Вирок № 93506266, 14.12.2020, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2465/19

провадження №1-кп/283/56/2020

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2020 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Ярмоленка В.В.,

з секретарем судового засідання Пух Н.М.,

з участю: прокурора Хоменка Т.П.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілих Яременка Д.В.,

захисника обвинувачених Міхненка С.С.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 22 липня 2019 року за №12019060080000456 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з вищою освітою, майстра лісу в ДП «Малинський лісгосп АПК», не судимого

в скоєнні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.2 ст. 125, ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Стрільники Путивльського району Сумської області та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення під час судового розгляду:

20 липня 2019 року близько 18 години ОСОБА_2 на подвір`ї садиби в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, реалізуючи свій злочинний умисел, будучи байдужим до наслідків своїх дій, наніс ОСОБА_1 один удар гумовим капцем по голові, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що за своєю категорією відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

22 липня 2019 року близько 09-ї години ОСОБА_3 на подвір`ї садиби в АДРЕСА_2 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, в результаті конфлікту, реалізуючи свій злочинний умисел, будучи байдужим до наслідків своїх дій, схопивши ОСОБА_4 за верхній одяг та штовхнувши, в результаті чого останній впав на землю, наніс йому один удар кулаком в ліву скроню, декілька ударів ногами по тулубу.

В цей час до них підбіг ОСОБА_2 , який наніс ОСОБА_4 кулаками та ногами численні удари в область голови, обличчя, тулуба та ніг.

Не припиняючи заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , сівши на потерпілого, наніс йому декілька ударів кулаками по грудній клітці, та, підвівшись, наніс три удари ногами по тулубу.

Не припиняючи своїх злочинних дій, діючи без розриву у часі, ОСОБА_2 утримував ОСОБА_4 за руки, а в цей час ОСОБА_3 наносив удари кулаками по тулубу потерпілого, в результаті чого ОСОБА_4 втратив свідомість.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців голови, кінцівок, тулубу, струсу головного мозку, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження:

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість щодо нанесення удару ОСОБА_5 та ударів ОСОБА_4 не визнав. Категорично заперечив відносно обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 постійно створюють конфліктні ситуації, ображають його та членів його сім`ї, створюють умови, що унеможливлюють проживання у вказаному будинку. Все це призвело до того, що він з сім`єю змушений був продати квартиру. Вважає, що кримінальне провадження відносно нього сфальсифіковано та є наслідком обмови його з батьком потерпілими. Останні постійно переслідували його, вимагаючи гроші за вселення в будинок, тероризували його вагітну дружину. Всі заяви до поліції та прокуратури з цього приводу проігноровані, натомість він є обвинуваченим. Будь-яких ударів ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_4 він не наносив 20 та 22 липня 2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_3 також заперечив в повному обсязі свою причетність до завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 22 липня 2019 року, показав, що приїхавши до свого сина 22 липня 2019 року з приводу повідомлення останнього про напад на його та дружину напередодні сім`єю потерпілого, що якщо і була сварка, то без бійки, оскільки потерпілий намагався вдарити його слюсарним ключем. Нанесення будь-яких ударів потерпілому як і спільне побиття його з сином категорично заперечив.

Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснила, що 20.07.2019 року поблизу будинку в АДРЕСА_2 займалася з матір`ю ОСОБА_8 по господарству. Коли мати відійшла по воду до колодязя потерпіла почула крик. Підбігши до неї, ОСОБА_5 побачила, як ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кричали на матір, штовхали та ображали словами нецензурної лайки. В той момент, як потерпіла намагалася зняти все на відео за допомогою мобільного телефону, до неї підійшов ОСОБА_2 та, знявши з ноги гумовий капець, наніс їй один удар по голові.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що в липні 2019 року, точної дати не пам`ятає, на подвір`ї будинку в АДРЕСА_2 ремонтував автомобіль. До нього підійшов ОСОБА_3 та намагався спровокувати конфліктну ситуацію, розмахуючи руками та висловлюючись нецензурною лайкою. Потерпілий не відреагував, а тому ОСОБА_3 зайшов до будинку. Однак, незабаром обвинувачений вибіг на вулицю, повалив ОСОБА_4 на землю та, сівши йому на ноги, почав наносити удари кулаками по тулубу. Після чого, до ОСОБА_3 приєднався ОСОБА_2 та почав наносити потерпілому удари ногами по голові, в результаті чого ОСОБА_4 втратив свідомість. Потерпілий зазначив, що після отримання тілесних ушкоджень його стан здоров`я значно погіршився та він втратив нормальні життєві зв`язки.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили, що 20.07.2019 року близько 18 години вони різали дрова за будинком в АДРЕСА_2 . До них підбігла ОСОБА_5 і сказала, що її вдарив ОСОБА_9 в область чола. Вибігши на подвір`я вони побачили як ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тримали за руки ОСОБА_8 , при цьому ОСОБА_11 наносила ногами удари по ногах останньої. Про події, які мали місце 22.07.2019 року вони дізналися зі слів ОСОБА_12 . Підтвердила ці обставини і свідок ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні пояснила, що 22.07.2019 року після 08 години на подвір`ї в АДРЕСА_2 її чоловік ремонтував автомобіль. Через деякий час вона побачила, як ОСОБА_3 , вибігши з будинку, штовхнув ОСОБА_4 на землю та, сівши йому на ноги, почав наносити удари кулаками по тілу. Підвівшись, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 , який прибіг до нього, почали наносити потерпілому удари ногами, аж поки ОСОБА_4 втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ні 20 липня 2019 року, ні 22 липня 2019 року ОСОБА_2 , не завдав жодного удару потерпілим. Навпаки сім`я ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ображали та били їх, через тривалий конфлікт з приводу проживання в одному будинку.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що точно не пам`ятає коли, була свідком конфліктної ситуації на подвір`ї поблизу будинку в АДРЕСА_2 , що мала місце між ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 . Щодо причин, суті та наслідків конфлікту свідку нічого не відомо. Зазначає, що всі розмахували руками та кричали. Про завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 свідку стало відомо зі слів знайомої.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

відомості про кримінальне провадження внесено в ЄРДР 22 липня 2019 року за №12019060080000456 про те, що 20 липня 2019 року близько 18 години ОСОБА_2 в м. Малині Житомирської області по вул. Винниченка, 88 на ґрунті неприязних відносин спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 ;

відомості про кримінальне провадження внесено в ЄРДР 22 липня 2019 року за №12019060080000457 про те, що 22 липня 2019 року близько 09 години ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Малині Житомирської області по вул. Винниченка, 88 на ґрунті неприязних відносин спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_4 ;

дані протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2019 року та ілюстровані таблиці до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 показала механізм нанесення удару гумовим капцем по голові, що мало місце 20.07.2019 рок у в м. Малині Житомирської області по вул. Винниченка, 88;

висновок експерта №340 від 27.08.2019 року, яким встановлено, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, могли виникнути від дії твердих, тупих предметів, які не залишили по собі ідентифікуючих ознак. Потерпілій могло бути спричинено не менше однієї травмуюючої дії в ділянку голови. Показання ОСОБА_1 дані нею під час проведення слідчого експерименту відповідають механізму спричинення їй тілесного ушкодження, де вона вказує, що їй було спричинено травмуюючу дію в ділянку голови;

дані протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2019 року та ілюстровані таблиці до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 показав, як 22 липня 2019 року в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 наніс йому три удари правою ногою по голові, один удар правою ногою по правій лопатковій зоні потерпілого; ОСОБА_3 наніс удар правою ногою по його нозі в області коліна ззаду, та, сівши на нього, наносив удари руками в грудну клітину;

висновок експерта №339 від 27.08.2019 року та висновок експерта №385 від 16.09.2019 року, якими встановлено, що у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді синців голови, кінцівок, тулубу, що по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, могли виникнути від дії твердих, тупих предметів, які не залишили по собі ідентифікуючих ознак. Потерпілому було спричинено близько дванадцяти травмуючих дій в область голови, верхніх та нижніх кінцівок, тулубу. Показання ОСОБА_4 дані ним під час проведення слідчого експерименту відповідають механізму спричинення йому тілесних ушкодження, де він вказує, що йому було спричинено травмуюючі дії в ділянку голови, тулубу, ноги;

дані протоколу проведення слідчого експерименту від 12.08.2019 року та ілюстровані таблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_12 показала, як 22 липня 2019 року в АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , взявши за одяг ОСОБА_4 , повалив його на землю та почав наносити удари кулаками по тулубу. Свідок відтворила механізм нанесення того ж дня ОСОБА_2 ударів ногами по голові та тулубу ОСОБА_4

дані протоколу огляду предметів від 19.10.2019 року, згідно якого оглянуто два відео записи з назвами «MOV 2199» та «V90720-180800» на цифровому носії формату CD-R з якого вбачається конфліктність ситуації 20 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , ОСОБА_14 .

Відповідно до ч.3 ст. 89 КПК України, сторони кримінального провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Згідно ч.2 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для слідчого експерименту. Понятими не можуть бути особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 06 серпня 2019 року (т.1 а.с. 151-155) виявлено, що при його проведенні слідчим СВ до участі поняті не були залучені.

Таким чином, суд визнає протокол слідчого експерименту від 06.08.2019 року недопустимим доказом та при ухваленні даного вироку не ґрунтує на протоколі жодних своїх висновків.

Враховуючи всі обставини вчинення злочину, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, причини виникнення злочинних дій, а також поведінку потерпілих та обвинувачених, яка передувала події, їх стійкі довготривалі неприязні стосунки (про що свідчать дані зареєстрованих викликів на 102 в період з 20 по 22 липня 2019 року (т.1 а.с. 218-222)), суд відмічає конфліктність та агресивність ситуації, в якій вчинялись протиправні дії обох сторін, однак розглядає справу та ухвалює вирок в межах пред`явленого обвинувачення.

IV. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 та цивільний позов Коростишівської місцевої прокуратури.

Прокурором подано цивільний позов в інтересах держави в особі Малинської міської ради в особі виконавчого органу – фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення, зокрема: просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дольовому порядку на користь Малинської міської ради в особі фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради відшкодування затрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 6039,40 грн.

Для підтвердження витрат на стаціонарне лікування надано лист №996 від 06.08.2019 року за підписом головного лікаря МРТМО ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 22.07.2019 року по 01.08.2019 року (10 л/днів). Вартість лікування 10л/днів?603,94 грн. = 6039,40 грн.

Представником потерпілого ОСОБА_4 , адвокатом Яременком Д.В., подано цивільний позов про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, зокрема: просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2791,60 грн., моральну шкоду в розмірі 50076 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Розмір моральної шкоди обґрунтовує тим, що потерпілий тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, відчував фізичний біль, емоціональний стрес; порушено нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя; продовження проблем зі здоров`ям; душевними стражданнями, пережитими під час проведення слідчих дій, пов`язаних із згадуванням подробиць вчиненого відносно нього злочину.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно цивільних позовів заперечили в повному обсязі, оскільки не визнають свою вину у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому

ОСОБА_4 . Мотиви ухвалення вироку:

Суд не знаходить підстав для сумніву щодо нанесення ОСОБА_2 одного удару гумовим капцем ОСОБА_5 в область голови, а також щодо нанесення ОСОБА_3 ударів кулаками ОСОБА_4 по тулубу та ОСОБА_2 ударів ногами ОСОБА_4 в область голови.

Вирішуючи питання про належність та допустимість доказів, суд враховує, що в ході судового розгляду сторони провадження не мали заперечень щодо досліджених доказів, враховує дотримання процесуальної форми їх отримання, оцінку в їх сукупності, а тому приходить до висновку про належність і допустимість доказів, якими підтверджено кількість та механізм нанесення ударів потерпілим.

Закон про кримінальну відповідальність розрізняє вчинення злочину як групою осіб, так і за попередньою змовою групою осіб.

За змістом ч. 1 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Оцінюючи досліджені в провадженні і викладені в цьому вироці докази, в результаті всебічного, повного та об`єктивного їх дослідження, суд дійшов висновку, що висунуте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 доведено повністю.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за заподіяння ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою, за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України та за заподіяння ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за ч.2 ст. 125 КК України.

Винні дії ОСОБА_3 за заподіяння ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою, суд кваліфікує за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_17 суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих.

Обставиною, які пом`якшують покарання обвинуваченим судом не встановлено.

Обтяжує покарання обом вчинення злочину щодо особи похилого віку.

За місцем проживання характеризуються негативно. ОСОБА_9 має на утриманні двох малолітніх дітей.

Суд вважає за можливе призначити обвинуваченим покарання у виді обмеження волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

При вирішенні заявлених позовних вимог суд враховує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В силу ст.128 КПК України цивільний позивач має право на відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілим підтверджено розмір матеріальної шкоди.

Оцінюючи завдану потерпілому моральну шкоду, суд враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав потерпілий, їх глибину, характер немайнових втрат та враховує тривалість та стійкість неприязних відносин між родинами обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4 , Дані конфлікти носять триваючий характер, та призводить до принципового його розв`язання для кожної із сторін спору.

Виходячи із засад розумності та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди саме в 5 000 грн. підлягає стягненню з обвинувачених на його користь, а також підлягає стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 12 000 грн., оскільки наявність одних лише усних заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат, за відсутності доказів неспівмірності заявлених стороною витрат на правову допомогу або завищення їх розміру, не може бути підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката.

Згідно зі ст. 1190 ЦК особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність; за заявами потерпілого суд може визнати відповідальність таких осіб у частці відповідно до ступеню їхньої вини (постанова ККС ВС у справі 396/1802/17).

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 373, 374 КПК,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання

за ч.2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі;

за ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України у виді одного року одного місяця обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді одного року одного місяця обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов`язки:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді одного року одного місяця обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов`язки:

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , по Ѕ частини з кожного на користь ОСОБА_4 2791,60 грн. завданої злочином матеріальної шкоди, 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 12 000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 19791,60 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто одну гривню 60 копійок) грн. В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Букати І.С. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині з кожного на користь Малинської міської ради в особі фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради (отримувач коштів Малинське УК, код 37777637 в ГУДКСУ в Житомирській області МФО 811039, р/р 3141854700338 призначення платежу код 24060300, відшкодування затрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину) витрати понесені Малинським МРТМО на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в сумі 6039,40 (шість тисяч тридцять дев`ять гривень 40 копійок) грн.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя