Постанова № 93493302, 12.11.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1593/20

Провадження № 3/675/595/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Янішевська О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі матеріали, які надійшли від Ізяславського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

посвідчення водія НОМЕР_2 ,

не працюючого,

жителя АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

13 серпня 2020 року о 18 годині 03 хвилин у с. Михля Ізяславського району Хмельницької області по вулиці Партизанській ОСОБА_1 керував мопедом «Хонда Діо», не зареєстрованим у встановленому законом порядку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки у присутності двох свідків із застосуванням технічного приладу газоаналізатор «Drager» «Аlcotest 6810 № 0618»: тест № 1043, результат тесту 0,28 проміле.

ОСОБА_1 у судове засідання на неодноразові виклики не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, з чим був обізнаний ОСОБА_1 , про причини неявки він суд не повідомив.

Судом вчинені усі дії для належного повідомлення ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи: направлялись судові повістки по місцю реєстрації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, надавалось доручення працівникам відділення поліції про вручення судової повістки особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 об`єктивно підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 237918 від 13 серпня 2020 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13 серпня 2020 року; тестом № 1043 від 13 серпня 2020 року приладу газоаналізатора «Drager» Alcotest № 6810 № 0618», копією свідоцтва № 7А/297 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Аlcotest 6810 № 0618», яке чинне до 26 грудня 2020 року, відеозаписом події.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

За вимогами ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Таким чином, застосуванню підлягає норма Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, яка діяла до 1 липня 2020 року.

За таких обставин, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що підлягає відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції, яка діяла до 1 липня 2020 року.

При визначенні виду та розміру стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1 у редакції, яка діяла до 01 липня 2020 року, 221, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена на протязі десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя: О. С. Янішевська