Рішення № 93506384, 08.12.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/538/19

Номер провадження 2/289/78/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінська Людмила Василівна, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить визнати за ним право власності на спадкове майно, яке належало його рідній матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишевичі і складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці площею 0,18 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна мати позивача ОСОБА_3 , яка за життя на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 заповіла все своє майно своєму сину ОСОБА_4 (позивачеві).

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вартість зазначеної нерухомості складає 20859,00 грн. Право власності у ДРРП не зареєстровано, правовстановлюючі документи зіпсовані, тому вважаються втраченими.

Єдиним спадкоємцем першої черги, який претендує на зазначену спадщину та фактично прийняв спадщину – її син ОСОБА_1 , який був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем в спадковому житловому будинку АДРЕСА_1 , опікувався нею та доглядав до смерті. Батько позивача, він же чоловік спадкодавця, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, позивач у визначений законом строк подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Інший житловий будинок по АДРЕСА_2 спадкодавця заповіла своїй онуці ОСОБА_2 , залишивши заповіт, в якому вона помилково не зазначила саме цей будинок, а зазначила «Все своє майно». Секретар сільської ради, яка посвідчувала вказаний заповіт, ці тонкощі не врахувала.

Спір між спадкоємцями щодо розподілу зазначених спадкових житлових будинків відсутній, однак, нотаріус не може, при наявності заповіту, розподілити житлові будинки між спадкоємцями, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 12.07.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків (а.с.29), 18.07.2019 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с.33-36).

Ухвалою судді Луньової Д.Ю. від 19.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання (а.с.40-41).

04.11.2019 від приватного нотаріуса Камінської Л.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання зазначає, що у відповідності до матеріалів спадкової справи № 264/2018, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , її спадкоємцями, що прийняли спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, є : онука ОСОБА_2 , на ім`я якої померла за життя склала заповіт, який був посвідчений секретарем Вепринської сільської ради Радомишльського району Житомирської області Шевченко І.В. 25.03.2010 за реєстровим № 10, яким заповіла все своє майно внучці ОСОБА_2 ; син ОСОБА_1 , на ім`я якого померла за життя склала заповіт, який був посвідчений секретарем Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області Новиченко С.Л. 19.01.2010 за реєстровим № 4, яким заповіла все своє майно сину ОСОБА_1 . Отже, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 1254 ЦК України, перший заповіт, посвідчений 19.01.2010 на ім`я ОСОБА_1 , був повністю скасований заповідачкою заповітом, який був посвідчений 25.03.2010. Призначення спадкоємця є виключно правом заповідача, а доводи позивача про те, що заповідач в заповіті від 25.03.2010 на ім`я ОСОБА_2 помилково зазначила все своє майно замість будинку в АДРЕСА_2 , не є обґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства щодо складання заповіту. Спадкоємцем усього майна померлої ОСОБА_3 є її онука ОСОБА_2 у відповідності зі змістом заповіту, посвідченого 25.03.2010 секретарем Вепринської сільської ради за реєстровим № 10. Жодних заяв, повідомлень від ОСОБА_1 щодо наявності підстав обов`язкової частки у спадщину до нотаріуса не надходило. Крім того, відсутність реєстрації права власності за ОСОБА_3 на спадковий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є підставою вважати документи втраченими, так як архівною складовою Державного реєстру речових прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, який діяв до 31.12.2012 та не є підставою для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій (зокрема рекомендувати спадкоємцю звернутися до суду). Приватний нотаріус Камінська Л.В. просить справу розглядати без її участі, а копію рішення направити на її адресу (а.с.52).

14.11.2019 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання позовні вимоги не визнала як безпідставно заявлені, посилаючись на те, що пред`явлений позивачем заповіт ОСОБА_3 від 19.01.2010 не має правового значення для визначення спадкоємця, так як існує інший заповіт спадкодавця ОСОБА_3 від 25.03.2010, яким остання все своє майно заповіла ОСОБА_2 . Посилання позивача на те, що секретар сільської ради, яка складала і посвідчувала заповіт, не прислуховувалася до тонкощів щодо розподілу майна, відповідач вважає голослівними фантазіями позивача. ОСОБА_2 в порядку і строки, визначені законодавством, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Крім того, відповідач ОСОБА_2 заперечує проти зазначеної позивачем обставини втрати правовстановлюючих документів на будинок (жодних доказів на підтвердження вказаної обставини позивач не надав) та не оформлення спадкодавцем права власності на спірний будинок, а також відповідач зазначає про ненадання позивачем до суду постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому вважає звернення до суду з цим позовом безпідставним та надуманим, а тому не підлягає задоволенню. Також звертає увагу суду, що ОСОБА_5 зазначений в позові і як представник позивача, і як третя особа одночасно, залучення позивачем до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 вважає безпідставним та просить суд відмовити у визначенні ОСОБА_5 третьою особою у справі (а.с.60-63).

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 головуючим суддею у даній справі визначено Сіренко Н.С. (а.с.94), яка ухвалою від 24.01.2020 прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання на 21.04.2020 (а.с.102).

21.04.2020 відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає (а.с.119).

Ухвалою від 21.04.2020 виключено третю особу ОСОБА_5 зі складу учасників судового процесу у справі, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду на 19.05.2020 (а.с.121), проведення якого судом неодноразово відкладалося по причині неявки позивача.

18.06.2020 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бойко В.В. подав до суду заяву про відвід головуючого судді Сіренко Н.С. (а.с.139-141), ухвалою від 19.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 про відвід судді, оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість такого відводу (а.с.161-162).

07.08.2020 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бойка В.В. надійшла заява про відвід судді Сіренко Н.С. (а.с.170-172), яку ухвалою від 01.09.2020 залишено без розгляду (а.с.194-195).

16.09.2020 від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява про перенесення проведення підготовчого засідання (а.с.201-202), ухвалою від 17.09.2020 вказану заяву задоволено, розгляд справи відкладено та роз`яснено представнику позивача, що підготовче провадження у вказаній справі вже закрито ще 21.04.2020, також роз`яснено позивачу та його представнику їх право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних заходів (а.с.206-207).

08.12.2020 до суду надійшла заява про визнання та затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, підписана позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 (а.с.220,221-222), разом із заявами зазначених сторін про розгляд справи без їх участі (а.с.223-224,225-226).

Ухвалою суду від 08.12.2020 у затвердженні мирової угоди, укладеної між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 та закриття провадження у справі відмовлено, судовий розгляд продовжено (а.с.229).

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.219,227,228,).

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками у свідоцтві про народження від 15.05.1966 серії НОМЕР_1 записані: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_3 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , батько позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області (а.с.11), а мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.8).

Згідно заповіту від 19.01.2010, посвідченого Новиченко С.Л., секретарем Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 4, ОСОБА_3 все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає своєму сину ОСОБА_1 повністю (а.с.9).

Після смерті матері позивача ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, в тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,36 га, яка не перебуває в приватній власності. Вказаний будинок належить спадкодавці в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_7 , що підтверджується копією спадкової справи № 691/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 (а.с.55), копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2004 (а.с.13), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.14), витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.15), довідкою про наявність (відсутність) зареєстрованого майна від 11.02.2019 № 41 (а.с.16) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.51).

Як вбачається із довідки від 10.01.2019, виданої виконкомом Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області, на час своєї смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.21).

В довідці від 10.01.2019, виданій виконкомом Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, зазначено, що ОСОБА_1 з 24.02.2017 зареєстрований і проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області, і була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.23).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 являється онукою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.66,67,68,69), та згідно довідки від 05.11.2019, виданої ОСОБА_3 , виконкомом Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, з 30.05.2000 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.72).

Як вбачається із копії спадкової справи № 264/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , після смерті останньої до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ІНФОРМАЦІЯ_7 звернулася ОСОБА_2 . В матеріалах спадкової справи знаходиться заповіт, посвідчений 25.03.2010 ОСОБА_8 , секретарем виконавчого комітету Вепринської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, згідно якого ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_2 (а.с.101).

Крім того в спадковій справі наявна заява ОСОБА_9 від 08.11.2018, згідно якої остання відмовляється від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заява ОСОБА_1 від 30.01.2019 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом та за законом; 13.02.2019 ОСОБА_9 звернулася до нотаріуса із заявою про відкликання раніше поданої заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , в цей же день 13.02.2019 ОСОБА_9 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 на користь її онуки ОСОБА_2 .

Предметом спору у цій справі є визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Прийняття спадщини може бути здійснено двома способами: шляхом подачі заяви до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України) та шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як визначено в ст. 1234 ЦК України, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

В ст. 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту. Так, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними в ст.ст. 1251-1252 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, про що зазначено вище, що ОСОБА_3 за життя склала декілька заповітів.

Відповідно до ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, заповіт ОСОБА_3 від 19.01.2010, складений на користь ОСОБА_1 на все майно, скасований заповітом спадкодавця від 25.03.2010.

ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що він має право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України.

Суд також враховує те, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Звернення до суду з позовом не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення відповідної визначеної правовими нормами процедури оформлення права власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем суду не надано жодного доказу та не обґрунтовані ті обставини, на які він посилається в позові. А рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм права та встановлених в судовому засіданні обставин справи дає можливість зробити висновок про те, що заявлені позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (12214, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Вишевичі, вул. Клєвцова, 2, код ЄДРПОУ 04343748), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_5 ), третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінська Людмила Василівна (12201, Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Чорнобильська, 4) про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2020.

Суддя Н. С. Сіренко