Ухвала суду № 93501438, 14.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питань вирішення клопотань

14 грудня 2020 року Справа № 520/14864/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши у порядку спрощеного провадження клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі №520/14864/2020 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

-стягнути до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 250000,0 гривень.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, згідно якого просить суд:

-витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області, для огляду у судовому засіданні оригінали усіх без винятку письмових доказів відносно поштових відправлень на ім`я відповідача податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги у відповідності до вимог ст. 42 ПК України.

-повідомити про дату та час судового засідання.

Суд дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження були з`ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.

Таким чином, з урахуванням положень ч.3 ст. 257 КАС України, судом не виявлено підстав для розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін.

Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що виходячи із змісту статті 162, 164, 166 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення, які є для відповідача відзив та заперечення.

Відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач має право подати докази разом із поданням відзиву.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме. Також заявником не обґрунтовано належіть справи до справ, що становлять значний суспільний інтерес.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та розгляду даної справи в судовому засіданні.

Відносно клопотання в частині витребування доказів.

Cуд відзначає, що згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 80 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач не вказав заходів, які останній вжив для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 80 КАС України).

Надані відповідачем роздруківки з сайтів не є тими доказами, про які йде мова у клопотання про витребування доказів.

Крім того, матеріали справи містять докази надіслання податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

З огляду на наведене у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 79, 80, 243, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо розгляду справи з викликом сторін у справі №520/14864/2020 - залишити без задоволення.

Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №520/14864/2020 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.