Ухвала суду № 93508749, 31.10.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 178/274/18

Провадження № 1-кп/209/65/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Байбари Г.А.,

суддів Лобарчук О.О., Багбая Є.Д.,

за участі секретаря Міханько К.В.,

прокурора Резніченка І.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Литвин Н.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Коваль О.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Марусенка І.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12016040460000697, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, українця. який має загальну середню освіту, одружений, не працював, зареєстрований та мешкав за адресо.: АДРЕСА_1 ,

засуджений 04.03.2011 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кислянка Синельниківського району Дніпропетровськох області, громадянина України, українця. який має загальну середню освіту, не одружений, не працював, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не має місця постійного проживання,

раніше засуджений 03.06.2016 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 року,

обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживав за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Думанці Черкаського району Черкаської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживав за адресою: АДРЕСА_6 ,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосування якого продовжувалося судом до 08 листопада 2019 року.

Прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів відносно обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , яке підтримував в судовому засіданні, стверджуючи, що на даний час існують ризики того, що обидва обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, можуть перешкоджати кримінальному провадженню, впливаючи на недопитаних потерпілих та свідків, а також можуть вчинити інші кримінальні правопорушення. Наполягає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що він має місце проживання, де працював, як самозайнята особа, готуючи та продаючи їжу. Просив змініти йому запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Захисник Литвин Н.О. заперечувала проти задоволення заявленого прокурором клопотання, вважаючи, що прокурором не доведені вказані ним ризики, та з урахуванням тривалого знаходження обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою просила змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він відбув покарання за раніше скоєні злочини. Потерпілих нема в живих, тому нема на кого впливати. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник Марусенко І.В. заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , вважаючи що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК. Прокурором не доведені вказані ним ризики того, що ОСОБА_6 буде ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, чи буде вчиняти інші злочини. ОСОБА_6 проживав з сім`єю, має постійне місце проживання. Прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобігання вказаним ним ризикам. Просив змінити запобіжний захід ОСОБА_6 на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , та захисник Коваль О.В. також заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та просили змінити запобіжні заходи відносно них на більш м`які.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно пункту 5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України, а ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 121 КК України, за що їм, в разі доведеності вини, може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

При вирішенні питання щодо запобіжних заходів відносно обвинувачених, суду надавалися докази, які відкривалися стороні захисту, що обґрунтовують обвинувачення ОСОБА_2 і ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 на час скоєння злочинів та його затримання не працював та не мав джерел доходів, не мав постійного місця проживання, він не одружений, не має дітей, обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку після звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_5 також на час скоєння злочинів та його затримання не працював, раніше неодноразово засуджувався за скоєння корисливих злочинів та злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, має непогашену судимість.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які не мають міцних соціальних зв`язків, постійної роботи, можуть ухилятися від суду з метою уникнення можливого покарання в разі доведення їх вини у скоєнні інкримінованих злочинів.

Суд вважає, що обвинувачені можуть впливати на недопитаних у кримінальному провадженні потерпілих та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які мають непогашені судимості, не працюючи, та не маючи джерела доходів, можуть скоїти інші корисливі злочини.

На даний час вказані вище ризики не відпали та не зменшилися.

Суд вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання зазначеним вище ризикам, передбачених у ст.177 КПК України.

На думку суду тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд

ПостановиВ:

Продовжити до 28 грудня 2019 року застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовжити до 28 грудня 2019 року застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Г.А. Байбара

Судді О.О. Лобарчук

Є.Д. Багбая