Рішення № 93505236, 10.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20001/19

Провадження № 2-а/161/323/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі

головуючої судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судових засідань Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із вищевказаним позовом в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1742254 від 13 листопада 2019 року, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що правил дорожнього руху (далі - ПДР), а саме вимогу дорожнього знаку 3.2 позивач не порушувала. Перебуваючи на майданчику для парковки автомобілів до неї підійшов поліцейськи, який повідомив про порушення ПДР, а через деякий час повернувся уже із оскаржуваною постановою, яку повивач вважає незаконною з посиланням на ст.279 КУпАП та просить суд її скасувати

Ухвалою суду від 10.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

20.10.2020 у справі замінено відповідача на належного - Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неяви суд не повідомила

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте подала заяву пророзгляд справи без її участі. Просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві від 27.07.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані сторанами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку».

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 3, 6, 10, 11 розділу III, Положення про Департамент патрульної поліції затверджене наказом Національної поліції від 06.11.2015 р. № 73 у редакції Наказу Національної поліції України 14.08.2017 р. № 857, передбачено, що відповідно до покладених завдань Департамент патрульної поліції: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням законів з питань безпеки дорожнього руху та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично- дорожній мережі».

Як вбачається з постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1742254 від 13.11.2020 винесеної поліцейським роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП Борисюком Б.В. було виявлено що позивач - ОСОБА_1 по вул. Яровиця, 8А, о 14 год. 17хв. керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN GOLF», н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку «3.21» «В`їзд заборонено», чим порушила п.8.4 «в» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255грн.

Оскаржуваною постановою на позивача накладено стягнення в розмірі 255 грн.

Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, пеупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху, зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємоввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.1, 8.2 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Відповідно до п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (із змінами) заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Заборонний знак 3.2 «В`їзд заборонено» забороняє в`їзд усіх транспортних засобів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжхють відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейський оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В адміністративному позові ОСОБА_1 стверджує, що правила дорожнього руху вона не порушував, тому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАК № 1742254 від 13.11.2020.

Як випливає з матеріалів справи, факт вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, зокрема порушення п.8.4 «в» ПДР України, зафіксовано на відеозаписі, а саме на відеореєстраторі автомобіля патрульної поліції від 13.11.2020

Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1742254 від 13.11.2020.

Із відеозапису з технічного приладу з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції від 13.11.2019, вбачається, що тз VOLKSWAGEN GOLF н.з. « НОМЕР_1 », здійснив проїзд по вул. Яровиця, 8А та не виконав вимогу дорожнього знаку «3.21» «В`їзд заборонено», чим порушив п.8.4 «в» ПДР України.

Факт правопорушення доведений належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 251 КУпАП.

Відтак, суд приходить до висновку, що поліцейським під час винесення оскаржуваної постанови було здійснено повний та об`єктивний розгляд справи з дотриманням положень чинного законодавства.

З аналізу норм чинного законодавства України випливає, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Поліцейським у відповідності до законодавства, були враховані всі необхідні обставини при розгляді справи, оскаржувану постанову було винесено відповідно до чинного законодавства, а той факт, що особа не визнає факту правопорушення чи свою вину, не звільняє її від притягнення до відповідальності у випадку її об`єктивної винуватості.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О`Халлоран і Френсис проти Великобританії», де зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди; можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Позивач ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, а тому зобов`язана згідно ПДР знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

При цьому, будь-яких конкретних правових доказів у підтвердження своїх доводів про порушення прав та процесу при винесенні відповідачем постанови, невідповідність постанови вимогам чинного законодавства України і відсутність у її діях складу правопорушення, позивач не надала.

Відповідно до ч. ч. 2, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1-2, 4 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем, в свою чергу, не було надано жодних доказів, які би спростовували вчинення нею правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення від 13.11.2019, поліцейським за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача, було отримано достатні докази, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення та правомірне накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 255 грн. відповідно до санкції статті.

У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як вбачається з постанови серії ЕАК №1442254 від 13.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення, в ній вказані: найменування органу (посадова особа), який виніс постанову - поліцейський роти №3 УПП у Волинській області Борисюк Б.В.; дата розгляду справи 13.11.2020; відомості про особу, щодо якої розглядається справа ОСОБА_1 ; суть адміністративного правопорушення, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зокрема, п. п. 8.4 «в» ПДР України; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 122 КУпАП); прийняте по справі рішення - застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

За вивченням змісту оскаржуваної постанови встанолено, що вона в повній мірі відповідає змісту ст. 283 КУпАП, оскільки у ній зазначені усі дані, як вимагає чинне законодавство, а тому є законною.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач довів перед судом правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 77, 242-246, 255, 286 КАС України, ч.1 ст. 122, ст. 293 КпАП України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту національної поліції, код ЄДРПОУ 38009628, адреса: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, 43005.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта