Ухвала суду № 93498181, 14.12.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

14 грудня 2020 року Справа № 915/1493/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали

за позовом: фізичної особи-підприємця Шагієва Радіка Акрамовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сяо Бао» (код ЄДРПОУ 39880905, вул. Кузнецька, 213/1, м. Миколаїв, 54034)

про: усунення перешкод користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2020 позивачем подано до господарського суду позовну заяву від 09.12.2020 про усунення перешкод розділу земельної ділянки за адресою: вул. Кузнецька, 213, м. Миколаїв, кадастровий номер 4810136900:01:019:0001 шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сяо Бао» знести самочинну забудову земельних ділянок кадастрові номери 4810136900:01:019:034 та 4810136900:01:019:040 по вул. Кузнецька, 213, м. Миколаїв.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення останньої позивачу, з наступних підстав.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї норми врегульовано поняття самопредставництва юридичної особи. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому господарський суд відзначає, що у ст. 4 ГПК України, якою визначено право на звернення до суду юридичні особи та фізичні особи - підприємці не ототожнюються.

Статус фізичної особи як підприємця не надає їй ознак юридичної особи в контексті процесуальних норм господарського судочинства, зокрема, і положень ч. 3 ст. 56 ГПК України (на відміну від положень ст. 51 ЦК України).

Таким чином, нормами, які регулюють відносини щодо представництва фізичної особи підприємця в господарському суді є положення ч. 1 ст. 56 ГПК України, якою передбачено особиста участь фізичної особи у процесі та (або) через представника.

Зазначене в повній мірі стосується і права на звернення до суду з позовом, в тому числі, права на підписання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з абз. 1 п.11 ч.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Позовну заяву від імені позивача підписано представником Лазаренко Р.М.

На підтвердження повноважень представника позивача до позовної заяви додано копію наказу №1-К від 12.02.2020 про прийняття Лазаренка Р.М. на роботу за сумісництвом та копію трудового договору від 12.02.2020 про роботу за сумісництвом, що не відповідає приписам ч. 1, 2 ст. 60, ч. 2 ст. 162 ГПК України.

За змістом п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, зокрема, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано, або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження повноважень особи, якою підписано позовну заяву, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 60, 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву від 09.12.2020 з доданими до неї документами повернути фізичній особі-підприємцю Шагієву Радіку Акрамовичу.

2.Направити позивачу акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2020 про виявлені недоліки у переліку додатків до позовної заяви.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Додаток (на адресу позивача):

- позовна заява від 09.12.2020 з доданими до неї документами на 97 арк. та акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2020 на 1 арк.

Суддя В.О.Ржепецький