Ухвала суду № 93499457, 03.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 грудня 2020 року Справа 160/7575/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю: представників позивача – Підлужного В.М., Бровко О.О., представника відповідача-1 – Ресенчук О.Ю. представника відповідача-2 – Шестірікова В.В., представника третьої особи-1 – Макаревич К.В., представника третьої особи-2 – Амбразевич О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» про прийняття уточненого позову по справі за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологія-Д», Товариство з обмеженою відповідальністю «К.О.Д.», Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-14» Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в якому позивач, з урахуванням уточненого позову, просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення конкурсної комісії Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з призначення управителів багатоквартирних будинків у місті Дніпрі, оформлене протоколом №4 від 16.01.2020 року;

- визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №39 від 21.01.2020 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків».

12.08.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.12.2020 року від Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить доповнити позов позовною вимогою, а саме:

- визнати протиправним та нечинним наказ Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 29.11.2020 року №110 «Про затвердження конкурсної документації щодо проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку».

03.12.2020 року у підготовчому судовому засіданні представники позивача просили прийняти уточнену позовну заяву.

Представник відповідача -1 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо прийняття до провадження уточненого позову.

Представник відповідача-2 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо прийняття до провадження уточненого позову.

Представник третьої особи-1 заперечував щодо прийняття до провадження уточненого позову.

Представник третьої особи-2 заперечував щодо прийняття до провадження уточненого позову.

Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

При цьому, слід зауважити, що розмір позовних вимог це кількісна характеристика позовних вимог. Отже, у статті 47 КАС України йдеться саме про збільшення розміру позовних вимог, а не про збільшення їх кількості. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Окрім того, законодавець надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог зазначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.

Суд звертає увагу, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову, оскільки зміна одночасно і підстави і предмету фактично є новим позовом.

Вказаною уточненою позовною заявою позивач змінює предмет позову, доповнюючи первісний позов новою позовною вимогою щодо визнання протиправним та нечинним наказу Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 29.11.2020 року №110 «Про затвердження конкурсної документації щодо проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», а також одночасно доповнює первісний позов новими підставами позову, визначаючи нові обставини в їх обґрунтування.

Отже позивачем, крім вимог, викладених у позові, додатково заявлено позовну вимогу, яка має наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду у даній справі. Зокрема, позивач зазначив, що вказаний правовий акт є регуляторним та прийнятий без дотримання відповідної процедури прийняття таких актів. Тобто позивач змінює матеріальну та одночасно процесуальну складову позову, в тому числі, процесуальний порядок розгляду справи.

Таким чином, подана позивачем заява по своїй суті не є збільшенням розміру позовних вимог та не є зміною предмету або підстави позову, а фактично є окремим позовом - з окремим предметом та підставою.

Суд зазначає, що одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог та, відповідно, не є зміною позовних вимог, оскільки тлумачення заміни передбачає заміну, наприклад, однієї вимоги іншою, а не доповнення раніше заявлених вимог.

Дотримання зазначених вимог забезпечує дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 826/19197/16 зазначено, що у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

У цьому випадку, за висновком суду, подавши заяву про зміну предмета позову, в якій заявлено додаткову вимогу із окремим предметом оскарження (нова вимога) та підставами оскарження (нові обставини, правові підстави, що були відсутні на час звернення з первинним позовом), позивачем по суті заявлено новий позов в рамках цієї справи, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 КАС України.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права або законні інтереси.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутнє обмеження права на доступ до правосуддя, оскільки таке право позивача на доступ до суду може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.

Крім того, суд звертає увагу, що заявлення нового позову в рамках цієї справи, має ознаки порушення принципу випадковості, за яким здійснюється визначення складу суду для розгляду справ.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність повернення уточненої позовної заяви без прийняття до розгляду.

Керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути Громадській організації «Платформа Громадський Контроль» уточнену позовну заяву без прийняття до розгляду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали складено 14.12.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв