Рішення № 93501185, 14.12.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Справа №480/6826/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелета С.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику осіб в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3022 Національної гвардії України про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3022 Національної гвардії України, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо затримки повного розрахунку при звільненні та невиплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно; зобов`язати військову частину 3022 Національної гвардії України виплатити грошову компенсацію за не отримане під час проходження служби речове майно в сумі 15312,26 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що станом на день прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Позивач зазначає, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини та військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Відповідач не виплатив грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Отже, на час підписання наказу про звільнення позивача останній мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби та після звільнення, згідно поданого ним рапорту.

Представник відповідача надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що станом на час звільнення позивача зі служби військова частина не мала належних бюджетних призначень на закупівлю речового майна. Потреба у виплаті позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно подана до Головного управління Національної гвардії України. Відповідач зазначає, що ним було вжито всіх заходів щодо організації дотримання прав позивача на отримання належних предметів форменого обмундирування чи реалізації права на отримання позивачем грошової компенсації за неотримане речове майно. Також представник відповідача вказує, що компенсація за речове майно не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги ст. 116, 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не звертався з відповідним рапортом саме про виплату йому грошової компенсації вартості речового майна, а подав рапорт про відмову у отриманні речового майна. Таким чином відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Судом було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Дослідивши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 25.08.2020 звільнений зі служби у зв`язку із закінченням контракту згідно наказу №174 від 25.08.2020

Згідно довідки Військової частини 3022 Національної гвардії України від 25.08.2020 №283 грошова компенсація вартості за не отримане речове майно становить в сумі 15312,26 грн.

Позивачем надано до матеріалів справи рапорт від 21.08.2020 до військової частини 3022 Національної гвардії України, в якій позивач зазначив, що відмовляється від отримання речового майна, замість якого бажає отримати грошову компенсацію.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація), визначається Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою КМУ від 16 березня 2016 р. № 178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пункту 2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 Порядку №178).

Згідно з пунктом 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 (далі -Інструкція № 232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Таким чином, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відтак, на переконання суду, позивач як військовослужбовець відповідно до п.3 Порядку №178 має законне право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яка має бути виплачена відповідачем.

Стосовно посилання відповідача на неможливості здійснення виплати грошової компенсації позивачу через відсутність додаткових коштів у Державному бюджеті України та вжиття військовою частиною всіх необхідних заходів щодо реалізації права позивача на отримання ним грошової компенсації за неотримане речове майно шляхом подання відповідної потреби у виплаті до Головного управління Національної гвардії України, суд зазначає наступне.

Частинами першою-другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейським Судом з прав людини у пункті 26 рішення від 8 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відтак, суд доходить висновку, що відсутність державного асигнування не є поважною причиною для невиконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивач не звертався із відповідним рапортом щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, судом визнаються необґрунтованими та безпідставними, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем отримано відповідний рапорт позивача із вимогою виплати такої компенсації.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Військової частини 3022 Національної гвардії України, а не дії, як зазначає позивач в позові, щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Дія - це форма активної поведінки суб`єкта владних повноважень, що виражається у прийнятті рішень, вчиненні активних дій, що призводить до порушення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду. В даному випадку судом встановлено, що відповідач протиправно, всупереч вимог закону, не здійснив виплату позивачу грошову за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Ваховуючи викладене вище, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача та із врахуванням ст. 9 КАС України визнає протиправною бездіяльність ВЧ 3022 щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно та визнає правомірними вимоги позивача щодо зобов`язання виплатити на його користь суму грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Враховуючи задоволення позовних вимог позивачу підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3022 Національної гвардії України про визнання дії протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Зобов`язати Військову частину 3022 Національної гвардії України (Сумська область, м.Шостка, вул..Садовий бульвар,73,і.к. 08803595) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 15312,26 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 3022 Національної гвардії України (Сумська область, м.Шостка, вул..Садовий бульвар,73,і.к. 08803595) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.12.2020

Суддя С.М. Гелета