу про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти розміщені в банківських установах, яке належить на праві власності, спільної сумісної чи часткової власності обвинуваченого, що не є співмірним заявленим позовним вимогам.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, потерпілим ОСОБА_1 не надано до суду доказів намірів обвинуваченого ОСОБА_2 відчужити належне йому майно, або приховати, пошкодити псуванням, зникненням, втратою, знищенням.

Крім зазначеного потерпілий, заявляючи клопотання про арешт майна обвинуваченого, не визначив перелік і види майна, що належить арештувати.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За змістом положень КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті170 цього Кодексу.

Згідно із ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що у клопотанні потерпілого ОСОБА_1 про арешт майна, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 167, 170-173, 309, 372, 395, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_3 з метою забезпечення цивільного позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В.