Ухвала суду № 93506914, 05.12.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6256/20

Провадження № 1-кс/362/1521/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Вакуленко О.О.,

прокурора Матвєєва Д.В.,

слідчого Шиденко В.В.,

захисника Прудивус М.О.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Василькові в залі суду клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Шиденко В.В., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Матвєєвим Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

05.12.2020 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Шиденко В.В., з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, у невстановлений слідством час, через невстановлений слідством сайт, здійснила замовлення у ТОВ «ПРИВАТІНВЕСТ», адреса м. Київ, вул. Перемоги, 67 мобільного телефону «Iphone SE, 128 Gb», вартістю 14999 грн., з доставкою товару до відділення №1 служби доставки «Нова Пошта» за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, 3-А, вказавши при цьому завідомо неправдиві анкетні відомості одержувача – ОСОБА_2 .

04.12.2020 року ОСОБА_1 , маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, умисно, з корисливих мотивів прийшла до відділення № 1 служби доставки «Нова Пошта», де повідомила оператору номер відправлення №20400204786058, пред`явила документ, що підтверджує особу - ID картку на ім`я ОСОБА_2 та попросила скористатись послугою огляду товару. Отримавши товар на огляд, в присутності ОСОБА_1 , було відкрито транспортуюче пакування, після чого остання відправлення не оглядала, а натомість взяла коробку з відправленням та поклала її всередину своєї жіночої сумки та пройшла до каси для оплати. Далі ОСОБА_1 піднесла до терміналу картку для оплати товару на суму 14999 грн., але через відсутність коштів, оплату не здійснила. Після чого, повідомила працівникам служби доставки «Нова Пошта», що не буде отримувати замовлення та повернула замість отриманого телефону «Iphone SE, 128 Gb» в коробці, заздалегідь приготований масогабаритний макет коробки з-під аналогічного телефону.

Після чого ОСОБА_1 , не маючи дійсних намірів та можливості придбати товар, шляхом обману, а саме підміни на макет, незаконно заволоділа мобільним телефон «Iphone SE, 128 Gb», внаслідок чого заподіяла володільцю майна – ТОВ «Нова Пошта» майнову шкоди на загальну суму 14999 грн.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.12.2020 року о 9 год. 41 хв., маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що паспорт громадянина України у вигляді ID картки на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з номером документа НОМЕР_1 , орган, що видав 3612, з датою видачі 19.04.2017 року є підробленим, ОСОБА_1 знаходячись у відділенні № 1 служби доставки «Нова Пошта», за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, 3-А, використала його у якості документа, що посвідчує особу.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном та реалізуючи його, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок іншої особи, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, у невстановлений слідством час, через сайт « ІНФОРМАЦІЯ_3 », інтернет-магазин «Розетка», замовила мобільний телефон «Iphone SE, 128 G», вартістю 14999 грн, з доставкою товару до відділення №2 служби доставки «Нова Пошта», за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 10, вказавши при цьому завідомо неправдиві анкетні відомості одержувача – ОСОБА_2 .

Проте, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від її волі, не змогла вчинити усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки була затримана 04.12.2020 о 09 год. 43 хв. в приміщення відділення №1 служби доставки «Нова Пошта» за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, 3-А.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а використання завідомо підробленого документа, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України, а саме у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки.

В клопотанні зазначено, що підозрювана ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити речові докази, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 2, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрювана може не з`являтися за викликом до органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки проживає та зареєстрована у м. Миколаїв, змінювати місця свого проживання, вчиняти нові кримінальні правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід не є можливим.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання, просила у її задоволенні відмовити, оскільки вона дуже хвора, має на утриманні бабусю, якій 80 років та син, який навчається, від органів досудового слідства та суду наміру переховуватися не має, вину в скоєному визнає.

Захисник підозрюваної ОСОБА_1 – Прудивус М.О. просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, крім того, його підзахисна має ряд захворювань і їй необхідний медичний догляд, який не може бути належним перебуваючи ОСОБА_1 , під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її реєстрації.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваної, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12020110140001902 від 04.12.2020 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та захиснику 05.12.2020 року, о 12 год. 00 хв., приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12020110140001902 від 04.12.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст.358, ч.3 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки, використання завідомо підробленого документ та у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки (а.с. 7-9).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.12.2020 року, 04.12.2020 року о 09 годині 43 хвилин (фактичний час затримання), за адресою: АДРЕСА_1 , затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39-40).

05.12.2020 року о 00 год. 11 хв. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України (а.с.44-45).

Підозра щодо ОСОБА_1 підтверджується протоколом ОМП від 04.12.2020 року, який проводився за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-13), протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_3 від 04.12.2020 року (а.с.19-20), протоколами допиту свідків від 04.12.2020 року (а.с. 27-34), протоколом затримання ОСОБА_1 від 04.12.2020 року в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення злочину (а.с.39-40), протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_1 від 04.12.2020 року (а.с.41-42), повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 05.12.2020 року (а.с.44-45) та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідуванняі судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини ( далі- ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я(наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 358, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 190 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у вигляді позбавлення волі; її вік, стан здоров`я, яка перенесла операцію; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; вдови, маючи на утриманні повнолітнього сина, бабусю похилого віку; яка офіційно не працевлаштована, і не має офіційного джерела доходів; раніше не судимої в силу ст. 89 КК України; те, що вона зареєстрована та проживає в м. Миколаєві, на території м. Василькова та Васильківського району місце проживання відсутнє, доказів в спростування вказаного захисником, слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрювана може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення її до кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, якій ще досудовим слідством не затриманий, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на даній стадії досудового слідства, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи відповідно до вимог ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати її, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати її завідомо непомірним для ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Шиденко В.В., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Матвєєвим Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 190 ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, українки, громадянки України, з вищою освітою, вдови, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до «30» січня 2021 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 109 450 (сто дев`ять чотириста п`ятдесят) грн.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268119 . Банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Код банку отримувача (МФО) 820172. Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661 Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваній роз`яснити її обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 – Прудивус М.О. про застосування іншого запобіжного заходу – відмовити.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 09 грудня 2020 року.

Слідчий суддя Г.М. Лебідь-Гавенко