Рішення № 93501741, 14.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5550/20

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2375 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини А2375, в якому просив:

- визнати бездіяльність командира військової частини А2375 у вигляді не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення протиправною;

- визнати дії командира військової частини А2375 протиправними, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» 01.01.2018;

- зобов`язати командира військової частини А2375, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- визнати дії командира військової частини А2375 протиправними, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні починаючи з 01.01.2019 по 08.01.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 N 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року;

- зобов`язати командира військової частини А2375 починаючи з 01.01.2019 по 08.01.2019 включно, вчинити дії щодо перерахунку, виходячи розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого, законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року N 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати командира військової частини А2375 сплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року, Законом України від 23.11.2018 N 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 03 липня 2017 року по 08 січня 2019 року проходив військову службу в Збройних Силах України у військовій частині А2375 на посаді помічника командира батальйону з правової роботи.

Наказом командира військової частини А2375 №9 від 08.01.2019 року його виключено зі списків військової частини А2375 та знято з усіх видів забезпечення.

Вказав, що звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати недоплачених протягом 2018 та 2019 років сум грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року, Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, за час проходження військової служби у військовій частині А2375, а саме: за період з 01.03.2018 року по 08.01.2019 року, однак йому було відмовлено.

Вважає, що військова частина А2375 протиправно починаючи з 01 березня 2018 року по 08 січня 2019 року здійснювала систематичну недоплату належного йому грошового забезпечення, тому звернувся в суд з цим позовом за захистом свої порушених прав.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Суд, ухвалою від 07.10.2020 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 12.11.2020 суд задоволив клопотання позивача, та витребував у військової частини А2375 довідку з детальним розрахунком недоплачених сум грошового забезпечення, окремо за кожен місяць кожного року, а також одноразові кошти на оздоровлення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 01 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018 року, Законом України від 23.11.2018 року №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 Постанови №704, в якому було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Вважає, що військова частина А2375 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 30.06.2017 року №445 ОСОБА_1 призначено на посаду помічника командира батальйону з правової роботи військової частини А2375.

Наказом командира військової частини А2375 (по стройовій частині) від 03.07.2017 №199 ОСОБА_1 з 03 липня 2017 року зарахований до списків особового складу частини, на всі види забезпечення.

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.12.2018 №716 позивача призначено юрисконсультом 65 центральної артилерійської бази зберігання ракет і боєприпасів озброєння Збройних Сил України, ВОС - 8503003.

В подальшому, наказом командира військової частини А2375 (по стройовій частині) від 08.01.2019 №9 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 08 січня 2019 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року, Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, за час проходження військової служби у військовій частині А2375, а саме: за період з 01.03.2018 року по 08.01.2019 року.

Відповідач листом від 17.07.2020 за №2022 повідомив позивачу, що здійснення перерахунку є неможливим, оскільки пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14. Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Тому, в даному випадку для визначення окладу за військовим званням та посадового окладу застосовувався механізм, який передбачений пунктом 4 Постанови № 704, що визначає множення саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

П. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, у примітці 1 до Додатку 1 Постанови № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Подібне за змістом правове регулювання містить й примітка 1 до Додатку 14 Постанови № 704.

Аналіз наведених вище приписів Постанови № 704 свідчить про те, що розрахунки посадових окладів проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, що визначений Додатком 1 або Додатком 14.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, складав 1762 гривні, згідно зі статтею 8 цього ж Закону розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становив 3723 гривні. Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 1861,50 грн.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921 грн., а мінімальна заробітна плата - 4173 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 2086,50 грн.

Таким чином, при визначенні посадового окладу позивача неможливо застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, оскільки він є меншим від мінімально можливого множника - величини п`ятдесяти відсотків мінімальної заробітної плати. Саме тому, розрахунковою величиною, яка повинна застосовуватися для визначення посадового окладу позивача є 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд наголошує, що вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням станом на 01 січня 2018 року складає - 1861,50 грн., станом на 01 січня 2019 року складає - 2086,50 грн.

Суд також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ольсон проти Швеції", а саме, норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції").

Нечіткість Постанови №704, коли Примітки до Додатків 1,14 на які покликається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.

Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "G.G. та інші проти Болгарії").

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій командира військової частини А2375 та зобов`язання командира військової частини А2375 вчинити дії щодо перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019 з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача сплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку, суд зазначає, що в даному випадку, недоплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 взагалі нараховані не були, тому на думку суду вказана вимога позивача є передчасною та може бути реалізована лише після здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача та чіткого визначенням відповідних сум які були недоплачені позивачу, після набрання законної сили даного рішення суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказана позовна вимога позивача є передчасною та задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати згідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність командира військової частини А2375 у вигляді не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 протиправною.

Визнати дії командира військової частини А2375 протиправними, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» 01.01.2018.

Зобов`язати командира військової частини А2375, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно вчинити дії щодо перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Визнати дії командира військової частини А2375 протиправними, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2019 по 08.01.2019 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 N 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року.

Зобов`язати командира військової частини А2375 починаючи з 01.01.2019 по 08.01.2019 включно, вчинити дії щодо перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого, законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року N 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

В решті позову про зобов`язання командира військової частини А2375 сплатити ОСОБА_1 недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01.01.2018 року, Законом України від 23.11.2018 N 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А2375 (вул. Українська, 110,Шепетівка,Шепетівський район, Хмельницька область,30400 , код ЄДРПОУ - 26621260)

Головуючий суддя П.М. Майстер