Ухвала суду № 93506440, 14.12.2020, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/333/18

Номер провадження 1-кп/292/4/20

У Х В А Л А

14 грудня 2020 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Рябенької Т.С.,

секретаря судового засідання Володіної В.В.,

за участю прокурора Цьомика І.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Мотринця І.М., Сиворіга А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Пулини в режимі відеоконференції з Франківським районним судом м.Львова кримінальне провадження №12017060300000480 від 27.12.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Червоноармійського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №12017060300000480 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. В судовому засіданні прокурор Цьомик І.О. заявив клопотання про призначення по справі інженерно-транспортної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. На вирішення даної експертизи просить поставити наступні питання:

1). За скільки часу з технічної точки зору відбувся долом корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 до події дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням того, що на поверхнях (площинах злому) корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля виявлено стійке нашарування іржі (згідно висновку експерта №5421/5422 від 05.02.2020 року, роз`яснень експерта ОСОБА_2 )?

2). Чи міг з технічної точки зору долом корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 статися безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою (за декілька секунд, хвилин до початку з`їзду транспортного засобу з проїжджої частини на узбіччя), з урахуванням зафіксованої слідової інформації у протоколі огляду місця події від 27.12.2017 року та додатках до нього?

3). Яким чином, з технічної точки зору, поводить себе транспортний засіб "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 у випадку долому корінного листа ресори заднього лівого колеса, коли фрагменти листа продовжують знаходитися у з`єднанні, при швидкості руху 80 км/год по прямій асфальтобетонній ділянці дороги без вибоїн в умовах слабкої ожеледиці?

4). Чи впливає долом корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 на працездатність та технічну справність інших систем, вузлів, агрегатів і деталей, робочої гальмової системи та рульового керування транспортного засобу. У випадку, якщо впливає, зазначити яким чином?

5). Чи характеризується з технічної точки зору долом корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 вібруванням керма транспортного засобу при швидкості руху 80 км/год по прямій асфальтобетонній ділянці дороги без вибоїн в умовах слабкої ожеледиці?

6). Чи мав водій ОСОБА_1 можливість виявити вищевказану несправність транспортного засобу (долом корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 ) до моменту дорожньо-транспортної пригоди?

7). Чи перебуває втомне руйнування корінного листа ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", д.н.з. НОМЕР_1 , долом якого стався задовго до ДТП (згідно роз`яснень експерта ОСОБА_2 ), технічною причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої загинув ОСОБА_3 .?

8). З урахуванням відповідей на питання №1-7 чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді за наявності даної несправності?

9). Як повинен був діяти водій ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

10). Чи відповідали дії водія ОСОБА_1 технічним вимогам Правил дорожнього руху?

11). Чи були з технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 у причинному зв`язку з виникненням ДТП?

12). Що з технічної точки зору стало причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4 .

Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні заперечували проти клопотання, вважаючи його безрезультатним затягуванням часу розгляду справи. Зазначили, що якщо прокурор хоче встановити об"єктивну істину по справі, то він зобов"язаний:

1) надати для дослідження експерту автомобіль "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 в такому стані, у якому він знаходився безпосередньо після ДТП, тобто з цілими колесами без знищеної гуми передніх коліс; 2) представити об"єктивні технічні дані, що до ДТП всі колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 знаходилися у технічно справному стані і технічно обґрунтовано виключити той факт, що безпосередньо перед ДТП у даному транспортному засобі не відбувся раптовий вихід повітря з одного із знищених коліс; 3) об"єктивно надати експерту чіткий метричний та динамічний механізм контактної взаємодії автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 з навколишніми об"єктами; 4) надати експерту обґрунтовані дані від чого був пошкоджений диск заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 і обґрунтовано довести, що цей диск не був пошкоджений безпосередньо перед ДТП і що його пошкодження не стало причиною заносу автомобіля; 5) надати для дослідження експерту корінний лист ресори заднього лівого колеса автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 в первинному її стані, а не в стані часткового знищення в результаті експертних досліджень, зокрема обробки ортофосфорною кислотою; 6) встановити чітко момент виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_1 ; 7) встановити розташування автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 відносно слідових об"єктів в момент виникнення небезпеки для руху його водію ОСОБА_1 ; 8) задати експерту чіткі параметри дороги, стан дорожнього покриття, величину укосу узбіччя, значення коефіцієнтів зчеплення коліс із дорогою, причому отримані не теоретично, а експериментальним методом саме з урахуванням стану автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 перед ДТП; 9) оскільки для аналізу дій водія в аварійній обстановці необхідно встановити його психофізіологічні властивості, надати експерту об"єктивну психофізіологічну характеристику ОСОБА_1 ; 10) задати експерту на дослідження дані щодо чіткої послідовності дій ОСОБА_1 безпосередньо перед ДТП та під час її протікання; 11) усунути всі недоліки експертного дослідження технічного стану автомобіля "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 , проведеного під час досудового слідства експертом Житомирського НДЕКЦ УМВС України Євпаком С.А., на які в даному запереченні вказала сторона захисту.

Вислухавши клопотання прокурора, думку інших учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Разом з цим, прокурор в своєму клопотанні не зазначає який саме вид експертизи просить призначити. При цьому в матеріалах справи наявні висновки за результатами декількох експертиз.

Згідно п.1.3 розділу 2 "Інженерно-технічні експертизи" Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення інженерно-транспортної експертизи (залучення експерта) повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).

При призначенні експертизи обставин ДТП необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця тощо), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди; розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху (швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування); момент виникнення небезпеки для руху; відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані).

На думку суду, слушним є зауваження захисників обвинуваченого щодо неможливості надати усі необхідні вихідні дані.

Крім цього, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свої покази не змінював, речовий доказ автомобіль "Мitsubishi L 200", р.н. НОМЕР_1 тривалий час був у розпорядженні органу досудового розслідування, де і перебуває на даний час, однак прокурором не доведено поважність причин, з яких ним не реалізовано своє право на призначення та проведення вказаної експертизи під час досудового розслідування.

Водночас у клопотанні не зазначено про існування достатніх підстав вважати висновки експертиз, наявні в матеріалах справи, необґрунтованими чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їх правильності.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з думкою сторони захисту про те, що клопотання прокурора є затягуванням строків розгляду справи, тому не знаходить підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про проведення судової інженерно-транспортної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька