Рішення № 93498875, 14.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 грудня 2020 р. Справа № 120/6343/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М. , розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (далі - ТОВ «Вінпродтрейд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (далі - відповідач), у якому просило:

визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації при розгляді запиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» про надання інформації №120 від 06.04. 2020 року;

зобов`язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації надати повну інформацію на запит №120 від 06.04.2020 року з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 06.04.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» надіслано до розпорядника інформації - Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації запит про надання інформації № 120 від 06.04.2020 року із проханням надати публічну інформацію про використання бюджетних коштів відповідачем.

Листом від 13.04.2020 відповідач продовжив строк розгляду зазначеного запиту.

05.05.2020 року відповідач надав відповідь від 04.05.2020 року, яка на думку позивача є недостовірною, неточною та неповною інформацією на запит, без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Зокрема, у відповіді не було надано інформації на питання №№ 3.3, 3.4, 3.5, та 5.

Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою витребувано у Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації додаткові угоди до договору № 19Т від 22.03.2018 року.

04.12.2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 09.04.2020 року надійшов запит на адресу Відділу освіти надійшов запит позивача № 127 від 09.04.2020. Листом № 01-19/408 від 04.05.2020 позивачу надано вичерпну відповідь на усі питання вказаного запиту.

Також ТОВ «Вінпродтрейд» було надано на запит копію договору та посвідчення про якість.

Відповідач акцентує на тому, що позивачем приєднано до матеріалів справи копії додаткових угод, які не стосуються договору № 19-Т від 22.03.2018 року, що укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_1 , а укладені в рамках іншого договору № 11-Т від 14.03.2018 року.

На думку відповідача нормами чинного законодавства та внутрішніми документами чітко доведено , що у розпорядженні Відділу освіти відсутні документи, якими посвідчується якість продукції, оскільки під час постачання продуктів харчування такі документи залишаються в навчальних закладах, де безпосередньо здійснюється харчування дітей.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін в судове засідання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 151в-к від 01.12.2020 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 07.12.2020 року по 11.12.2020 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

06.04.2020 року ТОВ «Вінпродтрейд» звернулося до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації як розпорядника інформації, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» із запитом вх. № 120 про надання інформації, у якому просив:

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати інформацію про отримання (надходження) та реєстрації даного запиту;

3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:

3.1. Яку кількість сиру твердого було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору №19-Т, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 22.03.2018 р. по предмету закупівлі: ДК 021:2015:15540000-5 - Сирніпродукти (ідентифікатор закупівлі иА-2018-03-06- 000442-Ь)?

3.2. Надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору;

3.3. 3а якою ціною та який саме вид сиру твердого було закуплено (вказати ціну 1 кг)?

3.4. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі сиру твердого (вказати змінену ціну 1 кг)?

3.5. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів;

3.6. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість сиру твердого було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено;

3.7. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю сиру твердого по вищевказаному договору?

4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).

5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору;

6. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.

7. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

8. Надати відповідь на вказаний запит, надати запитувану інформацію та надати копії запиту даних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця. 21034 та на електрону адресу ТОВ «Вінпродтрейд» (у pdf. форматі): v-p-t@ukr.net.

Листом Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації № 01-19/358 від 13.04.2020 року у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомило, що запит стосується надання великого обсягу інформації та потребує пошуку серед значної кількості даних та документів, а відповідач відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» продовжує строк розгляду запиту. Про результати буде проінформовано.

Листом Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації № 101-19/408 від 04.05.2020 року у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомило, що наступне:

1. Даний запит зареєстровано та розглянуто;

2. Даний запит отримано та зареєстровано Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації 07.04.2020 року № 241/01-19.

3. Щодо використання бюджетних коштів:

3.1. За договором № 19-Т від 22.03.2018 року було закуплено сир твердий.

3.2. Договір № 19-Т від 22.03.2018 року було укладено на суму 62 496 грн. без ПДВ. Надано копію договору на постачання продуктів харчування № 19-Т від 22.03.2018 року. Кількість продуктів харчування, які закупили за договором становлять сир твердий 433,94 кг.

3.3. Ціни за кілограм за якою було закуплено продукти харчування становлять сир твердий 144 грн/кг.

3.4. Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялась.

3.5. Сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 62 487,43 грн. без ПДВ.

4. Інформація про суб`єкта господарювання, який виготовив дану продукцію ТОВ «Літинський молзавод».

5. Декларацію виробника/якісне посвідчення додано.

6. Відповідальна особа: юрист Бовкун І.А., тел. 2-17-36.

7. Ви можете надіслати запит на інформацію відповідно до ч.3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» на електронну пошту litin.vorda@ukr.net.

8. Відповідь на вказаний запит буде надіслано поштовим листом на адресу ТОВ «Вінпродтрейд».

До вказано листа відповідач додав копію договору №19-Т від 22.03.2018 року; посвідчення про якість № 1245 від 18.12.2017 року.

Позивач вважає, що відповідач надав недостовірну, неточну та неповну інформацію у відповідь на запит № 120 від 06.04.2020 та без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит, а саме не було надано інформації на питання №№ 3.3, 3.4, 3.5 та 5, а тому позивач вважає таку бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI.

За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Крім того, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області як до розпорядника публічної інформації із запитом № 120 від 06.04.2020 з приводу постачання продуктів харчування до закладів освіти Літинського району Вінницької області на підставі договору про публічні закупівлі № 19-Т від 22.03.2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Позивач зазначає, що відповідач не надав повної та достовірної інформації на запит № 120 від 06.04.2020, зокрема наступних питань під №№ 3.3, 3.4, 3.5 та № 5 запиту:

3.3. 3а якою ціною та який саме вид сиру твердого було закуплено (вказати ціну 1 кг)?

3.4. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі сиру твердого (вказати змінену ціну 1 кг)?

3.5. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів;

5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.

Як видно з відповіді Відділу освіти № 01-19/408 від 04.05.2020 у відповідь на вказані запитання відповідач зазначив, що:

Ціни за кілограм за якою було закуплено продукти харчування становлять сир твердий 144 грн/кг (п. 3.3.); протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялась (п. 3.4.); сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 62 487,43 грн. без ПДВ (п. 3.5.).

Позивач вважає, що надана інформація є неправдивою, неповною та не відповідає дійсності, посилаючись на те, що відповідно до інформації із сайту Прозоро https://prozorro.gov.ua/tender/UA- 2018-03-06-000442-Ь вбачається, що до договору №19Т від 22.03.2018 були укладені додаткові угоди від 07.09.2018, 27.12.2018, 31.12.2018 та 06.02.2019 яким збільшилась вартість договору на 12 497,48 грн. з 62 496 грн. (додаткова угода № 2 від 05.02.2019 року).

На підтвердження цієї інформації позивач вказав, що згідно п.3.3. Договору Сторони можуть внести зміни до договору щодо зміни ціни у випадках, передбачених Договором та Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 - VIII (із змінами) шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору, яка являється його невід`ємною частиною.

Разом з тим, відповідачем у відповідь на запит не надано невід`ємних частин договору, якими змінювались його істотні умови у тому числі - ціна закупівлі.

У відповіді на запит позивача відповідач зазначає, що сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю, становить 62 487,43 грн, а протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не змінювалась.

При цьому, до суду відповідачем надано копію додаткової угоди №2 від 5 лютого 2019 року до договору №19-Т від 22.03.2018 року, яким збільшено ціну договору на 12497,48грн.

З огляду на викладене суд погоджується з твердженнями позивача, що надана на його запит інформація не може вважатися достовірною, адже є очевидно суперечливою та не відповідає іншій загальнодоступній інформації та наданим до суду доказам.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо не надання відповіді на запитання №5, оскільки відповідачем надано лише одне посвідчення про якість № 1245 від 18.12.2017 року.

При цьому, суд звертає увагу, що таке посвідчення про якість стосується продукції виготовленої у 2017 році терміном придатності від 3 до 12 місяців.

Також згідно п.2.2. товар при поставці повинен супроводжуватись документами, що підтверджують якість, безпеку та строк придатності товару.

Відповідно до пункту 6.3.3 вказаного Договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцю (Відділ освіти) документи, які підтверджують якість та безпеку Товару згідно з Договором.

Отже, суд наголошує на тому, що за умовами договору саме відповідачу, а не будь-кому іншому, постачальник зобов`язаний надати вищезазначені документи щодо якості та безпеки продукції.

Відповідно до пункту 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).

Згідно з пунктом 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі - архівне зберігання) або для знищення.

Відповідно до пункту 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Відповідно до статті 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5, підрозділ 6 "Якість продукції, стандартизація, технічний контроль продукції", строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.

Водночас згідно з пунктом 2.10 цього переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Таким чином, строк зберігання таких документів станом на дату подання позивачем запиту не закінчився, тоді як обов`язок відповідача отримати такі документи прямо визначений договором №19-Т від 22.03.2018 року.

При цьому суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації Відділ освіти не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною та дійсно вважається суспільно необхідною, на чому правомірно наголошує позивач.

Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що:

по-перше, у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом;

по-друге, відповідач був зобов`язаний надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті № 120 від 06.04.2020;

по-третє, відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на такий запит, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента ОСОБА_3 укладено Договір № 120 від 01.09.2020 про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 1.1 цього Договору адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 120 від 03.04.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору вартість 1 (однієї) години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Клієнт зобов`язується здійснити відшкодування адвокатському об`єднанню понесених ним фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів.

Як вбачається з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 03.11.2020, на виконання умов договору № 120 від 01.09.2020 адвокатом Кравчуком М.О. позивачу надано правничу допомогу у виді складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 120 від 03.04.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області. Адвокатом було затрачено 2(дві) години часу. Вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. При цьому загальна вартість наданих послуг розраховувалась наступним чином: 2000,00 (грн) х 2 (год) = 4000,00 грн. Враховуючи пункт 2.1 Договору, згідно з яким вартість правової допомоги в суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн, загальна вартість наданої товариству правової допомоги склала 3000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 3563 від 02.11.2020 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн за надання правничої допомоги за Договором № 120 від 01.09.2020.

Отже, витрати позивача в розмірі 3000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними, допустимим та достовірними доказами.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Як вже зазначалось, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн дійсно мали місце та підтверджуються документально.

Водночас, досліджуючи питання щодо співмірності таких витрат із реальними послугами, суд враховує, що справа хоч і вважається справою незначної складності, але має свої особливості, пов`язані зі значним обсягом запитуваної інформації та необхідністю змістовного аналізу отриманої від відповідача відповіді на запит. При цьому безспірним є той факт, що з метою представництва інтересів клієнта адвокат підготував і подав до суду позов на 8 сторінках та оформлено додатки до нього.

Отже, суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним або ж не відповідає часу, що був витрачений на їх надання. Надані адвокатом послуг є реальними та були об`єктивно необхідними для ефективного захисту інтересів позивача в суді.

З огляду на викладене суд вважає, що витрати позивача на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 3000,00 грн. у цій справі є доведеними та в даному випадку відповідають обсягу наданих правових послуг, складності справи та вимогам розумності.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації на запит ТОВ «Вінпродтрейд» про надання інформації № 120 від 06.04.2020 року.

Зобов`язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації розглянути запит про надання інформації № 120 від 06.04.2020 року та надати повну інформацію на запит в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн, а всього 5102,00 грн (п`ять тисяч сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 14.12.2020 року.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» ( код ЄДРПОУ 34886897, вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, 21034)

відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141383, вул. Героїв Чорнобиля,15, смт. Літин, Літинський район Вінницька область, 22300)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна