Ухвала суду № 93497940, 14.12.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3527/20

за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», м. Київ

до Головного слідчого управління Національної поліції України, м. Київ

третя особа 1) ОСОБА_1 , м. Донецьк

2) ОСОБА_2 , м. Київ

про усунення перешкоди права власності на земельні ділянки

Суддя - Мальована Л.Я.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Головного слідчого управління Національної поліції України за участю третіх осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкоди права власності АТ «Родовід Банк» на земельні ділянки загальною площею 21, 7703 га, зокрема:

- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 6003 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0049, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.11 р., старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевичем В.І., зареєстрованого 23.05.2011 р. 17:28:29 за №11200876 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України, заявник Головне слідче управління МВС України, реєстраційний номер обтяження 11200876;

- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 331 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0050, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.11 р., старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевичем В.І., зареєстрованого 23.05.2011 р. 17:31:50 за №11200994 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України, заявник Головне слідче управління МВС України, реєстраційний номер обтяження 11200994;

- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 2385 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0051, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.11 р., старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевичем В.І., зареєстрованого 23.05.2011 р. 17:34:50 за №11201029 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України, заявник Головне слідче управління МВС України, реєстраційний номер обтяження 11201029;

- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 6005 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0020, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.11 р., старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Харкевичем В.І., зареєстрованого 23.05.2011 р. 17:37:20 за №11201039 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України, заявник Головне слідче управління МВС України, реєстраційний номер обтяження 11201039.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява і додані до неї документи не підлягають прийняттю до розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Тобто, подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Позивач у позовній заяві вказує, що оспорюваний арешт накладено постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України від 23.05.2011 р. у межах кримінального провадження на підставі положень КПК України 1960 року.

Крім того, позивач у поданій позовній заяві зазначає, що кримінальна справа розглядається в Дніпровському районному суді м. Києва, судовий розгляд якої на день подачі позовної заяви не завершено.

Частиною 6 ст. 126 КПК України 1960 року, визначено, що накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Проте нормами КПК України 1960 року не було визначено процесуального порядку скасування арешту майна за зверненням осіб, які не є учасниками кримінального провадження.

Разом з тим відповідно до ст. 174 КПК України 2012 року (у чинній редакції) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 3 та ч. 4 статті 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).

Пункт 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року передбачає, що запобіжні заходи, в тому числі і скасування арешту майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, арешт на майно накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того виду ж судочинства. Але оскільки нормами КПК України 1960 року не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від від 7 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 вказано, що Великою Палатою Верховного Суду неодноразово вирішувалося питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та зроблено наступні правові висновки:

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 766/21865/17).;

Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц).;

Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 липня 2018 року, від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17 та від 7 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц).;

Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року(постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).

Отже, оскільки у позовній заяві позивачем заявлено вимоги про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а питання про скасування арешту може бути вирішено в порядку кримінального судочинства.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Частиною 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за даною позовною заявою, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, та належить до юрисдикції кримінального судочинства, як суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 4, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Головного слідчого управління Національної поліції України за участю третіх осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкоди права власності на земельні ділянки.

2. Позовні матеріали повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.Я. Мальована