Рішення № 93501345, 14.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2020 року № 520/14548/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія - Арматура" (вул. Селянська, буд. 110, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 34689920) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія - Арматура", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001913/2 від 17.09.2020; сплачений судовий збір у розмірі 2102,0 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог заявленого позову зазначає, що відповідно до вимог Митного кодексу України позивачем складено та направлено електронну митну декларацію №UA807170/2020/045169. Митна вартість товарів Позивачем була визначена за основним методом відповідно до статті 57 МК України. 07 вересня 2020 року від Відповідача надійшов електронний запит про надання документів та інформації. Необхідність надання інформації та документів відповідачем аргументовано їх недостатністю та спрацюванням системи АСАУР за товаром №9 та №12 митної декларації. Позивачу запропоновано надати документи на підтвердження розрахованої митної вартості товарів. Під час подання митної декларації та на виконання вимог вищезазначеного запиту позивач надав відповідачу пакет необхідних документів. 17.09.2020 року від Відповідача надійшло рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001913/2 від 17.09.2020р. відповідно до якого збільшено митну вартість: товару № 9 (Клапан редукційний для підтримки тиску, виготовлений з нержавіючої сталі, без фільтрів або мастильних пристроїв. Використовується в харчової промисловості DM3405741-01/16-G); товару № 15 (Ущільнення з вулканізованої, непористої гуми для деталей трубопроводів, насосів харчової промисловості: XGVR026).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі відкрито спрощене провадження.

Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Відповідачем направлено відзив на позов, в якому Слобожанська митниця Державної митної служби України проти вимог заявленого позову заперечувала, обґрунтовуючи свої доводи тим, що 04.09.2020 року до митного поста «Харків-центральний» Слобожанської митниці Держмитслужби підприємством ТОВ "Українська пивна компанія - Арматура" (код ЄДРПОУ 0034689920) була подана митна декларація №UA807170/2020/045169 на товари «кульові вентилі, клапани, фільтри, шланги, ущільнення з вулканізованої, непористої гуми...», що надійшли на адресу цього підприємства в рамках зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2012 №А- 034, укладеного з UBC Logistyka Trans Sp. z о. о, Польща.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №иА807170/2020/045169, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статтями 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № UА807170/2020/045169 від 04.09.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів); 106-2 - (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).

Зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

Представником позивача до суду направлена відповідь на відзив, в якій сторона позивача проти доводів Слобожанської митниці Держмитслужби, викладених у відзиві напозов,зперечує, зазначивши, що з 2012 року по сьогоднішній день між Позивачем та «UBC Logistyka Trans Sp. z о. о.», Республіка Польща було укладено 55 специфікацій до вказаного зовнішньоекономічного Контракту на загальну суму 2 138 979,91 Євро, отримано товарів на 1 570 988,98 Євро. Відповідно до укладеної специфікації №52 від 28 серпня 2020 року до Контракту, на територію України надійшли замовлені та оплачені Позивачем належним чином товари на загальну суму 26 588,99 Євро. Зазначає також, що під час митного оформлення товарів Позивачем надано, а Відповідачем не доведено протилежного, що Позивачем проведено вірний розрахунок митної вартості товарів у відповідності до ціни Контракту, специфікації, транспортних документів, тощо. Зауважень щодо помилок у розрахунку митної вартості Відповідачем не виявлено.

Представником Слобожанської митниці Держмислужби до суду надані заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що декларантом всупереч вимогам ч.1 та ч.2 ст.53 МК України разом з ЕМД UA807170/2020/045169 від 04.09.2020 не надано до митниці жодного банківського або іншого платіжного документу, що стосується товарів позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквизитів документу за кодом « 3001», який згідно Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши позицію представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів орінправи документи, суд встановив наступні обставини.

01.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія - Арматура» (надалі - позивач) та «UBC Logistyka Trans Sp. z о. о.», Республіка Польща було укладено зовнішньоекономічний контракт на постачання товарів (далі - Контракт) №А-034 (а.с. 13-17).

Відповідно до укладеної специфікації №52 від 28 серпня 2020 року до Контракту на територію України надійшли замовлені та оплачені належним чином Позивачем товари у зв`язку із чим, 04 вересня 2020 року Позивач звернувся до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі- Відповідач) з приводу митного оформлення товарів.

Відповідно до вимог Митного кодексу України (надалі - МК України) Позивачем було складено на направлено електронну митну декларацію № UA807170/2020/045169. Митна вартість товарів Позивачем було визначено за основним методом відповідно до статті 57 МК України.

Від відповідача 07 вересня 2020 року надійшов електронний запит про надання документів та інформації. Необхідність надання інформації та документів Відповідачем аргументовано їх недостатністю та спрацюванням системи АСАУР за товаром № 9 та № 12 митної декларації. Позивачу запропоновано надати документи на підтвердження розрахованої митної вартості товарів.

Під час подання митної декларації та на виконання вимог вищезазначеного запиту позивач надав Слобожанській митниці Держмитслужби:

- копію Контракту № А-034 від 01.05.2012р.;

- копію Специфікації №52 від 28.08.2020р.;

- копію рахунку Invoice №FV/2/09/2020/MAG від 03.09.2020р.;

- довідку про транспортні витрати б\н від 03.09.2020р.;

- лист-відповідь на запит вих. №13 від 09.09.2020р.;

- лист-відповідь стосовно проведеної оплати придбаних товарів б\н від 08.09.2020р.;

- копію платіжного доручення №946 від 18.03.2020р.;

- копію довідки Головного управління статистики АА №593159 від 14.05.2012р.;

- копію договору на перевезення № 08101/19 від 08.10.2019р.;

- копію рахунку-фактури за перевезення №03/09/20 від 03.09.2020р.;

- копію Прайс-листа UBC Logistyka Trans Sp. z о. о. Від 02.04.2020р.;

- копію митної декларації країни відправника;

- копію CMR на перевезення товарів.

17.09.2020 року від відповідача надійшло рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001913/2 від 17.09.2020р. відповідно до якого збільшено митну вартість: товару № 9 (Клапан редукційний для підтримки тиску, виготовлений з нержавіючої сталі, без фільтрів або мастильних пристроїв. Використовується в харчової промисловості DM3405741-01/16-G); товару № 15 (Ущільнення з вулканізованої, непористої гуми для деталей трубопроводів, насосів харчової промисловості: XGVR026).

Рішення про корегування аргументовано відповідачем невідповідністю обраного декларантом (Позивачем) методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (вартість деяких артикулів по товарам 9 та 15 значно зменшилась) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає оплаті за ці товари (не надано обґрунтування зменшення артикулів по товарам 9 та 15), ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктами 3 статті 53 МК України та вимогою декларанта прийняти рішення про коригування митної вартості товару.

Джерелом інформації для даного Рішення по товару є виключно наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар, зокрема, оформлений раніше у схожій кількості, на схожих комерційних умовах за фактами митних оформлень, що наявні у АСМО від 19.04.2020 р., та 30.05.2020р.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МК України.

Розрахунок митної вартості: товар 9) DM3405741-01/16-G 581,22 Євро/шт. х 1 шт. + DK330308086 656,20 Євро/шт. х 1 шт. + 42,8568 грн. (транспортні витрати) = 1238,73 Євро., товар 15) XGVR026 6,39 Євро х 1 шт. + 2,1690 грн. (транспортні витрати) = 6,46 Євро.

Не погодившись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/001913/2 від 17.09;2020р. позивач скористався правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та сплатою фінансової гарантії відповідно до порядку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України (МД № UА807170/2020/048219 від 21.09.2020р.)

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001913/2 від 17.09.2020 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся зданим позовом до суду.

Суд зазначає, що юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб`єкт обрав положення ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.53 названого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:

У силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, у силу ч.4 ст.53 названого кодексу обґрунтоване припущення митного органу про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Таким чином, у порядку ч.1 ст.54 Митного кодексу України владним суб`єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України та згідно з ч.4 ст.53 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У силу п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору значення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (утому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В ході розгляду справи судом встановлено, що оскільки в документах, які надані Позивачем до Слобожанської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UА807Г70/2020/045169 відсутні розбіжності, наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, декларантом подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495Л/І, а Позивачем подано додаткові документи, які були витребувані митницею відповідно до переліку та згідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ, то зазначені обставини вказують на безпідставність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою Позивачем митною вартістю.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги приписи ч.3 ст.54 Митного кодексу України, де указано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 цього ж кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Визначення митної вартості митним органом обумовлено наявністю обставин, викладених у ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Наведене підтверджується положеннями Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 826/6346/16.

Суд зауважує, що у рішенні про коригування митної вартості UА807000/2020/001913/2 від 17.09.2020 не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Додатково суд бере до уваги, що контролюючий орган у спірних правовідносинах визначив митну вартість не окремої одиниці товару (як це було зроблено платником податків під час подання ВМД), а вартість одного кілограму товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ч.2 ст.71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб`єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати це рішення правильним та обґрунтованим.

У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія - Арматура" (вул. Селянська, буд. 110, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 34689920) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001386/2 від 10.08.2020.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807170/2020/00885 від 10.08.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Державної митної служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія - Арматура" (вул. Селянська, буд. 110, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 34689920) судовий збір у розмірі 2102,0 (дві тисячі сто дві гривні) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.