Рішення № 93493431, 11.12.2020, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/912/20

№2-о/680/103/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Яцини О.І.,

за участі секретаря судового засідання – Стандрійчук М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Новоушицька селищна рада Хмельницької області про встановлення факту спільного проживання,-

встановив:

Заявниця звернулася до суду із заявою в якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 , який до дня смерті була зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 заявниця з чоловіком проживали разом із ним в АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.

Будучи спадкоємцем за законом, заявниця вирішила реалізувати свої спадкові права та звернулася до нотаріуса з метою отримати свідоцтво про право на спадщину, проте їй було відмовлено по причині неможливості довести факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження на 09 годину 00 хвилин 11 грудня 2020 року задоволено клопотання заявниці про витребування у приватного нотаріуса Новоушицького нотаріального округу Кохан О.В. копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 листопада 2020 року заінтересована особа - Новоушицька селищна рада, Хмельницької області надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника та визнання заяви.

Інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.8).

Свідоцтвом про народження підтверджується те, що ОСОБА_2 є сином заявниці (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Даними Новоушицької селищної ради підтверджується, що ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали із червня 1985 року його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с.17,18,19).

Згідно зі свідоцтвом про смерть батько ОСОБА_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Заявниці відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно у зв`язку із неможливістю довести факт спільного проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується постановою нотаріуса №261/02-31 від 22 жовтня 2020 року (а.с.16).

Відповідно до повідомлення цього ж нотаріуса №283/01-16 від 25 листопада 2020 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена.

Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до частини десятої статті 6 того ж Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, № 7 "Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця з червня 1985 року проживала разом із своїм сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_2 не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкоємцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею, та оцінені судом.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року по справі № 484/747/17.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вбачається що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті проживав з матір`ю та батьком в одному житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с.20-23).

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з червня 1985 року до дня смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 , оскільки встановлення цього факту необхідне заявниці для реалізації спадкових прав.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76, 263, 265, 273, 315, 319, ЦПК України, суд,-

вирішив:

Заяву - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридичний факт – факт спільного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з червня 1985 року по день смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Новоушицька селищна рада Хмельницької області, місцезнаходження: смт.Нова Ушиця, вул.Українська, 18, Хмельницької області, код ЄДРПОУ – 04407388.

Суддя О. І. Яцина