Ухвала суду № 93505997, 14.12.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1386/20

Категорія 54

2/295/3269/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 року суддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» про визнання неправомірною бездіяльність щодо виключення з громадської організації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» в особі правління ГО «ГК «Світанок Плюс» від 23.01.2020 року в частині виключення його з організації.

Вирішуючи питання прийняття справи до свого провадження суддею встановлено, що підстави для її розгляду в порядку цивільного судочинства відсутні з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Господарський кодекс України (далі – ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вважав рішення правління ГО «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» щодо виключення його із членів громадської організації таким, що порушує його права та інтереси як громадянина та власника гаражу і члена громадської організації. Також просив визнати недійсним рішення громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» в особі правління ГО «ГК «Світанок Авто» від 23.01.2020 року в частині виключення його з організації.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Відповідно до статей 85 та 86 ЦК України, статей 6 та 19-1 Закону України «Про кооперацію» Громадська організація «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» належить до непідприємницьких товариств.

28 березня 2014 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2013 року № 642-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), а й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи й управлінням нею.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній з 28 березня 2014 року до 15 грудня 2017 року, або пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою через її статутні органи.

Згідно з частиною першою статті 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (статті 2 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними.

ГО «ГК «Світанок Плюс» є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб.

Відповідно до п.2.1. Статуту, ГО «ГК «Світанок Плюс» є правонаступником прав і обов`язків Гаражного кооперативу «Світанок» (код 20428510), Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» (код 20428510), Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Авто» (код 20425510).

Основною метою діяльності ГО «ГК «Світанок Плюс» є забезпечення захисту соціальних, економічних та пов`язаних з ними майнових і немайнових прав та інтересів членів Організації – власників автотранспорту під час використання ними як власних гаражів, так і об`єктів, споруд та місць загального користування, що належать Організації. Метою діяльності Організації не є одержання прибутку (п.п. 3.1, 3.4 Статуту).

Позовні вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління ГО «ГК «Світанок» на предмет відповідності вимогам цивільного законодавства.

З огляду на викладене, оскільки спір виник між учасником юридичної особи (членом громадської організації гаражного кооперативу) та цією особою і пов`язаний із діяльністю й управлінням нею, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19) та постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 202/793/19.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Наявність ухвали про відмову у відкритті провадження не позбавляє позивача права на звернення до суду за вирішенням цього спору у порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 259-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок Плюс» про визнання неправомірною бездіяльність щодо виключення з громадської організації.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: