Рішення № 93500950, 14.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5470/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного проввадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3012 Національної гвардії України (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 р. по 28.02.2019 рю, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини 3012 Національної гвардії України (м. Одеса), в якій позивач просить:

(1). Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3012 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23314215) щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

(2). Зобов`язати військову частину 3012 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23314215) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2019 року.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач проходив військову службу з 11 липня 2005 р. в військовій частині 3012 Національної гвардії України

Наказом командира військової частини 3012 Національної гвардії України по стройовій частині від 16.07.2019 р. №148 заступника начальника штабу позивач знятий з усіх видів забезпечення , та виключений зі списків особового складу військової частини 3012 з липня 2019 р., та направлений на військовий облік до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.

Позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територівальної цілісності України.

Згідно з витягом з послужного списку, виданої відповідачем, позивач в період з 2009 р. по 26.06.2019 р. проходив службу у військовій частині 3012. Отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серія Посвідчення НОМЕР_1 від 07.05.2015 р.

Нарахування з 01.12.2015 р. по 28.02.2019 р. позивачу індексації грошового забезпечення відповідач не здійснював та не виплачував.

28.02.2020 р. позивач звернувся до відповідача із листом про нарахування та проведення виплати індексації грошового забезпечення, однак до теперішнього часу позивачу індексація грошового забезпечення не проведена та не виплачена.

Відповідач повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення проводилась відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Особові картки, що містять інформацію з нарахуванням та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі і індексація здані до Центрального архівного відділу Національної гвардії України за адресою м. Київ, вул. Щорса, 38.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарухавання та не виплати індексації грошового забезпечення протиправною.

(б) Позиція відповідача

Відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав (а.с.29-32).

Позивач проходив військову службу у військовій частині 3012 НГУ та відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 16.07.2019 №148 знятий з усіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу частини з 16.07.2019 р.

Відповідно до довідки начальника фінансового відділення військової частини 3012 підтверджено, що під час проходження військової служби у військовій частині 3012 позивачу щомісячно, вчасно та в повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення (включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення). Індексація грошового забезпечення проводилась відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Особові картки,що містять інформацію з нарахування та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації здані до Центрального архівного відділу Національної гвардії України.

В підтвердження того, що військова частина 3012 НГУ проводить нарахування та виплату грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства України, слід зазначити, що Міністерсво Внутрішніх Справ України, зокрема Департамент Внутрішнього Аудиту та Головне Управління Національної гвардії України, провели перевірку фінансово-господарської діяльності військової частини 3012 НГУ в 2017 р. за звітній період з 01.09.2015 по 30.06.2017 р. та в 2019 р. за звітній період з 01.07.2017 по 31.03.2019 р.

В аудиторському звіті відображені результати внутрішнього планового аудиту відповідності військової частини 3012, який проводиться з метою оцінки законності та достовірності фінансової та бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку та оцінки дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів та управління військовим майном.

(в) Відповідь на відзив

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що доказ, картки, що містять інформацію з нарахування та виплати індексації який не міг надати відповідач з об`єктивних причин, він про це письмово не тільки повинен повідомити суд, но і повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії спрямовані на отримання відповідного доказу. Таких документів відповідач не надав. Крім того, не має виписок з банку про перерахування позивачу індексації грошового забезпечення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

30.06.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 20.07.2020 р.

20.07.2020 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд, продовжив підготовче провадження до 90 днів.

05.10.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 26.10.2020 р.

26.10.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, за клопотання позивача продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

27.10.2020 р. суд ухвалою витребував у Центрального архівного відділу Національної гвардії України письмові докази.

14.12.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, поновив провадження у справі та продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач проходив військову службу з 11 липня 2005 р. в військовій частині 3012 Національної гвардії України

Наказом командира військової частини 3012 Національної гвардії України по стройовій частині від 16.07.2019 р. №148 заступника начальника штабу позивач знятий з усіх видів забезпечення , та виключений зі списків особового складу військової частини 3012 з липня 2019 р., та направлений на військовий облік до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.

Позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територівальної цілісності України.

Згідно з витягом з послужного списку, виданої відповідачем, позивач в період з 2009 р. по 26.06.2019 р. проходив службу у військовій частині 3012. Отримав статус та посвідчення учасника бойових дій (серія Посвідчення НОМЕР_1 від 07.05.2015 р).

28.02.2020 р. позивач звернувся до відповідача із листом про нарахування та проведення виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідач повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення проводилась відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Особові картки, що містять інформацію з нарахуванням та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі і індексація здані до Центрального архівного відділу Національної гвардії України.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з положеннями ст.8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно з ст.5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно ч.2 ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до п.4 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно з п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому нормами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

Суд, не бере до уваги довідку відповідача, в якій зазначено що виплата індексації за період з 2015 р. по день звільнення проводилась в порядку та розмірах визначених постановою КМУ. Оскільки відповідач не надав доказів, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу, а тільки зазначив, що особові картки, що містять інформацію з нарахуванням та виплатою основних та додаткових видів грошового забезпечення в тому числі індексація здані до Центрального архівного відділу. З доданої довідки не можливо встановити чи здійсннювалася індексація грошового забезпечення позивача.

Крім того, суд не бере до уваги Аудиторський звіт військової частини 3012 за період 01.09.2015 р. по 30.06.2017 р. та 01.07.2017 р. по 31.03.2019 р. так як усі дослідження проводились вибірково, та не де не вказано прізвище позивача.

Відповідач впродовж судового розгляду справи не надав доказів, які підтверджують здійснення індексації позивачу за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2019 р.

Крім того, суд зазначає, що з Центрального архівного відділу Національної гвардії надійшов лист в якому зазначено, що у відношенні позивача фінансові картки за 2018-2019 р. військової частини 3012 на зберігання до Центрального архівного відділу Національної гвардії України на зберігання до Центрального архівного відділу Національної гвардії не надходили.

Центральний архівний відділ Національної гвардії надав копії особових карток та грошове забезпечення позивача за 2015-2017 р., в яких зазначено, що індексація позивачу проводилась лише в грудні 2016 р. у розмірі 67,20 грн. та січні 2017 р. у розмірі 67,20 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення; та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року по 28.02.2019 року - є обґрунтованими та належать до часткового задоволення.

Зокрема позовну вимогу про зобов`язання відповідача необхідно задовольнити з урахуванням вже виплачених сум.

VI. Судові витрати

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому судові витрати не розподіляються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністратвиний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3012 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23314215) щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

3. Зобов`язати військову частину 3012 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23314215) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2019 року у повному обсязі з урахуванням вже виплачених сум.

4.У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Військова частина 3012 Національної гвардії України (м. Одеса), адреса: 65098, м. Одеса, вул. Миколи Боровського,22 код ЄДРПОУ 23314215.

Суддя О.Я. Бойко

.