Рішення № 93498939, 01.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 грудня 2020 р. Справа № 120/2080/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Карпінської Тетяни Василівни

представника позивача: Подолян Яни Вадимівни

представника відповідача: Шлапака Володимира Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач за первісним позовом) з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення податкового боргу в сумі 888 156 грн. 64 коп..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 888 156 грн. 64 коп., з яких: податок на доходи фізичних осіб (надалі ПДФО), що сплачується за результатами річного декларування 832 978 грн . 89 коп., з яких 524 грн. 521 грн. 65 коп. (з урахуванням переплати 5 184 грн. 35 коп.) - основний платіж, 132 426 грн. 50 коп. - штрафна санкція, 176 030 грн. 74 коп. - пеня; військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування 55 177 грн. 75 коп., з яких 44 142 грн. 20 коп. - основний платіж, 11 035 грн. 55 коп. - штрафна санкція. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.06.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.07.2020 року.

У судове засідання 03.07.2020 року відповідач за первісним позовом не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Представник позивача за первісним позовом поклалася на розсуд суду щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача, судове засідання відкладено на 16.07.2020 року.

06.07.2020 року за вх. № 18026 первісним відповідачем надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженими на території України карантинними обмеженнями у зв`язку з поширенням респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву

13.07.2020 року за вх. № 18643/20 первісним відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що зазначені в податковому повідомленні-рішенні відповідача від 30.01.2019 року № 0001631305 і сума, яку просить стягнути позивач за цим рішенням і, яка заявлена в позові, не співпадають. Так, в податковому повідомленні-рішенні відповідача від 30.01.2019 року № 0001631305 зазначено суму 662 132 грн. 50 коп., а в позовній заяві - 656 98 грн. 15 коп.. Крім того, в позові не зазначена сума податкової вимоги № 7975-50 від 14.02.2019 року, як наслідок, невідомо чи кореспондується вона із сумами, зазначеними в податкових повідомленнях-рішеннях чи зазначена довільно і безпідставно. Так, податкові повідомлення-рішення приймалися на основі акту від 08.01.2019 року № 36/13/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету позивачем. Зокрема, при перевірці не була досліджена фінансово-правова природа прощеного боргу, не встановлено особу первинного кредитора, підстави передачі прав кредитора ТОВ ОТП «Факторинг», суму «тіла» кредиту, нарахованих відсотків, штрафних санкцій. Зазначає, що є необґрунтованим і не підтверджується належними документальними доказами чи розрахунками й твердження, що за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року був отриманий дохід у вигляді списання саме основної суми боргу в сумі 2 942 811 грн. 17 коп.. В той же час, сума анульованого (прощеного боргу) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не має ознак додаткового блага і неправомірно ідентифікована контролюючим органом як додаткове благо. На сам кінець, відповідач акцентує увагу, що позивачем враховано те, що для правильного визначення бази оподаткування, що валютою зобов`язання за кредитним договором між «ОТП Банк» та відповідачем є долар США. Проте при винесенні оскаржуваних рішень позивачем не досліджено еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях на дату прощення з еквівалентом валюти зобов`язання за день кредиту за офіційним курсом НБУ.

Цього ж дня за вх. № 18645 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач за зустрічним позовом) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом зазначає, що в первісному позові позивач просить стягнути з нього борг у сумі 888 156 грн. 64 коп.. Вказана заборгованість обґрунтована наявністю податкових повідомлень-рішень від 30.01.2019 року № 0001631305 та № 0001671305 та податкової вимоги від 14.02.2019 року № 50. Між тим, відповідач вказує, що суми, зазначені в податковому повідомленні-рішенні від 30.01.2019 року № 0001631305 і сума, яку просить стягнути відповідач за цим рішенням і яка заявлена у позові, не співпадають. Крім того, в позові збільшено заборгованість в порівнянні із сумою зазначеною в податковому повідомленні-рішенні на 176 030 грн. 74 коп., заначено як пеня, але немає її розрахунку, відповідно позивачеві не зрозуміло, на якій підставі виникла ця сума пені. Позивач також вказує, що вказані рішення прийняті за результатом перевірки, під час проведення якої відповідачем за зустрічним позовом не була досліджена фінансово-правова природа прощеного боргу, його склад, суму «тіла» кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій. Висновок про те, що позивачем отриманий дохід у сумі 2 942 811,17 грн. є необґрунтованими та не підтверджується належними доказами. Зазначена сума не відноситься до основного боргу, а складається з відсотків, комісії та штрафних санкцій. До того ж контролюючим органом не досліджено еквівалент анульованої у доларах США суми основного боргу у гривнях на дату прощення з еквівалентом валюти зобов`язання на день кредиту за офіційним курсом НБУ, не застосовані положення п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України ( надалі ПК України ). З огляду на зазначене, вказані податкові повідомлення-рішення позивач за первісним позовом вважає необґрунтованими та такими, що прийняті всупереч чинного законодавства, без урахування всіх обставин справи. Це й стало причиною звернення до суду з даним зустрічним позовом.

16.07.2020 року відповідачем за зустрічним позовом через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якому останній підтримав свої мотиви, викладені у позовній заяві.

У судове засідання 16.07.2020 року відповідач за первісним позовом не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача за зустрічним позовом зазначила про необізнаність щодо наявності зустрічної позовної заяви та просила надати час на ознайомлення та формування правової позиції. У судовому засіданні йому була вручена копія зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 16.07.2020 року зустрічну позовну заяву прийнято до провадження. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.09.2020 року.

Згідно наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року № 092-в/к суддя перебувала у щорічній відпустки з 27.07.2020 року по 28.08.2020 року.

04.08.2020 року за вх. № 21326/20 відповідачем за зустрічним позовом через канцелярію суду подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. По суті спірних правовідносин зазначає, що кредитором, який здійснив прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) платника податку за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а тому досліджувати взаємовідносини з первинним кредитором (АТ «ОТП Банк»), зокрема, підстави передачі прав кредитора від АТ «ОТП Банк» ТОВ «ОТП Факторинг Україна», немає законодавчих підстав. Крім того, додатковим договором визначено, що повернення кредиту та сплата відсотків буде здійснюватися в національній валюті України - гривні із застосуванням для розрахунку платежу офіційного курсу долара США до української гривні, встановленої НБУ на день сплати. Таким чином, сума кредиту на момент укладення додаткового договору становила в гривневому еквіваленті не 671 650 грн. 00 коп. (по курсу долара 5 грн. 05 коп. за долар, що діяв на дату видачі кредиту), як стверджує позивач, а розраховувалася відповідно до курсу долара на дату погашення частини кредиту. При цьому, першочерговому погашенню підлягали відсотки за користування кредитом. Безпідставними вважає відповідач твердження позивача про те, що ануляція в сумі 2 942 811 грн. 17 коп. стосувалася відсотків за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій, пені за прострочення сплати кредиту та пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, адже згідно додаткового договору вся сума пені, нарахованої до моменту укладення договору, підлягає списанню, а анулюванню підлягають боргові зобов`язання (без пені) в сумі 2 942 811 грн. 17 коп.. Сума анульованого (прощеного) боргу в розмірі 2 942 811 грн. 17 коп. включена ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками ІІ кварталу 2016 року за ознакою 126 (додаткове благо). Крім цього, відповідач зазначає про відсутність факту зміну валюти кредиту.

01.09.2020 року за вх. № 24671 та № 24772 відповідачем за первісним позовом надано до суду клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження, оскільки за станом здоров`я він не може бути присутнім на підготовчому засіданні 02.09.2020 року.

У підготовчому засіданні 02.09.2020 року представник позивача за первісним позовом поклалася на розсуд суду щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача. Одночасно долучила до матеріалів справи письмові докази за вх. № 24872/20. Підготовче засідання відкладено на 15.09.2020 року.

У підготовче засідання 15.09.2020 року з`явився представник відповідача за первісним позовом за довіреністю, який не має статусу адвоката і відповідно не був допущений судом до участі у справі, але який повідомив суд про проблеми зі здоров`ям відповідача (інсульт), з огляду на які останній не може бути присутнім у судовому засіданні. У зв`язку з цим, також не можуть бути належним чином оформлені повноваження представника для захисту інтересів свого клієнта за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин та у зв`язку з необхідністю заслуховування усних пояснень відповідача за первісним позовом, судом поставлено на обговорення питання про продовження строку підготовчого провадження.

Представник позивача за первісним позовом при вирішення цього питання поклалась на розсуд суду. Ухвалою від 15.09.2020 року підготовче провадження у даній справі продовжено на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на 01.10.2020 року.

01.10.2020 року за вх. № 29540 представником відповідача за первісним позовом через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із його зайнятість у невідкладних слідчих діях. У підготовчому засіданні 01.10.2020 року представник позивача за первісним позовом поклалася на розсуд суду стосовно відкладення підготовчого провадження на іншу дату. Підготовче засідання відкладено на 15.10.2020 року.

15.10.2020 року за вх. № 31860 представником відповідача за первісним позовом через канцелярію суду подано додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 15.10.2020 року представником відповідача за первісним позовом заявлено клопотання про витребування у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» інформації про складові суми прощеного боргу позивача (основний борг прощеного кредиту, відсотки по кредиту, пеня тощо) за додатковим договором № 2 від 17.05.2016 року до кредитного договору № СМ-SMEB00/145/2007 від 15.10.2007 року, а також інформації щодо належного повідомлення боржника про факт прощеного боргу. Представник позивача за первісним позовом не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання. Ухвалою витребувано у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (вул. Фізкультури, б. 28Д, м. Київ) інформацію про складові суми прощеного боргу ОСОБА_1 (основний борг прощеного кредиту, відсотки по кредиту, пеня тощо) за додатковим договором № 2 від 17.05.2016 року до кредитного договору № СМ-SMEB00/145/2007 від 15.10.2007 року та інформацію щодо належного повідомлення боржника про анульований борг. Підготовче засідання відкладено на 03.11.2020 року.

22.10.2020 року за вх. № 33411 ТОВ «ОТП Факторинг Україна», на виконання вимог ухвали від 15.10.2020 року, надано до суду витребувані документи та інформацію.

03.11.2020 року за вх. № 35492 представником відповідача за первісним позовом через канцелярію суду надано додаткові пояснення, в якому останній відмітив, що укладення додаткового договору № 2 від 17.05.2016 року не може вважатись належним повідомленням боржника про прощення (анулювання) боргу в розумінні пп. 164.2.17 ПК України, оскільки такий договір не свідчить про настання факту такого прощення, а лише засвідчує наміри сторін його провести за настання певних визначених умов. Також відповідач вказав, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначено за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Таким чином, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

У підготовчому засіданні 03.11.2020 року представником позивача за первісним позовом заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження у зв`язку з необхідністю подати додаткові пояснення. Представник відповідача за первісним позовом не заперечував проти продовження строку. Підготовче засідання відкладено на 11.11.2020 року.

11.11.2020 року за вх. № 36772 представником відповідача за зустрічним позовом через канцелярію суду подано додаткові пояснення, де ним зазначено, що офіційний курс НБУ станом на 01.01.2014 року складав 7 грн. 993 коп. за 1 долар США. Станом на 17.05.2016 року офіційний курс НБУ складав 25 грн. 394671 коп. за 1 долар США. Таким чином, прощена сума боргу в гривневому еквіваленті на день анулювання кредитної заборгованості (17.05.2016 рік) становила 2 942 811 грн. 17 коп. (115883,02 $ Х 25,394671 = 2 942 811 грн. 17 коп.). Ця ж сума прощеного боргу в гривневому еквіваленті станом на 01.01.2014 року становила 926 252 грн. 02 коп. (115883,02 $ Х 7,993 = 926 252 грн. 98 коп.). Від так, різниця між основною сумою боргу за кредитним зобов`язанням в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом (17.05.216 рік) та сумою такого боргу станом на 01.01.2014 року становить 2 016 558 грн. 19 коп. (2 942 811 грн. 17 коп. - 926 252 грн. 02 коп.). Сума у вигляді додаткового блага становить 926 252 грн. 98 коп. (2 924 811 грн. 17 коп. - 2 016 558 грн. 19 коп.). Податок з доходів фізичних осіб з вказаної суми додаткового блага становить 166 725 грн. 54 коп., військовий збір - 13 893 грн. 79 коп.. Між тим, оскільки між банком та платником податків не було укладено жодних угод про зміну валюти зобов`язання за кредитним договором, то норма п. 8 підрозділу І розділу ХХ ПК України не може поширювати свою дію на правовідносини у такій справі. При цьому, платника податків, як позичальника, повідомлено про прощення (анулювання) саме основної суми боргу, а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу І розділу ХХ ПК України.

У підготовчому судовому засіданні 11.11.2020 року суддею постановлено на обговорення питання про закриття підготовчого провадження. Представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, про що надали відповідні заяви за вх. №36844/20 та № 36842/20. Ухвалою від 11.11.2020 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду на 11.11.2020 року.

У судовому засіданні 11.11.2020 року представники сторін надали пояснення по суті спірних правовідносин по первісному та зустрічному позовах. Судове засідання відкладено на 19.11.2020 року.

19.11.2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку із участі судді у розгляді виборчої справи № 120/6632/20-а. судове засідання відкладено на 26.11.2020 року

26.11.2020 року представником відповідача за первісним позовом надано клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладено на 01.12.2020 року.

У судовому засіданні 01.12.2020 року судом було здійснено дослідження доказів, сторони виступили у судових дебатах.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

15.10.2007 року між позивачем за зустрічним позовом та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № СМ-SMEB00/145/2007, відповідно до якого банк надав позивачеві кредит.

На підставі положень договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.04.2010 року, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», останній набув прав вимоги за вказаним кредитним договором.

17.05.2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та позивачем за зустрічним позовом укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № СМ-SMEB00/145/2007 від 15.10.2007 року.

Згідно р. 2 додаткового договору сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту:

-не зважаючи на інші положення кредитного договору сторони домовились, що позичальник до 17.05.2016 року зобов`язується погасити боргові зобов`язання в розмірі 23 080,00 доларів США, сплатити витрати кредитора на ведення претензійно-позовної роботи в розмірі 3 858 грн. 80 коп.;

-сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні із застосуванням для розрахунку платежу офіційного курсу долара США до української гривні, встановленого Національним банком України на день сплати;

-за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору сторони домовились скасувати всю суму пені, що була нарахована до моменту укладення цього додаткового договору та припинити претензійно-позовну роботу по стягненню боргових зобов`язань за кредитним договором.

Також сторони домовились, що кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі еквівалентному 2 942 811 грн. 17 коп. і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед кредитором в повному обсязі.

Згідно п. 3.4 вказаного договору підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 03.08.2016 року був поданий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, у якому зазначений позивач за зустрічним позовом із сумою отриманого доходу 2 942 811 грн. 17 коп.

Позивачем за первісним позовом у період з 27.12.2018 року по 29.12.2018 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, за результатом якої складений відповідний акт за № 36/13/ НОМЕР_1 від 08.01.2019 року.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 30.01.2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення за № 0001631305 та № 0001671305, якими збільшено грошове зобов`язання відповідача за первісним позовом з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 662 132 грн. 50 коп. та військового збору - 55 171 грн. 75 коп. відповідно.

Податкове повідомлення - рішення № 0001631305 від 30.01.2019 року було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, скарга від 14.02.2019 року рішенням про результати розгляду скарги від 02.04.2019 року № ІН199-99-11.05-01-25 залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

У добровільному порядку відповідач за первісним позовом вказану заборгованість не сплатив, відповідно позивач за первісним позовом звернувся до суду з даним позовом,

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішенням, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог зустрічного позову, суд виходить із наступного.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз. 2, 3 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

За визначеннями, наведеними у пп. 14.1.54, 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні; додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України від 09.04.2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п. 8 наступного змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Системний аналіз наведених норм доводить, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором. Кредитор зобов`язаний повідомити боржника шляхом: направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення; шляхом укладення відповідного договору; надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до відповідного податкового розрахунку. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо цього податку. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального доходу сума, прощена кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за прощеними кредитами, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 року. Зазначене розповсюджується на операції з прощення заборгованості в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акту, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 01.01.2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 01.01.2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Застосування вимог абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими п. 8 п.р. 1 р. XX "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено у постановах від 15.05.2018 року у справі № 821/1594/17, від 19.07.2019 року у справі № 826/4240/18, від 14.11.2019 року у справі № 52010880/18.

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до п. 8 п.р. 1 р. XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

Як вже зазначалось, 17.05.2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та позивачем за зустрічним позовом укладено додатковий договір№ 2 до кредитного договору № СМ-SMEB00/145/2007 від 15.10.2007 року.

Згідно р. 2 додаткового договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні із застосуванням для розрахунку платежу офіційного курсу долара США до української гривні, встановленого НБУ на день сплати.

Аналіз зазначеного дає можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що 17.05.2016 року відбулась зміна валюти зобов`язання за кредитним договором з іноземної у гривню, та як наслідок наявність підстав для застосування вказаних норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09.04.2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що взаємовідносини позивача за зустрічним позовом з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" по кредитному договору від 15.10.2007 року припинились 17.05.2016 року після анулювання позивачу кредитної заборгованості у розмірі 2 942 811 грн. 17 коп..

При цьому, саме з цієї суми доходу відповідач за первісним позовом визначив грошові зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 662 132 грн. 50 коп. та військового збору - 55 171 грн. 75 коп..

Під час судового розгляду судом встановлено, що відповідач не застосував положення п. 8 п.р. 1 р. ХХ ПК України та не врахував, що до додаткового блага платника податків не включається сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що станом на 01.01.2014 року не була погашена, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року.

Таким чином, при анулюванні (прощенні) суми основного боргу, що виникла до 01.01.2014 року і не була погашена до цієї дати, базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є додаткове благо платника податку, до якого належить сума основного боргу платника податку за фінансовим кредитом в іноземній валюті (сума боргу за тілом кредиту), яка не погашена до 01.01.2014 року та яка перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, яка прощена за самостійним рішенням кредитора, за мінусом різниці між сумою такого основного боргу в іноземній валюті, що визначається за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року.

Разом з тим, до складу загального річного оподатковуваного доходу позивача за 2016 рік було включено всю суму прощеного боргу, в тому числі суми, що не вважаються додатковим благом, відповідно, суми грошових зобов`язань позивача з ПДФО та військового збору були визначені не вірно.

Суд зазначає, що основна сума прощеного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання - за таким кредитом з іноземної валюти у гривню складала 2 942 811 грн. 17 коп. (115 883,02 доларів США Х 25,394671 грн.). Сума такого боргу, визначена за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року становить 926 252 грн. 98 коп. (115 883,02 доларів США Х 7,9930 грн.).

Таким чином, різниця між основною сумою боргу за кредитним зобов`язанням в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року, що становить 2 013 558 грн. 19 коп.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача за зустрічним позовом, що на переконання останнього, укладення додаткового договору не свідчить про настання факту такого прощення, а лише засвідчує наміри сторін його провести за настання певних визначених умов, з огляду на те, що положення пп. 164.2.17 ПК України є імперативними та чітко визначають, що кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника про прощення боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. Тобто законодавець визначив три варіанти поведінки кредитора у разі прощення боргу: 1) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, 2) укладення відповідного договору та 3) надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

З матеріалів справи вбачається та сторонами у судовому засіданні було підтверджено, що між позивачем за зустрічним позовом та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено додатковий договір, в якому зафіксовано факт прощення боргу. За таких обставин, будь-яких додаткових повідомлень чинним законодавством не вимагається.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача з зустрічним позовом стосовно того, що сума прощеного боргу не є лише сумою основного боргу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається. На виконання ухвали суду, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надана довідка за № 183 від 20.10.2020 року, якою підтверджується, що відповідно до умов додаткового договору позивачеві за зустрічним позовом була прощена саме сума основного боргу.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними на прийняті без додержання вимог ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню, відповідно позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог за первісним позовом, суд зазначає наступне.

Сума податкового боргу, яка визначена позивачем за первісним позовом та підлягала стягненню з відповідача за первісним позовом, складається із сум, які визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та нарахуванням пені на суму заборгованості по ПДФО у сумі 176030,74 грн.

У зв`язку із тим, що судом вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані, відповідно відсутні суми податкового боргу, визначені ними, та відповідне нарахування пені.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову у повному обсязі та відповідно про відмову у задоволенні первісного позову.

Оскільки позивач за зустрічним позовом звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 9, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 888 156 грн. 64 коп. відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 30.01.2019 року № 0001631305 та № 0001671305.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач (Відповідач за зустрічним позовом) - Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)

Відповідач (Позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 11.12.2020 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна