Ухвала суду № 93509233, 14.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8930/20

2-о/212/168/20

У Х В А Л А

14 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чорний І.Я., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в :

до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Дослідивши матеріали заяви на предмет її відповідності вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

В п.3 Постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви,так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявником в заяві не зазначено, з якою метою необхідно встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме: договору дарування будинку від 29.11.1994 року; не зазначено посадовою особою якої організації зроблено помилку та в чому вона полягає; до матеріалів не долучено свідоцтва про право власності на будинок, хоча в своїй заяві заявник посилається на нього; не долучено доказу про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

В п.5 Постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 Пленум Верховного Суду України зазначив, що залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

В свою чергу заявником в заяві взагалі не зазначена заінтересована особа.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання заяви у справах окремого провадження, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн..

Приймаючи до уваги, що зазначені недоліки не дають можливості відкрити провадження по справі, суддя вважає необхідним, у відповідності до вимог ст. 185 ЦПК України позов залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

Заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн..

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів УК у Покровс.р. м. Кр.Р/Покр.р/22030101

ЄДРПОУ 38031627

IBAN – UA578999980313191206000004022

Призначення платежу - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050).

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху і надати заявникові строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Я. Чорний