Рішення № 93492371, 08.12.2020, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/1472/19

Провадження № 2/602/15/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2020 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонській М. М.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Медвідь І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунку,-

вирішив :

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до АТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживача, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунку.

Позовні вимоги мотивує тим, що він є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» приблизно з 2011 року та має відкритий картковий рахунок у даному банку. Спочатку у нього був відкритий картковий рахунок, однак у зв`язку із втратою даної кредитної картки за його ініціативою вказаний картковий рахунок було заблоковано представником банку більше року назад і замість нього було відкрито новий картковий рахунок № НОМЕР_1 , яким він постійно користувався та станом на 00 годин 00 хвилин 16 жовтня 2019 року у нього була заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» 26494 гривні 91 копійка, яку він в подальшому погасив. 16 жовтня 2018 року в другій половині дня до нього зателефонував представник АТ КБ «Приватбанк» та повідомив йому, що з його картковим рахунком відбуваються підозрілі банківські операції і з цього часу всі його рахунки будуть заблоковані до вияснення. Аналогічна інформація йому прийшла на електронну пошту. З метою вияснення причин блокування карткового рахунку 17 жовтня 2018 року він звернувся до найближчого відділення АТ КБ «Приватбанку», яке знаходиться в м. Кременець, де йому повідомили, що протягом 16-17 жовтня 2018 року з карткового рахунку № НОМЕР_2 були здійснені підозрілі банківські операції і через це всі його рахунки було заблоковано. На запитання до представника відділення банку, яким чином можна здійснювати банківські операції із заблокованої картки, належної відповіді він не отримав, а вже згодом йому пояснили, що 16 жовтня 2018 року через його особистий кабінет у Приват24 було здійснено перевипуск картки з № НОМЕР_1 на № НОМЕР_2 і вже з нього проводилися банківські операції. Зокрема, протягом 16-17 жовтня 2018 року на його картковий рахунок № НОМЕР_2 було зараховано 46850 гривень 00 копійок; знято, шляхом видачі коштів через банкомат та оплачено послуг на суму 45528 гривень 67 копійок, а також оформлено дві миттєвих розстрочки на суми 8000 і 11250 гривень. Вказаних банківських операції позивач не здійснював, протягом 16-17 жовтня 2018 року він не здійснював жодної банківської операції. Крім цього, пін-коди своїх банківських карток, він нікому не повідомляв, оскільки йому відомо, що банк не несе відповідальності у випадку, якщо така інформація стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання умов зберігання і використання інформації щодо карткового рахунку. На його телефон з телефонним номером НОМЕР_3 , який є його фінансовим номером АТ КБ «Приватбанк» не надходило жодного повідомлення про підтвердження банківських операцій. Протягом цих днів у нього були постійні «перебої» з його телефоном, в якому була картка оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з телефонним номером НОМЕР_3 . З приводу шахрайства, він звернувся в Кременецький ВП ГУНП в Тернопільській області. На підставі його заяви 24 жовтня 2018 року було відкрите кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210120000533 за фактом заволодіння його майном шляхом обману. З часу вчинення шахрайства з його картковим рахунком він неодноразово звертався в АТ КБ «Приватбанк» з вимогою надати пояснення, зокрема, яким чином з його карткового рахунку відбувалися банківські операції протягом 16-17 жовтня 2018 року, якщо сам банк повідомив його як в телефонному режимі, так і через електронну пошту, що у зв`язку з фіксуванням підозрілих банківських операцій, які можуть бути шахрайськими, його рахунки тимчасово заблоковано. Однак, на його неодноразові звернення, відповідач надавав відповіді, які не містили необхідних пояснень. В даних відповідях містилося тільки те, що він повинен повернути кошти та відсотки за користування кредитними коштами. Крім цього, на його телефон постійно телефонують представники відповідача з вимогами про повернення заборгованості, використовуючи погрози, залякування. Він в свою чергу, ознайомившись із випискою по його картковому рахунку через особистий кабінет у Приват24, перерахував у листопаді та грудні 2018 року 26800 гривень на кредитну картку. Позивачем було внесено на картковий рахунок 26500 гривень, оскільки саме таку суму кредитних коштів ним особисто було використано до 16-17 жовтня 2018 року, а саме до часу вчинення із його карткою шахрайських дій. На одне із його звернень в якому він просив при можливості надати відео чи фото осіб, які здійснювали зняття коштів через банкомат (термінал) на його електронну пошту було надіслано фото особи, яка здійснювала зняття коштів, а згодом йому зателефонував представник відповідача та вказував на те, що особа, яка знімала кошти із моєї картки ніби «схожа» на його дружину. Однак, ні він, ні його дружина жодних операцій протягом 16-17 жовтня 2018 року не здійснювали. Всі банківські операції відбувалися в місті Кривий Ріг Дніпровської області, а він з дружиною та їхніми малолітніми дітьми проживають та зареєстровані в місті Кременець Тернопільської області. Крім цього, він та дружина офіційно працевлаштовані та протягом 16-17 жовтня 2018 року кожен і з них перебував на своєму робочому місці. На його неодноразові письмові звернення про припинення нарахування штрафних санкцій та відсотків на суму кредитів, які позивач не отримував, провести службову перевірку по факту незаконних дій невстановлених осіб з його банківськими рахунками, встановити фіксовану суму заборгованості, відповідач не припинив нарахування штрафних санкцій та відсотків. Заборгованість станом на 20.05.2019 року становить 27885 гривень 94 копійки. Враховуючи те, що дана сума заборгованості утворилася не з його вини, просить визнати кредитний договір «Миттєва розстрочка» №б/н від 16 жовтня 3018 року на суму 8000 гривень недійсним; визнати кредитний договір «Миттєва розстрочка» №б/н від 16 жовтня 3018 року на суму 11250 гривень недійсним; зобов`язати AT КБ «ПриватБанк» припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_2 в AT КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 та всіма додатковими рахунками згідно угоди № SAMDN50000054021211 від 08 грудня 2011 року процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 16 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року включно; зобов`язати AT КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рисунку № НОМЕР_2 в AT КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 та всіма додатковими рахунками згідно угоди № SAMDN50000054021211 від 08 грудня 2011 року процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 16 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року включно, тобто станом на 00 годин 00 хвилин 16 жовтня 118 року із врахуванням внесених ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 26800 гривень 00 копійок на погашення дійсної його кредитної заборгованості; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Медвідь І.М. позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у позовній заяві. Просять позов задовольнити. Крім того, на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить відзив на позовну заяву залишити без розгляду, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - АТ КБ «Приват Банк»в судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив представник відповідача і про причини своєї неявки в судове засідання. Разом з тим, будучи присутнім на попередніх судових засіданнях, представник відповідача позовні вимоги не визнав і просив суд в їх задоволенні відмовити. Крім того, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягає до задоволення, вказує, що зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить.

Відповідно до практики Верховного Суду України після укладання кредитного договору до правовідносин не застосовують повною мірою норми ЗУ «Про захист прав споживачів», в підтвердження своїх пояснень відповідач надає наявну судову практику, згідно постанови ВСУ від 11.11.2015р. по справі No 6-511цс15, зазначено серед іншого «...разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки, валютні знижки, тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають зобов`язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються...».

Позивач, згідно з ч. 2 ст. 1056 ЦК України, мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця. Окрім того, відповідно до п. 6 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів» у позивача в існувала можливість в 14-денний термін відмовитись від кредиту, проте цим правом він не скористався, отже, оцінюючи всі фінансові ризики, позивач не відмовився від отримання кредитних коштів.

Слідуючи суті позовних вимог позивача, з чого випливає саме визнання кредитного договору недійсним чи з підстав недотримання істотних умов, та форми договору, сторона не навела, хоча посилається на ЗУ "Про захист прав споживачів" що в свою чергу є підставою для відмови в позові у відповідності до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до п. 1.1.6.72 Умов Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта. Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS-повідомленні ПІН-коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

Пунктом 2.1.4.7 Умов встановленого, що Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

Крім того, слід врахувати аналіз судової практики. Так, у разі коректного введення даних платіжної картки в мережі інтернет, банк не несе відповідальності за викрадення грошей з картки, до такого висновку прийшов Верховний Суд у складі другої судової палати Касаційного цивільного суду, постанова № 522/22780/15-ц від 10.07.2019року.

Як зазначає сам позивач, шахрайські дії були вчинені через приват24, доступ до якого можливий тільки через мережу інтернет, а тому відповідальність відповідача виключається, оскільки тільки позивачу була відома інформація про платіжну карту, номер платіжної картки, термін її дії, та CVV код, мав в наявності мобільний телефон Клієнта, який зареєстрований ним в банківській системі, для отримання ОТП-паролю.

Позивачем не наведено достатніх доказів винуватості відповідача в здійснені розрахункових операцій за картковим рахунком, що виключає його відповідальність.

В такому випадку позивач в праві звернутися до винних осіб з вимогою про повернення та витребування коштів, які отримані без достатніх правових підстав поза договірними відносинами у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Крім того у доповнені до відзиву на позовну заяву зазначає, що позивач звернувся про блокування картки вже після здійснення шахрайських дій, а отже в силу ч. 16 ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ризик збитків несе позивач. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно копії табелю робочого часу , виданого Дільницею експлуатації об`єктів зв`язку м.Кременець Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком», начальником дільниці Гаскевичем Миколою Ярославовичем за період з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року відпрацьовано 22 робочих днів, 176,50 годин (а.с.13-14).

Згідно копії довідки, виданої ОСОБА_2 , керівнику апарату Кременецького районного суду Тернопільської області, вона 16 та 17 жовтня 2018 року, згідно табеля обліку робочого часу, дійсно перебувала на робочому місці за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.15).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 до начальника Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 просить провести розслідування по фактах здійснення шахрайських банківських операцій із його колишньої картки № НОМЕР_2 , яку він ще рік назад заблокував, по причині втрати, і замість неї отримав в Кременецькому відділенні Приватбанку по вул.Медова,5, іншу. Він не здійснював жодної банківської операції протягом 16-17 жовтня поточного року і не оформляв миттєвих розстрочок на суму 8000 грн. і 11250 грн. На його телефон не приходило жодної СМС на підтвердження операцій. Але протягом даного періоду він спостерігав перебої в роботі з мобільним номером, який вказаний при реєстрації НОМЕР_3 . Так при дзвінку на цей номер в слухавці був відсутній сигнал виклику. На цей номер приходили незрозумілі СМС від оператора Київстар про підключення на цей номер послуги «переадресація викликів», хоча він цієї послуги не замовляв. Через додаток «Мій Київстар» з PlayМаркету щоразу він подавав замовлення на відключення її. А також був наявний факт поповнення можливим зловмисником його телефону НОМЕР_3 на суму 10 грн., на якому до цього не було коштів (а.с.16).

Відомості по даному факту 24.10.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210120000533 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України (а.с.17).

Згідно копій звернень ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк», позивач просить Службу безпеки АТ КБ «Приват Банк» провести службове розслідування з метою встановлення детальної інформації, про вчинення відносно нього шахрайських дій невідомими особами 16-17 жовтня 2018 року. За час розслідування просить не нараховувати відсотків за користування кредитними коштами (а.с.18-19, 23-24, 29, 33).

Згідно копій відповідей АТ КБ «Приват Банк`на письмові звернення ОСОБА_1 , 16.10.2018 року, використовуючи особисту інформацію ОСОБА_1 , була підключена послуга «Миттєва розстрочка» на картковий рахунок НОМЕР_4 , послуги, які пов`язані з платіжною карткою надаються виключно при умові володіння особистою інформацією клієнта. Грошові кошти були зараховані на картку та згодом отримані в банкоматі з введеням вірного Пін-коду картки. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо укладення кредитного договору, рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. АТ КБ «Приват Банк» відмовляє позивачу в задоволенні запиту щодо припинення нарахування відсотків, штрафів за кредитом. Просить найближчим часом погасити прострочену заборгованість по картці «Універсальна» та надалі здійснювати погашення кредиту у відповідності до умов укладеного договору. Станом на 20.05.2019 року позивач має заборгованість в сумі 27885,94 грн.(а.с.20-22, 26-28,30-31, 34-36).

Згідно повідомлення АТ КБ «Приват Банк», яке надійшло на електронну адресу позивача 16.10.2018 року, нещодавно за його карткою НОМЕР_9 було зафіксовано підозрілі операції, що могли виявитися шахрайськими. З метою безпеки картку позивача було тимчасово заблоковано (а.с.25).

Згідно протоколу огляду мобільного телефону марки HUAWEITIT-U02, що належить ОСОБА_1 , складеного 21 липня 2019 року адвокатом Медвідь І.М., та фото таблиці до протоколу огляду мобільного телефону, в ході перегляду повідомлень від «Kyivstar» встановлено, що протягом 15 та 16 жовтня 2018 року на телефон з абонентським номером НОМЕР_3 надійшли СМС- повідомлення : 15.10.2018 року о 09:37 - « о 09:36 Ваш рахунок поповнено на 10,00 грн.», 15.10.2018 року о 09:45 - «заявка на підключення переадресації викликів виконана», 15.10.2018 року о 12:015 - «заявка на відключення переадресації викликів виконана», 16.10.2018 року о 13:03 - «заявка на підключення переадресації викликів виконана», 16.10.2018 року о 17:07 - «заявка на відключення переадресації викликів виконана»(а.с.37-39).

Згідно протоколу огляду особистої електронної пошти ОСОБА_1 , складеного 25 липня 2019 року адвокатом Медвідь І.М., та фототаблиць до протоколу, в результаті перегляду вхідних повідомлень було виявлено повідомлення від ОСОБА_3 , яке датоване 25 лютим 2019 року, 11 година 26 хвилин, про зняття в банкоматі CADN4964 суми 10000 грн., магазин « Назарет », Кривий Ріг, просп.Миру, 28 ; про зняття в банкоматі CADN7748 суми 8000 грн. і 1500 грн., магазин «Бірюза», Кривий Ріг, вул.Якіра,15 . До даного повідомлення було прикріплено файли, які виявилися фотокартками, на яких зображена невідома особа біля банкомату. Також виявлено повідомлення від Приват Банку, яке датоване 16 жовтня 2018 року, 14 година 18 хвилин, про те, що за карткою ОСОБА_1 НОМЕР_9 було зафіксовано підозрілі операції, що могли виявитися шахрайськими. З метою безпеки його картку було тимчасово заблоковано. Розблокувати картку він може зателефонувавши на гарячу лінію 3700 pb.ua/1965 (а.с.40-46).

Факт зняття готівки у банкоматі в м. Кривий Ріг в сумі 10000 грн., 8000 грн. і 1500 грн., підтверджується копією виписки по банківській картці

ОСОБА_1 (а.с.51-53).

Як вбачається із Заяви про надання інформації картка НОМЕР_2 була підв`язана 16.10.2018 року (13:08), як додаткова до угоди реф. SAMDN50000054021211 (основна картка договору НОМЕР_6 ) в акаунті «Приват 24» клієнта ОСОБА_1 (а.с.231).

Згідно із статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог п. 3. ст. 1092 ЦК України , якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У пунктах 32.1, 32.7 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (надалі - Закон) визначено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.

Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 Закону).

Згідно з пунктом 14.16 статті 14 цього Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Відповідно до пункту 14.14 статті 14 цього Закону під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.

Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків (далі - банки) електронних платіжних засобів, а також порядок здійснення операцій з їх використанням передбачений положенням «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» (надалі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».

Вимоги цього Положення поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач).

Так, згідно п.п.5-9 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71 цс 15.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.

Згідно з п.14.3. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705).

Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Відповідно до п.7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.

3a змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що як вбачається із матеріалів справи, перевипуск картки з подальшим оормленням оплати частинами було здійснено в акаунті «Приват 24» клієнта ОСОБА_1 .

Щодо входу в Приват 24, то для того, щоб його здійснити необхідно не лише мати номер телефону, але й знати пароль входу або ж у випадку його зміни знати ПІН-код будь-якої своєї активної картки.

Із врахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок проте, що недостатньо лише випустити іншу сім-картку Клієнта або мати фінансовий телефон клієнта, потрібно ще обов`язково знати пароль входу до Приват24 або, щоб його змінити знати ПІН - код картки Клієнта.

Тобто, без розголошення з боку позивача ОСОБА_1 ПІН-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перевипустивши сім-картку, або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б ні зайти до Приват 24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти.

Тому, є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 не надав інформацію суду, що він передав особисту конфіденційну інформацію третім особам, якими в подальшому і було знято кошти з його рахунку.

Враховуючи вищевикладене, положення умов договору між сторонами, ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в України", Положення № 705 Банком не порушено жодних вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг, відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,13,81,258-259,264-265, 352 ЦПК України, ст. 614 ЦК України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (місце розташування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) про захист прав споживача, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунку - відмовити.

Повне судове рішення буде складене 11 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. В. Радосюк