Ухвала суду № 93498882, 10.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 грудня 2020 р. Справа № 120/1744/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/1744/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2656 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (заявник, позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини А 2656 (відповідач, в/ч А 2656) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 06.07.2020 року вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А 2656 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року. Зобов`язано Військову частину А 2656 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року. У той же час у іншій частині позовних вимог, в тому числі і щодо зобов`язання Військової частини А 2656 при проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення урахувувати пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення в частині, що стосується застосування базового місяця січень 2008 року, відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року вказане судове рішення залишено без змін.

Однак, 23.11.2020 року від позивача до суду надійшла заява про визнання протиправними дій Військової частини А 2656, вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року (вх. № 38965/20). У заяві зазначається, що на виконання судового рішення відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року в сумі 1123,72 грн., однак при цьому неправомірно врахував за базовий місяць - січень 2016 року, хоча, на думку заявника, повинен був застосувати як базовий місяць січень 2008 року. Позивач вважає, що внаслідок таких дій відповідача відбулося заниження розміру належної до виплати індексації згідно з рішенням суду. А відтак звертається до суду з заявою в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою суду від 25.11.2020 року заяву позивача прийнято до розгляду та вирішено здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження. Крім того, цією ж ухвалою судом встановлено відповідачу трьохденних строк з дня її отримання для подання відповідних письмових пояснень, а також витребуваних доказів.

На виконання цих вимог 09.11.2020 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від Військової частини А 2656 надійшли письмові пояснення, у яких відповідач вказує, що проведення індексації заробітної плати та обчислення індексу споживчих цін починається з саме з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Відповідач вважає, що рішення суду від 06.07.2020 року виконав в повному обсязі та належним чином, а тому просить відмовити у задоволенні заяви позивача.

Так, оцінивши наявні у справі докази та наведені сторонами аргументи, суд при вирішенні поданої заяви керується, зокрема ч. 1 ст. 383 КАС України, якою встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів статті 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 28.04.2020 року у справі № 611/26/17 та від 21.05.2020 року у справі № 420/6649/19.

Суд зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року у справі № 120/1744/20-а Військову частину А 2656, зокрема, зобов`язано здійснити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року вказане рішення залишено без змін.

На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по квітень 2017 року в загальному розмірі 1123,72 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком, а також платіжним дорученням від 19.11.2020 року № 1393. Даний факт виконання рішення суду не заперечується і самим позивачем у поданій до суду заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень від 23.11.2020 року.

В той же час, суд звертає увагу заявника, що резолютивна частина рішення не містить вказівок щодо необхідності вчинення відповідачем будь-яких інших дій.

При цьому, як базовий місяць для нарахування індексації за період з 01.01.2016 року до 28.04.2017 року відповідачем враховано саме "січень 2016 року".

Натомість, сторона позивача не погоджується з діями відповідача при виконанні рішення суду та зазначає, що для проведення розрахунку індексації за період з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року відповідач неправомірно застосував як базовий місяць "січень 2016 року". Зокрема, позивач вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено зміну базового місяця для проведення індексації виключно в разі зміни посадового окладу, який у позивача не змінювався з 01.01.2008 року до 28.04.2017 року, відповідач мав враховувати як базовий саме "січень 2008 року".

Проте, на думку суду, вказані доводи позивача є помилковими і такими, що не відповідають нормам матеріального права, оскільки оцінка ним уже була надана у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року в частині зобов`язання відповідача при проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення урахувати пункт 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення в частині, що стосується застосування базового місяця "січень 2008 року".

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Втім, наступними змінами у вказаний правовий акт передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу".

Отже, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

При цьому, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).

Пунктом першим вказаної Постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року.

Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Водночас слід вказати, що згідно з пунктом 3 Постанови № 1013: "Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078".

Отже, вказаною Постановою Урядом фактично запропоновано у грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.

Тобто, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.

Таким чином, відповідач виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахував "січень 2016" року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.

Разом із тим, зі змісту заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду та досліджених доказів вбачається, що заявник фактично не погоджується з виконанням належним чином п. 5 Порядку № 1078, а також не нарахуванням та не виплатою позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до встановленого базового місяця "січень 2008 року".

Водночас, оскільки рішенням суду від 06.07.2020 року у справі № 120/1744/20-а зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року, дане рішення відповідачем виконано у той спосіб, про який йдеться в його резолютивній частині, а саме нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року. При цьому, враховано базовий місяць - січень 2016 року, що відповідає положенням Постанови № 1013 та мотивувальній частині зазначеного судового рішенні від 06.07.2020 року. Крім того, суд враховує, що наведені мотиви поданої заяви фактично дублюють вимоги позивача, які були заявлені в позовній заяві щодо зобов`язання відповідача при проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення урахувати п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення в частині, що стосується застосування базового місяця січень 2008 року, та щодо яких судом прийнято рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.04.2017 року на виконання рішення суду, відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відтак, оскільки судом не встановлено обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав та інтересів особи-заявника (позивача), заяву останнього належить залишити без задоволення.

Наведений висновок суду узгоджується із останньою правовою позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 06.11.2020 року у справі № 120/3063/20-а, згідно якої саме січень 2016 року є "базовим місяцем", з якого необхідно відштовхуватись для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, що й власне було враховано відповідачем при виконанні судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 248, 242, 256, 294, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини А 2656, вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року в адміністративній справі № 120/1744/20-а.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович