Ухвала суду № 93501969, 14.12.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 грудня 2020 року справа № 580/1836/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Білоноженко М.А. розглядаючи у порядку загального позовного провадження адміністративну справу №580/1836/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 21.04.2020р. №781 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно капітана поліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №107 о/с від 27.04.2020 в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- поновити на службі в поліції капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до моменту прийняття у справі судового рішення по суті.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в загального позовного провадження. Ухвалою від 30.07.2020р. Призначено підготовче засідання на 06.08.2020р.

07.09.2020р. ухвалою суду закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, чергове засідання призначено на 01.12.2020р.

30.11.2020р. до суду від представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло клопотання про допит ОСОБА_2 у якості свідка.

В судовому засіданні 01.12.2020р. задоволено клопотання про виклик та допит свідка.

14.12.2020р. до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначено про порушення відповідачем, при заявленні клопотання від 30.11.2020р., норм ч.3 ст. 92 КАС України, оскільки його подано після закриття підготовчого засідання у справі. При цьому, вказано, що прийняття та задоволення судом заявленого клопотання про виклик та допит свідка, не відповідає приписам ст. 92 КАС України, в зв`язку із чим є процесуальним порушенням та може бути підставою для скасування рішення за наслідками апеляційного розгляду.

Розглянувши вказані посилання представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Згідно ст. 204 КАС України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Так, в ході розгляду справи по суті, 30.11.2020р. від представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло клопотання про допит ОСОБА_2 у якості свідка, зазначивши при цьому, що воно зумовлене дачею поясненень позивача у судовому засіданні про те що він не чув розмови інтимного характеру між гр. ОСОБА_3 та поліцейськими. Відтак, заявлене клопотання зумовлене необхідністю дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 72-77 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вказаних положень КАС України, задовольняючи клопотання представника відповідача про виклик та допит свідка, суд врахував, що його подача зумовлена поясненнями позивача під час розгляду справи по суті про обставини події, що стали предметом службового розслідування, суд заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку що клопотання про виклик та допит свідка не було заявлено у підготовчому провадженні з поважних причин. Суд також врахував, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відтак відповідач має довести правомірність свого рішення, зокрема, надати відповідні докази. З огляду на предмет даного спору, а також на те, що покази ОСОБА_2 лягли в основу оскаржуваного позивачем наказу, а докази про повідомлення його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань під час службового розслідування в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, відтак суд зазначає, що пояснення ОСОБА_2 будуть належним доказом в даній справі, після повідомлення його про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань відповідно до ст. 384 Кримінального Кодексу України та допиту як свідка. Також, при задоволенні даного клопотання суд врахував принцип об`єктивності та задля з`ясування всіх фактичних обставин справи дійшов висновку про задволення вищевказаного клопотання. Крім того, суд також зазначає, що пояснення ОСОБА_2 в якості свідка є належним та допустимим доказом та слугує для встановлення судом всіх обставин даної справи з метою прийняття у ній законного та обгрунтованого рішення. При цьому, також суд зазначає, що в судовому засіданні від 07.09.2020р. ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит ОСОБА_4 , як свідка, відтак стороні позивача надано право надати докази на підтвердження власної позиції. У такому разі, відмова відповідачу у задоволенні аналогічного клопотання свідчила б позбавлення ідача можливості надати відповідні докази на підтвердження заперечень, що суперечить принципу змагальності у адміністративному судочинстві.

Суд також зазначає, що у разі наявності сумнівів у сторони позивача щодо неупередженості суду при розгляді даної справи, з огляду на заявлені посилання представника позивача, що в задоволенні позову буде відмовлено, сторона позивача має право заявити клопотання про відвід складу суду.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 72-77,92,204, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Роз`яснити позивачу та представнику позивача Сененко К.В., що у разі наявності сумнівів у позивача та його представника щодо неупередженості суду при розгляді даної справи сторона позивача має право заявити клопотання про відвід складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Білоноженко