Рішення № 93502169, 14.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 грудня 2020 року справа №826/17150/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Генеруюча компанія «Укрспецтепло» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ГК «Укрспецтепло»)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2018 року №0009431401В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, тому що господарські операції із контрагентами ТОВ «Спецремпідряд» та ТОВ «Євро-Сталь» підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а позивачем дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат з податку на прибуток.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17150/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року за клопотанням представника ГУ ДПС у м. Києві замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві.

24 травня 2019 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які у зв`язку з надмірним обсягом не надсилались позивачем повторно на адресу відповідача, проте, зазначені у додатках до вказаного клопотання копії документів становили предмет дослідження відповідача під час перевірки, з огляду на що відповідач ознайомлений із змістом таких документів. Позивач вказує, що весь обсяг первинної документації по господарським операціям позивача з контрагентами ТОВ «Спецремпідряд» та ТОВ «Євро-Сталь» був наданий безпосередньо посадовим особам відповідача під час перевірки та повторно доданий позивачем до скарги від 15 липня 2018 року №15-07 на податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2018 року №0009431401.

З приводу клопотання про долучення доказів до матеріалів справи суд зазначає таке.

Частина дев`ята статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Матеріали справи свідчать, що 24 травня 2019 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які у зв`язку з надмірним обсягом не надсилались позивачем повторно на адресу відповідача, проте, згідно аргументів позивача, були досліджені відповідачем під час перевірки та надані позивачем повторно разом зі скаргою від 15 липня 2018 року №15-07 на податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2018 року №0009431401.

При цьому, зі змісту акта перевірки вбачається, що відповідачем досліджено по взаємовідносинам з ТОВ «Євро-Сталь» договір купівлі-продажу від 30 січня 2017 року №ЄС-ГК, частково видаткові накладні, картки рахунку 631; по взаємовідносинам з ТОВ «Спецремпідряд» - договір купівлі-продажу від 03 січня 2017 року, видаткові накладні, картку рахунку 631. Жодних доказів наявності у відповідача копій зазначених документів позивачем не надано; в додатках до скарги від 15 липня 2018 року №15-07 на податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2018 року №0009431401, копія якої міститься в матеріалах справи, зазначено лише копії податкових накладних по взаємовідносинах із ТОВ «Євро-Сталь».

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не висловлено заперечень проти прийняття в якості доказів наданих позивачем документів, суд вважає за можливе прийняти до уваги в якості доказів долучені до клопотання документи.

У письмових поясненнях позивач зазначив про невідповідність висновків акта перевірки фактичним обставинам справи та про надання ТОВ «ГК «Укрспецтепло» до перевірки документів, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій з контрагентами за період, що перевірявся; первинними документами підтверджується використання позивачем придбаного у ТОВ «Спецремпідряд» та ТОВ «Євро-Сталь» товару у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні 16 листопада 2020 року на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03 липня 2018 року №0009431401 за порушення пункту 44.1, 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України ТОВ «ГК «Укрспецтепло» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2 041 389,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 13 червня 2018 року №407/26-15-14-01-02/39471301 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ГК «Укрспецтепло» (код 39471301) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017» (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 44.1, 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України, пункту 3 П(С)БО 1, пункту 5 П(С)БО 15, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 633 111,00 грн. за 2017 рік.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані тим, що у ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд» відсутні основні фонди, транспортні засоби, що ставить під сумнів можливість постачання товару та надання послуг; придбаний позивачем товар у ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд» не підтверджується по ланцюгу постачання; відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень діяльність ТОВ «Спецремпідряд» розглядається в рамках кримінальних проваджень. З урахуванням зазначеного перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій позивача з контрагентами -ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд».

Рішенням ДФС України від 13 вересня 2018 року №29643/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2018 року №0009431401 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його із контрагентами ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд».; мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Євро-Сталь» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 30 січня 2017 року №ЄС-ГК, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію/товар, кількість і асортимент якого зазначені у специфікаціях, що складають невід`ємну частину цього договору; найменування, кількість, ціна продукції - згідно специфікацій. Відповідно до специфікації №1 від 30 січня 2017 року ТОВ «Євро-Сталь» постачало позивачу твердопаливний брикет.

На підтвердження поставки товару позивачу від ТОВ «Євро-Сталь» позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

ТОВ «Євро-Сталь» виписало на адресу позивача податкову накладну за лютий 2017 року.

Оплата за товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем долучено копії банківських виписок; відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 63 заборгованість позивача перед ТОВ «Євро-Сталь» відсутня.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Спецремпідряд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу (поставки) від 03 січня 2017 року №СМ-ГК, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію/товар, кількість і асортимент якого зазначені у специфікаціях, що складають невід`ємну частину цього договору; найменування, кількість, ціна продукції - згідно специфікацій. Відповідно до специфікацій №1 та №2 від 03 січня 2017 року ТОВ «Спецремпідряд» постачало позивачу твердопаливний брикет та дрова твердих і хвойних порід.

На підтвердження поставки товару позивачу від ТОВ «Спецремпідряд» позивач надав копії видаткових та товарно-транспортних накладних.

ТОВ «Спецремпідряд» складено на адресу позивача податкові накладні за січень 2017 року.

Оплата за товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого у справі міститься копія картки рахунку 631, згідно з якою заборгованість позивача перед ТОВ «Євро-Сталь» відсутня.

Крім того, з акта перевірки вбачається, що між позивачем та ТОВ «Євро-Сталь» укладено договір купівлі-продажу від 30 січня 2017 року №ЄС-ГК на купівлю твердопаливного брикету; до перевірки надано видаткові накладні на поставку товару на суму (без ПДВ) 3 581 750,00 грн., ПДВ 716 350,00 грн.; відповідно до картки рахунку 631 заборгованість позивача перед ТОВ «Євро-Сталь» відсутня. Між позивачем та ТОВ «Спецремпідряд» укладено договір купівлі-продажу від 03 січня 2017 року №СМ-ГК на купівлю твердопаливного брикета та дров твердих; до перевірки надано видаткові накладні на поставку товару на суму (без ПДВ) 3 211 200,00 грн., ПДВ 642 240,00 грн.; відповідно до картки рахунку 631 заборгованість позивача перед ТОВ «Спецремпідряд» відсутня.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності складених документів чи сплати грошових коштів.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про таке.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд встановив, що відповідно до додатку №2 до акта перевірки позивач має право займатися та фактично займався у періоді, що перевірявся, таким видом діяльності як постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

На підтвердження використання придбаного у контрагентів ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд» товарів (твердотопливні брикети та дрова) у власній господарській діяльності з постачання теплової енергії, позивач надав копії договорів про закупівлю теплової енергії замовниками Яготинською центральною районною лікарнею, КВНЗ КОР «Чорнобильський медичний коледж», КЗ «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня», КЗ «Переяслав-Хмельницької районної ради «Переяслав-Хмельницький центр первинної медико-санітарної допомоги», КЗ Київської обласної ради «Яготинський історичний музей», Філія КЗ КОР «КОЦЕМДМК «Переяслав-Хмельницька станція екстреної медичної допомоги», Відділом освіти Переяслав-Хмельницької РДА Київської області, КЗ «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня», Гадяцькою центральною районною лікарнею, Великокаратульською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області, Божковською виправною колонією ДПС України в Полтавській області, Чутівською центральною районною лікарнею, Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області, Звенигородською центральною районною лікарнею Черкаської області, Корсунь-Шевченківською центральною районною лікарнею Черкаської області з додатками.

За вказаними договорами ТОВ «ГК «Укрспецтепло» виставило рахунки на оплату та в подальшому за наслідками наданих послуг складено акти надання послуг з постачання водяної пари та гарячої води, акти звірки показів лічильників теплової енергії.

Крім того, позивач зазначив, що на період виникнення спірних відносин у володінні ТОВ «ГК «Укрспецтепло» перебували окремі котельні на праві оренди, а також у користуванні земельна ділянка, яка використовувалась для зберігання придбаної продукції, у тому числі отриманої від ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд». На підтвердження вказаних доводів суду надано копії договору оренди земельної ділянки з актами приймання-передачі, договір оренди нерухомого майна (котельні), що належить до державної власності з актом приймання-передачі, розрахунком, висновком про вартість майна, узгодженим висновком щодо стану приміщення, договір оренди нерухомого майна (котельні).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не надав будь-яких доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин щодо відсутності реальності господарських операцій між ТОВ «ГК «Укрспецтепло» та контрагентами-покупцями і контрагентами-постачальниками.

На думку суду, з урахуванням ненадання відповідачем жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві доводів, суд вважає, що висновки про порушення пункту 44.1, 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України є безпідставними та не підтверджуються належними та допустимими доказами, а спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо наявності відкритого кримінального провадження відносно контрагента позивача ТОВ «Спецремпідряд», у зв`язку із ненаданням відповідних доказів.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ «Євро-Сталь» та ТОВ «Спецремпідряд» є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2018 року №0009431401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ГК «Укрспецтепло» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Генеруюча компанія «Укрспецтепло» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 липня 2018 року №0009431401.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Генеруюча компанія «Укрспецтепло» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 27 100,00 грн. (двадцять сім тисяч сто гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Генеруюча компанія «Укрспецтепло» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 50-Б; ідентифікаційний код 0677730373);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко