Ухвала суду № 93495255, 10.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

м. Вінниця

10 грудня 2020 р. Справа № 120/5152/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці про визнання бездіяльності відповідача щодо незабезпеченням житлом позивача протиправною та зобовязання відповідача забезпечити позивача житлом (житловим приміщенням) позачергово.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідормлення) сторін.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці.

Дослідивши зміст позовної заяви, долучених до неї документів, відзиву та відповіді на відзив, суд вважає за необхідне передати справу за належною предметною підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області, з огляду на таке.

За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

В той же час, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

У відповідності до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Судом встановлено, що метою заявленого позову є отримання позивачем житла. Отже, в даній справі правовідносини виникли із житлових відносин та пов`язані з набуттям житла у власніть.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори щодо надання житла, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №826/7907/18.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом права позивача на одержання житла, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, вказаний спір предметно підсудний місцевому загальному суду.

Передачу справ з одного суду до іншого суду визначають положення статті 29 КАС України.

Однак, вказаною нормою законодавець не врегулював питання передачі справ за правилами предметної підсудності між судами.

Відтак, виходячи із приписів частини 6 статті 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в даному випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із частинами 6, 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Керуючись частинами 1, 2 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Враховуючи викладене та з метою забезпечення права на доступ до суду, встановленого законом, суд прийшов до висновку про передачу справи №120/5152/20-а на розгляд Вінницькому міському суду Вінницької області (21000, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 17).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 241, 286, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Справу №120/5152/20-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії - передати для розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області (21000, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 17).

Роз`яснити сторонам, що з урахуванням положень частини 8 статті 29 КАС України справу буде передано до іншого суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна