Рішення № 93501483, 14.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 р. № 520/14188/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправним та скасувати наказ та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.08.2020 року за №12557-СГ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту м. Зміїв на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що оскаржуваний наказ про відмову у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в порушення ст.118 ЗК України не містить підстав для відмови та прийнято з порушенням місячного строку встановленого для розгляду відповідного клопотання.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що на момент розгляду клопотання позивача спірна ділянка відносилась до зарезервованих земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції по Зміївському району. Відповідач вважає, що ним правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Стосовно строків надання відповіді, відповідач посилається на довготривалий збій в системі електронного документообігу Держгеокадастру під час розгляду клопотання позивача та здійснення ним всіх необхідних дій для вирішення, зокрема, питання щодо розгляду клопотання позивача. Отже, відповідач вважає, що під час розгляду клопотання позивача він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 18.06.2020 року позивач звернулась із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту м. Зміїв на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.

Наказом від 10.08.2020 року за №12557-СГ позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту м. Зміїв на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства з підстав того, що зазначена земельна ділянка включена у Перелік зарезервованих земельних ділянок для передачі у власність учасникам АТО.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

За приписами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування ( ч.2 ст.116 ЗК України) .

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом ( ч.3 ст.116 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

З огляду на викладене, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розглядаючи вказану справу, судом встановлено, що спірний наказ не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стала інформація Відділу у Зміївському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо включення спірної земельної ділянки до Переліку зарезервованих земельних ділянок для передачі у власність учасникам АТО.

Тобто, позивачу фактично відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки з підстав, які не передбачені положеннями ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було законних підстав для відмови йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стосовно строку прийняття оскаржуваного наказу, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 118 ЗК України клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розглядається у місячний строк, за результатами чого надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надається мотивована відмова у його наданні.

Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачем подано 18.06.2020 року, а оскаржуваний наказ було видано 10.08.2020 року, тобто після спливу місячного строку передбаченого ст. 118 ЗК України.

Посилання на довготривалий збій в системі електронного документообігу Держгеокадастру під час розгляду клопотання позивача та здійснення ним всіх необхідних дій для вирішення, зокрема, питання щодо розгляду цього клопотання, суд не приймає в якості поважної причини пропуску місячного строку, оскільки вказане суперечить положенням ст. 118 ЗК України, адже будь-яких виключень вказаними нормами не передбачено.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.08.2020 року за №12557-СГ, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно зобов`язальної частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що питання надання дозволу на розробку землеустрою, за вищенаведеними нормами ЗК України, є саме дискреційними повноваженнями відповідача.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позовні вимоги в зобов`язальній частині є дискреційними повноваженнями відповідача.

В той же час, враховуючи обставини того, що у даному випадку позивачу було протиправно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає за необхідне обтяжити відповідача обов`язком повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що підстави, на яких ґрунтується оскаржене рішення владного суб`єкта, визнані судом юридично та фактично не спроможними, а тому не можуть бути причиною повторної відмови під час розгляду клопотання зацікавленої особи.

Відтак, з метою всебічного та повного захисту порушених прав позивача, виходячи з положень ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 18.06.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту м. Зміїв на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.

При розгляді даної справи судом враховано правові висновки в аналогічних правовідносинах, які викладено Верховним Судом в постановах по справам №820/3087/17, №803/1067/17, №263/16221/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправним та скасувати наказ та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.08.2020 року за №12557-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 18.06.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту м. Зміїв на території Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.