Рішення № 93500326, 11.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2497/19

провадження № 2-ап/340/18/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Маловисківське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (26200, Кіровоградська обл., Маловисківський район, місто Мала Виска, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 41416559)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через представника Похилу І.А, звернувся до суду з адміністративним позовом до Маловисківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 працював електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування на Смолінській шахті ДП "Схід ГЗК" та отримав професійні захворювання. За висновком обласної МСЕК №1 м. Кропивницького позивачу з 05.09.2017 року встановлено 50% втрати працездатності та третю групу інвалідності. Постановами Маловисківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області №1112/10912/10912/1 та №1112/10912/10912/2 від 26.09.2017 року позивачу призначено одноразову допомогу у разі стійкої втрати працездатності у розмірі 14314 грн. та щомісячну страхову виплату у розмірі 4339,47 грн. щомісячно на період з 09.08.2017 року безстроково. Тоді ж відповідач видав постанову №1112/10912/10912/3 від 26.09.2017 року "Про припинення страхових виплат" у зв`язку з розглядом у судовому порядку справи щодо порушень, допущених при оформленні документів про страховий випадок. За позовом ОСОБА_1 ця постанова відповідача скасована рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року в адміністративній справі №392/1915/17, яке набрало законної сили. Попри це, відповідач виніс нову постанову №1112/10912/109912/4 від 02.07.2018 року "Про припинення страхових виплат", пославшись на те, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Позивач не погоджується з таким рішенням та стверджує, що факт скасування у судовому порядку уточнення до інформаційної довідки від 14.12.2017 року, складеної Управлінням Держпраці у Кіровоградській області, не може бути підставою для припинення страхових виплат відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та не позбавляє позивача права отримання соціального захисту у зв`язку з втратою працездатності. З цих підстав просить суд:

- скасувати постанову Маловисківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року "Про припинення страхових виплат";

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу страхові виплати в зв`язку з професійним захворюванням (П-4 від 15.06.2017 року) з 05.09.2017 року (дата встановлення МСЕК втрати професійної працездатності) з врахуванням перерахування сум щомісячних страхових виплат.

Ухвалою судді від 28.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що постанова №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року "Про припинення страхової виплати" винесена відповідно до пункту 3 частини 1 статі 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки з`ясувалося, що страхові виплати призначено позивачу на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Такі неправдиві відомості про шкідливі фактори виробництва та трудового процесу містяться у складеному Управлінням Держпраці у Кіровоградській області уточненні №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , яке було визнано недійсним та скасовано судовими рішеннями в адміністративній справі №П/811/1342/17. На підставі таких неправдивих відомостей Державна установа "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" зробила помилковий висновок щодо професійного характеру захворювання ОСОБА_1 , і ці ж неправдиві відомості внесені до акту розслідування причин професійного захворювання форми П-4. Доводячи правомірність спірної постанови, представник відповідача просив суд у задоволенні позву відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 15.09.2004 року по 29.02.2016 року працював на Смолінській шахті ДП "Схід ГЗК" та був звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я (п.2 ст.40 КЗпП України. (а.с. 203 - 206, т.1)

Під час роботи у Смолінській шахті ДП "Схід ГЗК" отримав захворювання, які згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" від 25.05.2017 року визнані професійними. (а.с. 119 - 120, т.1)

За повідомленням Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" форми П-3 №352 від 25.05.2017 року комісією, створеною Управлінням Держпраці у Кіровоградській області, проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та складено акт за формою П-4, який був затверджений 15.06.2017 року. (а.с. 118, 121 - 122)

В цьому акті зафіксовано, що причинами виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 є фізичне перенавантаження та шум.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 05.09.2017 року ОСОБА_1 з 09.08.2017 року встановлено третю групу інвалідності безстроково зі степенем втрати працездатності 50% у зв`язку з профзахворюванням. (а.с. 200 - 201, т.1)

У вересні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення страхових виплат у зв`язку зі встановленим професійним захворюванням. (а.с. 185 - 188, т.1)

Маловисківським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області прийнято постанову №1112/10912/10912/1 від 26.09.2017 року "Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності", якою відповідно до статей 36, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" призначено потерпілому ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 14 314 грн. (а.с. 215 - 216, т.1)

Також Маловисківським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області прийнято постанову №1112/10912/10912/2 від 26.09.2017 року "Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати", якою відповідно до статей 36, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" призначено потерпілому ОСОБА_1 щомісячну грошову виплату в розмірі 4 339,47 грн. з 09.08.2017 року безстроково (а.с. 217 - 218, т.1)

Однак того ж дня відповідачем винесено постанову №1112/10912/10912/3 від 26.09.2017 року "Про припинення страхової виплати". Цією постановою відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" постановлено припинити виплату потерпілому ОСОБА_1 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку, в розмірі 4339,47 грн. та одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 14314 грн. Виплату припинено з 09.08.2017 року. (а.с. 219, т.1)

Не погоджуючись з цієї постановою, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року у справі №392/1915/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову №1112/10912/10912/3 від 26.09.2017 року "Про припинення страхової виплати". (а.с. 11 - 16, т.1)

На виконання цих судових рішень Маловисківським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області видано наказ №23 від 02.07.2018 року про скасування постанови №1112/10912/10912/3 від 26.09.2017 року "Про припинення страхової виплати". (а.с. 235, т.1)

Проте того ж дня відповідачем винесено постанову №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року "Про припинення страхової виплати". Цією постановою на підставі п.3 ч.1 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" постановлено припинити виплату потерпілому ОСОБА_1 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку, в розмірі 4339,47 грн. та одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 14314 грн. Виплату припинено з 09.08.2017 року. (а.с. 10, 234, т.1)

Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України №1105-ХIV від 23.09.1999 року "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-ХIV).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону №1105-ХIV страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків - це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону №1105-ХIV передбачено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1105-ХIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1105-ХIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з частинами 2, 3, 4, 5, 6 статті 36 Закону №1105-ХIV факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.

В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд може: 1) визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених відповідним переліком; 2) визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

Відповідно до частини 7 статті 36 Закону №1105-ХIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно з частинами 1, 4 статті 43 Закону №1105-ХIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Якщо застрахований або члени його сім`ї за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Статтею 44 Закону №1105-ХIV передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Фонд може затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

У статті 45 Закону №1105-ХIV визначені підстави для відмови у страхових виплатах і наданні соціальних послуг.

Так, відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1105-ХIV Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Згідно з частиною 2 статті 45 Закону №1105-ХIV Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

Статтею 46 Закону №1105-ХIV передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року №24, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за №715/13982, затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (надалі - Порядок №24), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктами 1.4, 1.5 Порядку №24 робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Порядок призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати передбачений розділом 3 Порядку №24, яким визначено, що одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку №24 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються: 1) заява потерпілого про призначення страхових виплат; 2) акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався); 3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); 4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); 5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); 6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; 7) довідка про середню заробітну плату (доход); 8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред`явленні оригіналу; 9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок); 10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому; 11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров`я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку №24 якщо потерпілий за станом здоров`я чи з інших причин не може одержати зазначені у підпункті 3.1 пункту 3 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 3.3 Порядку №24 передбачено, що право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Згідно з пунктами 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 Порядку №24 одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні одноразової допомоги за рішенням суду), за наявності усіх необхідних документів, передбачених підпунктом 3.1 пункту 3 цього Порядку.

Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена, у дні, установлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду), але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови робочого органу виконавчої дирекції Фонду про призначення страхових виплат.

Щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням. До заяви надав документи, передбачені 3.1 Порядку №24. Відповідач не знайшов підстав для відмови у страхових виплатах, передбачених статтею 45 Закону №1105-ХIV, та призначив такі виплати, про що прийняв постанови №1112/10912/10912/1 від 26.09.2017 року та №1112/10912/10912/2 від 26.09.2017 року.

Проте спірною постановою №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року вказані страхові виплати припинені на підставі п.3 ч.1 ст.46 Закону №1105-ХIV.

Відповідач стверджує, що як з`ясувалося, страхові виплати призначені ОСОБА_1 на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Зокрема, під час розслідування причин виникнення професійного захворювання було встановлено, що у 2016 році у зв`язку з підозрою у працівника ОСОБА_1 професійного захворювання Управлінням Держпраці у Кіровоградській області була виготовлена інформаційна довідка про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/2834 від 13.09.2016 року з визначенням факторів виробничого середовища та трудового процесу. (а.с. 109 - 111, т.1) Пізніше на запит Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено уточнення №01-22-03/559 від 13.02.2017 року до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 з відомостями щодо рівнів шуму. (а.с. 116, т.2) Згодом Управлінням Держпраці у Кіровоградській області виготовлено уточнення №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 з показниками важкості праці. (а.с. 117, т.1) Деякі показники шкідливих факторів, що зазначені у цьому уточненні, містять недостовірні дані, про що вказано в окремій думці страхового експерта з охорони праці. Між тим, з цим уточненням потерпілий ОСОБА_1 звернувся до Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини", якою було встановлено професійний характер його захворювання.

З огляду на ці обставини, Маловисківське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області у липні 2017 року звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, третьої особи ОСОБА_1 , про визнання недійсним та скасування уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року. (а.с. 210 - 213, т.1)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у справі №П/811/1342/17, залишеною без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року, позов задоволено, визнано недійсним та скасовано уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року. (а.с. 220 - 223, 227 - 230, т.1)

Тож, на думку відповідача, ці обставини свідчать, що висновок Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" про професійний характер захворювання ОСОБА_1 містить недостовірні дані, оскільки складений на підставі уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року, яке складене з порушенням законодавства, а його дані не відповідають показникам виробничого процесу на робочому місці потерпілого.

У спірній постанові №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року вказано, що відомості зі скасованого уточнення внесені до акту розслідування причин хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 15.06.2017 року, і, як наслідок, є неправдивими.

Оцінюючи такі висновки відповідача, суд виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30.11.2011 року "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (надалі - Порядок №1232), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).

Згідно з пунктами 62, 63 Порядку №1232 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов`язаних з роботою.

До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності.

Відповідно до пункту 65, 66, 67 Порядку №1232 у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога Автономної Республіки Крим, області або міста з документами, перелік яких визначено у додатку 14.

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог Автономної Республіки Крим, області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами.

До спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу в разі потреби для встановлення діагнозу може направлятися також хворий, який проходить обстеження у будь-якому науковому інституті (установі) медичного профілю.

Спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання.

Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій.

Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

Пунктами 68, 69 Порядку №1232 передбачено, що у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, на якому працює хворий, або лікувально-профілактичний заклад за місцем його проживання направляє хворого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.

Додатком 14 до Порядку №1232 визначена така процедура встановлення зв`язку захворювання з умовами праці:

1. Професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу (далі - комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

У разі потреби до роботи комісії залучаються спеціалісти (представники) закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємства, робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня).

2. Голова комісії в установленому порядку повинен пройти підготовку з питань професійної патології, одержати відповідний документ, мати досвід роботи у сфері професійної патології та стаж роботи за фахом не менш як п`ять років.

3. Рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: копії трудової книжки, - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, у разі підозри в нього професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); актах за формою Н-5 і Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

4. Висновок комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного захворювання видається працівникові, а копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя за місцем роботи або проживання працівника та робочому органові Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження в спеціалізованому профпатологічному лікувально-профілактичному закладі.

У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов`язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.12.2004 року №614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за №260/10540, затверджено Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (надалі - Порядок №614), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №614 санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

До факторів виробничого середовища і трудового процесу належать шкідливі речовини, фізичні фактори - шум, інфразвук, ультразвук, неіонізуюче, іонізуюче випромінювання, мікроклімат, важкість та напруженість праці тощо відповідно до діючої гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактично закладу (далі - ЛПЗ). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (пункт 1.4 Порядку №614).

Відповідно до пункту 1.6 Порядку №614 санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 1.9 Порядку № 614 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 1.7, 1.8 Порядку №614 установлено, що запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики подається ЛПЗ протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння).

Запит ЛПЗ надсилається головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцезнаходженням підприємства, де працює (працював) хворий, а копії запиту надаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, території, відомства, де розташоване підприємство, на якому працює (працював) хворий, та роботодавцю (особі).

ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.

Згідно з пунктом 1.26 Порядку №614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Аналіз цим норм свідчить, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (інформаційна довідка про умови праці) є одним із документів, з урахуванням якого лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) потерпілого з впливом виробничих факторів і трудового процесу.

Пунктами 74 - 88 Порядку №1232 визначений порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань та процедура оформлення акта проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

Згідно з пунктом 74 Порядку №1232 головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надіслати закладові державної санітарно-епідеміологічної служби письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), який пропонується до складу комісії з розслідування.

Відповідно до пунктів 76, 78 Порядку №1232 розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Розслідування причин виникнення двох та більше професійних захворювань, на які страждає одна особа, проводиться у міру встановлення професійного характеру таких захворювань за наявності повідомлення за формою П-3. В акті розслідування зазначається, чи було раніше у такої особи виявлено професійне захворювання, діагноз, рік його виявлення, а також усі супутні захворювання загального профілю.

Згідно з пунктами 81, 82 Порядку №1232 комісія з розслідування зобов`язана: 1) розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; 2) розподілити функції між членами комісії; 3) розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; 4) провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; 5) скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання.

Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.

Пунктом 85 Порядку №1232 передбачено, що у разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих пенсіонерів, які працювали на території України, розслідування проводиться згідно з пунктами 74 - 83 цього Порядку на підприємстві, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання.

Згідно з пунктами 86, 87, 88 Порядку №1232 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 17.

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Державного управління справами та завіряється печаткою.

У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід`ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті.

Акт за формою П-4 складається протягом трьох днів після закінчення розслідування у шести примірниках та надсилається хворому, робочому органові виконавчої дирекції Фонду, первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищому профспілковому органові, профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу, підприємству.

У ході судового розгляду справи відповідач посилався на те, що деякі показники шкідливих факторів, зазначені в уточненні до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року, містять недостовірні дані, що підтверджується окремим думками членів комісії з розслідування випадку професійного захворювання.

Суд не приймає такі доводи, оскільки відповідачем не доведено, що акт розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджений 15.06.2017 року, був переглянутий у встановленому порядку, зокрема в порядку повторного розслідування.

У ході судового розгляду справи відповідач, стверджуючи про недостовірність показників шкідливих факторів виробництва та трудового процесу, що вказані в уточненні до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року, не надав доказів того, що встановлені з урахуванням цього уточнення у медичному висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" від 25.05.2017 року діагнози професійних захворювань позивача змінені або відмінені цією установою на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи, або переглянуті центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", як це передбачено пунктами 66, 67, 68 Порядку №1232.

Судом установлено, що управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області у серпні 2018 року звернулося до Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" із листом, у якому просило переглянути медичний висновок лікарсько-експертної комісії від 25.05.2017 року про встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 (а.с. 236 - 237, т.1) Листом №08/21-1307 від 16.07.2018 року Державна установа "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" повідомила Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про відсутність підстав для цього. (а.с. 240 - 241, т.1)

У листопаді - грудні 2018 року ОСОБА_1 пройшов додаткове обстеження в Державній установі "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України" щодо підтвердження наявності у нього професійного захворювання, яке було ініційовано Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. (а.с. 46, т.1) Доказів того, що за результатами цього обстеження спростовано висновок лікарсько-експертної комісії про професійний зв`язок захворювань позивача з умовами праці суду не надано.

Щодо посилань відповідача на судові рішення в адміністративній справі №П/811/1342/17, якими визнано недійсним та скасовано уточнення до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 №01-22-03/1412-17 від 04.04.2017 року, то як установив суд, постановою Верховного Суду від 13.10.2020 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року в справі №П/811/1342/17 скасовано. Провадження в адміністративній справі №П/811/1342/17 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 року за заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській справу №П/811/1342/17 передано за встановленою юрисдикцією до Ленінського районного суду міста Кіровограда. Наразі рішення у справі судом не прийнято.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено його висновки про недостовірність (неправдивість) даних про зв`язок професійних захворювання позивача з умовами праці, а також не доведено наявність підстав, передбачених статтею 46 Закону №1105-ХIV, для припинення позивачу страхових виплат. Тож позов про визнання спірної постанова №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року "Про припинення страхової виплати" протиправною та про її скасування слід задовольнити.

Частиною 3 статі 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що з огляду на скасування спірної постанови, якою з 09.07.2017 року припинено виплату позивачу страхових виплат, раніше призначених йому постановами №1112/10912/10912/1 від 26.09.2017 року та №1112/10912/10912/2 від 26.09.2017 року, тому порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача відновити позивачу страхові виплати з цієї дати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 768, 40 грн. (а.с. 19, т.1) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маловисківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (26200, Кіровоградська обл., Маловисківський район, місто Мала Виска, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 41416559) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Маловисківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області №1112/10912/10912/4 від 02.07.2018 року "Про припинення страхової виплати".

Зобов`язати Маловисківське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області відновити з 09.07.2017 року страхові виплати, призначені ОСОБА_1 постановами №1112/10912/10912/1 від 26.09.2017 року та №1112/10912/10912/2 від 26.09.2017 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш