
Роздільнянський районний суд Одеської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/1703/19
Номер провадження: 1-кп/511/40/20
11 грудня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
суддя доповідач - Теренчук Ж. В. ,
суддів - Ільяшук А.В., Панчук А.І.,
при секретарі - Ніколас С.О.,
за участю прокурорів - Колесника В.Л. ,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого - адвоката Слюсара О.В.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
перекладача - Белікової Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області кримінальне провадження №12019160390000464 від 14.06.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тирасполь ПМР, Молдова, особи без громадянства, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше на території України не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст. 289, ч.2 ст.121 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 13.06.2019 року біля 23 год. 50 хв. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв`язку з розшуком, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою незаконного відкритого заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, викрадення людини, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибули до домоволодіння розташованого по АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_3 .
Далі, реалізуючи свій злочинний намір, покликали з дому ОСОБА_3 під приводом придбання у нього вина, після чого біля воріт напали на потерпілого та сумісно в короткий проміжок часу нанесли потерпілому удари руками та ногами по різним частинам тулуба та голови.
В результаті завданих навмисних ударів ОСОБА_1 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_3 завдані тілесні ушкодження в вигляді: закритої черепно-мозкової травми; крововиливи в м`які тканини голови в лобно-скроневій області справа та зліва, в правій та лівій тім`яній області; крововиливи під м`яку мозкову оболонку в тім`яно-скроневої і лобної ділянці зліва та потиличної області: крововиливи в кору лівої тім`яної долі, в стволові відділи головного мозку, закритий перелом кісток носа; множинні синці обличчя: садно внутрішньої поверхні слизової нижньої губи. Ушкодження голови становить єдиний нерозривний морфологічний комплекс ЗЧМТ, були небезпечними для життя і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Продовжуючи свій злочинний намір з метою заволодіння чужим майном, після того, як довели до безпорадного стану ОСОБА_3 та подолали волю останнього до супротиву, ОСОБА_1 та вище вказана особа зайшли до будинку ОСОБА_3 , і зі спальні викрали: - ручний чоловічий годинник «RICON» вартістю 350 грн, мобільний телефон «SAMSUNG С-150» вартістю 400 грн, зарядний пристрій АС/ОС вартістю 100 грн, ніж кухонний вартістю 200 грн, грошові кошти в сумі 1500 грн, які знаходились в гаманці вартістю 200 грн, всього майна на загальну суму 2750 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Далі в той же день, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, після завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та під час перебування в приміщенні будинку, реалізуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 , незаконно заволоділи ключами від автомобілю Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 вартістю 24000 грн, який належить ОСОБА_2 , яким з дозволу власника користувався ОСОБА_3 та який зберігався на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , перед цим проникнувши до приміщення будинку за вказаною адресою, де зберігалися ключі від цього транспортного засобу та застосувавши до ОСОБА_3 насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого.
Далі, продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів та за попередньою змовою між собою 14.06.2019 року біля 01 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на АДРЕСА_2 , незаконно, без згоди потерпілого помістили ОСОБА_3 до салону автомобілю Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 , тим самим незаконно позбавили його волі.
Після чого повторно, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, після завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 та незаконного заволодіння його майном, 14.06.2019 року біля 01:00 години з метою незаконного заволодіння транспортним засобом автомобілем Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 , сіли до вказаного автомобіля, при цьому особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сіла за кермо вказаного автомобіля та завела двигун за допомогою ключів до вказаного транспортного засобу, після чого на автомобілі покинули місце вчинення злочину.
Своїми навмисними діями ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, порушили право користування ОСОБА_3 вказаним транспортним засобом та право володіння потерпілої ОСОБА_2 , розпорядившись даним транспортним засобом на власний розсуд та продавши його третій особі, чим завдали ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 24000 грн.
Також, продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на викраденому транспортному засобі Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний намір щодо незаконного позбавлення волі та викрадення людини вивезли ОСОБА_3 з місця події в поле поблизу с. Кучурган В.Михайлівського району Одеської області, де залишили потерпілого ОСОБА_3 з тяжкими тілесними ушкодженнями, від яких останній помер, а самі з місця злочину поїхали.
Смерть ОСОБА_3 настала через проміжок часу від 4-6 до 12-24 годин після спричинення вказаних тілесних ушкоджень та полягає в прямому причинному зв`язку із заподіяною йому закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливів під м`які мозкові оболонки в тім`яно-скроневої і лобної ділянці зліва та потиличної області, крововиливів в кору лівої тім`яної долі, в стволові відділи головного мозку, що ускладнилося розвитком вираженого набряку головного мозку, що зумовило порушення, а потім і припинення функції центральної нервової системи, зупинку серця і дихання.
Між тим обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів в суді не визнав та показав, що влітку познайомився з ОСОБА_4 на роботі в м. Одеса, вони працювали на будівництві одного об`єкту біля 2 місяців. Однак на цьому об`єкті за виконану роботу їм не заплатили гроші, а тому вони вирішили самовільно забрати у прораба його інструменти в рахунок оплати за виконані роботи та з м. Одеси з цим майном поїхали до смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області на будівництво дитячого садка. Приїхали в смт. Лиманське, їх взяли з ОСОБА_4 на роботу та поселили в самому приміщенні дитячого садка. Потім він через декілька днів почав шукати в смт. Лиманське транспорт, щоб перевезти крадені інструменти з смт. Лиманське до м. Балти, і так познайомився з ОСОБА_3 . Той організував їм поїздку через знайомого ОСОБА_5 . В нього на той час грошей не було, вони домовились, що поїздку оплатить ОСОБА_3 , вони йому залишать два велосипеди під гарантію повернення йому грошей після поїздки. На таких умовах ОСОБА_5 завіз його з ОСОБА_4 до м. Балти, де вони були два дні у матері ОСОБА_4 , а потім знову вернулись в смт. Лиманське забрати решту речей і повернути ОСОБА_3 гроші за поїздку та забрати у нього велосипеди. Коли приїхали смт. Лиманське, то поселилися в будинку ОСОБА_5 , 12.06.2019 року до них приходив ОСОБА_3 та відмовився повернути їм велосипеди.
Однак в ніч з 12 на 13 червня 2019 року біля 24 годині ночі йому подзвонив товариш з м. Одеси і він 13 червня 2019 року поїхав з смт. Лиманського до м. Одеса на маршрутці, а ОСОБА_4 залишився в смт. Лиманське. Він більше в смт. Лиманське не повертався.
В м. Одесі зустрівся з товаришем на прізвище « ОСОБА_8 » та зупинився у нього на квартирі, коли пізно ввечері йому подзвонив ОСОБА_4 та сказав, що він його чекає на околиці м. Одеси та запропонував йому поїхати з ним до м. Києва, на що він погодився. У вказане місце зустрічі він прибув біля 24 години ночі, ОСОБА_4 був на автомобілі за кермом, сказав, що це автомобіль його брата. Більшу частину дороги він пив пиво та спав. Під час однієї із зупинок, коли в машині не грала музика, він почув людський стогін і ОСОБА_4 тільки тоді сказав йому, що в автомобілі весь час знаходився ОСОБА_3 . Він побачив чоловіка, той був побитий та в крові. ОСОБА_4 сказав, що він його побив, так як той відмовся повертати їх велосипеди. Він дав ОСОБА_3 рушник витерти кров на обличчі, а потім вони зупинилися та висадили його з автомобіля. ОСОБА_3 був живий, стояв на власних ногах, він запитав його, чи зможе він сам добратися додому, на що той сказав, що зможе, а тому вони залишили його на дорозі, а самі поїхали. Було біля 04.год 30 хв. ранку.
Він хотів раніше розійтися з ОСОБА_4 , так як розумів, що той вчинив злочин, однак ОСОБА_4 умовив його поїхати до його знайомого в Вінницьку область та продати автомобіль, на що він погодився. По дорозі він спав, а проснувся, коли ОСОБА_4 розмовляв з незнайомими чоловіком щодо купівлі тим автомобіля, дав йому документи на авто. ОСОБА_4 продав автомобіль за 1500 доларів США та забрав гроші собі. Вони залишили автомобіль покупцю, всі свої речі виклали з автомобіля у його сумку та поїхали до м. Умані. В м. Умані вони розійшлися з ОСОБА_4 , він купив собі телефон та поїхав до м. Києва, де був затриманий працівниками поліції. При затриманні в його сумці були знайдені речі ОСОБА_3 , так як він випадково забрав ці речі у ОСОБА_4 з автомобіля і забув йому повернути. Гроші, які було знайдено у нього, це гроші які віддав йому знайомий в м. Одеса .
Також повідомив суду, що під час його затримання з боку правоохоронців було застосовано недозволені методи, так в незаконний спосіб до нього застосували зброю та прострелили ногу. Тому в нього на одязі була саме його кров. Крім цього на нього був вчинений правоохоронцями тиск з метою отримання визнавальних показів по справі.
Однак суд, відповідно до ст.94 КПК України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку що незважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим у вчиненні злочинів, його винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджена по справі наступними доказами.
Зокрема, показами в суді потерпілої ОСОБА_2 , доньки потерпілого ОСОБА_3 , яка в суді показала, що 14.06.2019 року пропав її батько ОСОБА_3 , який проживав з її матір`ю по АДРЕСА_2 . Мати в ніч з 13.06 на 14.06.2019 року була на роботі, а батько вдома був один. Вранці цього дня вона не знайшла батька вдома, не було також в подвір`ї і автомобіля, а обстановка на подвір`ї та в будинку вказувала на те, що мав місце злочин. Так ворота на подвір`я, а також двері в будинок були навстіж відчинені, а в подвір`ї на землі були калюжі крові, розкидане взуття батька, покривало, поламані на клумбі квіти, від будинку до воріт було видно сліди волочіння. В кімнаті батька були розкидані речі, зникли його особисті речі, документи, ключі від машини, а також великий кухонний ніж. 15.06.2019 року тіло батька було знайдено в Великомихайлівському районі, в цей же день було затримано ОСОБА_1 , якого вона раніше бачила в селищі перед зникненням батька та у його рюкзаку знайдено речі батька кухонний ніж, годинник, телефон, зарядний пристрій. Автомобіль батька знайшли в Вінницькій області, де ОСОБА_1 та його товариш продали його за 1500 доларів США. Машину їм повернули, при цьому в салоні автомобіля була кров.
Вважає, що цей злочин вчинив саме ОСОБА_1 та другий обвинувачений ОСОБА_4 . Так 13.06.2019 року вранці вона розмовляла з батьком по телефону, він скаржився, що йому не дають спокою ОСОБА_1 з товаришем. Також сусіди розповідали, що ОСОБА_1 приходив зі знайомим декілька разів до батька в той день.
Покази потерпілої підтверджуються її заявою до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.79 т.2), а також узгоджуються з показами допитаних по справі свідків щодо часу та обставин зникнення ОСОБА_3 та незаконного заволодіння його майном.
Зокрема аналогічні покази в суді дала свідок ОСОБА_11 , яка підтвердила, що 14 червня 2019 року з дому зник її батько ОСОБА_3 , а знайшли його зі слідами насильницької смерті в Великомихайлівському районі. Обвинуваченого ОСОБА_1 бачила в селі до зникнення батька, коли він приходив до батька та купував вино. Про зникнення батька їй 14 червня 2019 року повідомив свідок ОСОБА_12 , він жив у батька в домоволодінні та допомагав йому по господарству. Також показала, що обстановка в домі після зникнення батька, свідчила про те, що його насильно забрали з дому, а також зник його автомобіль, в подвір`ї були сліди крові, розкиданих батькових речей, а також зникнення автомобіля.
Також свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 був його тестем і той при житті був знайомий з ОСОБА_1 , той приходив до тестя додому разом з товаришем ОСОБА_4 , купувати вино. За тиждень до цих подій ОСОБА_1 приходив до ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та просили відвести їх в м. Балту, але машина тестя була поламана, тому ОСОБА_3 домовився з сусідом ОСОБА_5 , дав гроші на бензин. ОСОБА_5 відвіз їх до м. Балти, через два дні вони повернулись, жили у ОСОБА_5 , весь цей час пили. Йому відомо, що ОСОБА_1 на передодні приходив до ОСОБА_3 то за вином, то за цигарками. Він 14.06.2019 року вранці приїхав до будинку тестя біля 10.00-10.30 год, однак останнього вдома не було, ворота, двері в будинок були навстіж відчинені, в будинку все було розкидано, було видно сліди боротьби, плями крові, у дворі розкидана була постіль, добре помітні сліди волочіння. В подвір`ї також не було автомобіля належного його дружині, яким користувався тесть, а наявні пошкодження на предметах свідчили, що при виїзді автомобіля з подвір`я було пошкоджено шифер, лавку та автомобіль з`їхав спочатку в кювет. З будинку пропали ключі від автомобіля, документи та інші речі тестя.
Підтвердив в суді зникнення потерпілого в ніч з 13 на 14 червня 2019 року і допитаний по справі свідок ОСОБА_12 , який на той час проживав у домоволодінні потерпілого ОСОБА_3 і напередодні бачив його живим 13 червня 2019 року біля 23 год, а потім пішов спати до свого помешкання, яке знаходилось в кінці городу, а тому не чув в ту ніч, що відбувалося на подвір`ї та в будинку ОСОБА_3 .
В свою чергу покази цих свідків в суді узгоджуються з показами в суді свідка ОСОБА_5 , який показав, що ОСОБА_3 був його сусідом, а ОСОБА_1 та ще один чоловік проживав у нього біля 2-3 днів в червні 2019 року. Раніше саме ОСОБА_3 просив його завезти цих чоловіків до м. Балта, дав йому за це власні гроші в сумі 100 доларів США та 1000 грн. Це було за 3-4 дні до його зникнення. Він їх відвіз до м. Балти, там залишив їх, однак вони повернулись через 2-3 дні назад в смт. Лиманське. На прохання ОСОБА_3 він поселив ОСОБА_1 з товаришем у себе. ОСОБА_3 казав, що ці хлопці приїхали йому допомагати, а тому просив їх поселити на проживання, однак останні всі дні випивали. В один із днів він підвозив хлопців до військового містечка та показував, як з селища можна поїхати на м. Одесу та на м. Роздільна. 13.06.2019 року біля 06 год. ранку поїхав з дому, був у матері, а коли повернувся додому ввечері біля 20 год 30 хв хлопців вдома не було і в кімнаті не було їх речей, а також не було їх і вранці 14 червня 2019 року. Він зрозумів, що хлопці в нього не ночували і з того часу він не бачив більше ні хлопців, ні ОСОБА_3 .
Також допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_3 . В ніч події у ОСОБА_3 дуже чутно лаяла собака та було чутно голосні розмови двох чоловіків, але серед них ОСОБА_3 голосу вона не чула. Це було біля 23.00-23.30 год, потім шум затих. Біля 03.00 год щось дуже гучно вдарило. О 04.30 год вона йшла на роботу, та бачила, що у ОСОБА_3 відчинені ворота, дорога була після дощу, тому було видно сліди від коліс автомобіля.
Також майже аналогічні покази в суді дала свідок ОСОБА_16 , яка також в ніч з 13 на 14 червня 2019 року, проживаючи по сусідству з ОСОБА_3 , чула два чужих чоловічих голоси в його подвір`ї, один із яких вона чула напередодні в тому ж подвір`ї ОСОБА_3 . Самого ОСОБА_3 голосу чутно не було.
Дані покази свідків, які підтвердили обставини зникнення потерпілого та наявність у його будинку слідів насильницького заволодіння майном та викрадення особи, повністю узгоджуються з даними протоколу огляду місця події від 14.06.2019 року з фототаблицями, згідно якого працівниками поліції в присутності понятих було оглянуто помешкання ОСОБА_3 - домоволодіння по АДРЕСА_2 . Під час огляду будинку виявлено в ньому порушення обстановки, розкидані речі в одній із кімнат, а в коридорі виявлено сліди волочіння. Крім того на подвір`ї будинку виявленні численні плями бурого кольору на землі в подвір`ї біля воріт, біля будинку, знайдені на землі покривало, перстень золотого кольору з чорним камінцем в оправі, сліди відбитків взуття на клумбах. Під час огляду було виявлено та вилучено численні змиви речовини бурого кольору з предметів та поверхні ґрунту, каміння, а також предмети з відбитками пальців рук з приміщень будинку (а.с.83-101 т.1), які відповідно постановою від 14.06.2019 року долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (а.с.102-104 т.1).
При цьому якщо згідно висновку судово - дактилоскопічної експертизи №589-Д від 24.07.2019 року вилучені відбитки пальців рук з будинку ОСОБА_3 - домоволодіння по АДРЕСА_2 для ідентифікації за ними особи не непридатні, то по результатам дослідження крові було встановлено наступне.
Так висновком судово-імунологічної експертизи №528 від 23.07.2019 року підтверджено, що на коробці, рушнику, тампоні зі змивом з бетонного відмостку будинку, в зіскобі ґрунту, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, при дослідженні групової приналежності якої виявлено тільки антиген Н, властивий, як основний, групі 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВО. Враховуючи результати дослідження групи крові потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1 , яка відноситься до однієї групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВО, не виключається можливість походження цієї крові на досліджених речових доказах від потерпілого ОСОБА_3 так і від обвинуваченого ОСОБА_1 .
Однак, приймаючи до уваги, що у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень виявлено не було на момент затримання, то суд приходить до висновку що саме кров потерпілого ОСОБА_3 була виявлена на подвір`ї його будинку, що свідчить про вчинення відносно нього протиправних дій у його домоволодінні щодо незаконного заволодіння його транспортним засобом, деякими речами та документами, а також вчинення злочину щодо життя та здоров`я самого ОСОБА_3 .
Не протирічить вищенаведеним висновкам суду та в першу чергу підтверджує причетність до даного злочину ОСОБА_1 , протокол його затримання від 15.06.2019 року, згідно якого 15.06.2019 року в присутності понятих цим протоколом у затриманого за підозрою у вчинення злочину в м. Києві ОСОБА_1 було вилучено частину речей та документів потерпілого ОСОБА_3 , які за показами його рідних зникли з будинку разом з потерпілим та транспортним засобом, а саме: - мобільний телефон SAMSUNG imei НОМЕР_2 без задньої кришки та батареї; часи срібного кольору RICOH; гаманець світло зеленого кольору «LOUISVUITTON»; ніж з рукояткою чорного кольору; - обкладинка для документу «ВОДИТЕЛЬСКИЕ ДОКУМЕНТЫ»; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_3 ; - посвідчення водія, серії НОМЕР_4 , видане на ім`я ОСОБА_3 ; - посвідчення тракториста-машиніста, серії НОМЕР_5 , виданого на ім`я ОСОБА_3 ; обкладинка та паспорт громадянина України, серії НОМЕР_6 , виданий на ім`я ОСОБА_3 ; - талон на мопед Хонда; - страховий поліс № АМ 5378664; - картка фізичної особи платника податків № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_3 ; - пульт від телевізора сірого кольору, без задньої кришки та батареї, які за постановою від 16.06.2019 року визнані речовим доказами по даному кримінальному провадженню.(а.с.39-42 т.1)
При цьому якщо виявлені документи вочевидь свідчать про їх належність потерпілому ОСОБА_3 , то належність інших предметів потерпілому підтверджується протоколом пред`явлення вказаних речей для впізнання від 20.06.2019 року з фототаблицями, із якого встановлено, що серед інших речей потерпіла ОСОБА_2 вказала на годинник під №2 - годинник марки «RICOH», на портмоне під №4, як на речі належні її батьку ОСОБА_3 (а.с.67-69, 70-72 т.2), а також впізнала інші речі та отримала по розписці на відповідальне зберігання: гаманець, годинник марки RICOH, мобільний телефон марки SAMSUNG, 2 кухонних ножа, зарядний пристрій від дитячої машинки, пульт від телевізору, водійські права та паспорт на ім`я ОСОБА_3 (а.с.73, 76 т.2).
Також серед інших речей у ОСОБА_1 було вилучено 1 кепка чорного кольору SUPREME та 1 кепка чорного кольору OBEY, на якій виявлено речовину бурого кольору зовні схожу на кров, на одній із яких гідно висновку судово-імунологічної експертизи №530 від 26.07.2019 року виявлено кров людини, яка також може належати потерпілому ОСОБА_3 , у якого група крові - 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВО (а.с.139 т.2)
Також в свою чергу, причетність обвинуваченого до інкримінованих злочинів в подальшому підтверджена протоколом слідчого експерименту від 21.06.2019 року з фототаблицями та відеозаписом за участю затриманого ОСОБА_1 , в ході якого останній в присутності понятих та захисника відтворив події в ніч з 13 та 14 червня 2019 року, які відбулися в будинку потерпілого та за його межами та показував, як ввечері 13.06.2019 року він спільно з ОСОБА_4 випивали в той вечір та вирішили піти до ОСОБА_3 забрати велосипеди, а потім вирішили вкрасти його автомобіль. Він спочатку пішов збирати речі, а потім прийшов до будинку ОСОБА_3 , коли ОСОБА_4 вийшов з подвір`я та дав йому ключі та сказав відкрити ворота, показав як він відкрив ворота, а потім ОСОБА_4 заднім ходом виїхав з двору на автомобілі ОСОБА_3 Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 . Вони поїхали в бік м. Балта. Коли під`їжджали до митниці, помітив в автомобілі ОСОБА_3 . Він його пересадив на інше сидіння та дав ганчірки, щоб витерти закривавлене обличчя. По дорозі вони його висадили, той сказав, що дійде додому сам.
Потім шукали людей, щоб продати автомобіль ОСОБА_3 у Вінницькій області. Продали в смт. Чечільник Вінницької області, після чого поїхали до м. Умань, де роз`їхались з ОСОБА_4 . Він поїхав до м. Києва на маршрутному такси. Після цього на місці події - АДРЕСА_2 ОСОБА_1 показав та розказав, як саме він відкривав ворота до подвір`я ОСОБА_3 , потім показав в якому напрямку вони з ОСОБА_4 поїхали. (а.с.153-159, 182 т.2)
Відповідно відтворені обвинуваченим події повністю узгоджуються з протоколом огляду місця події від 15.06.2019 року з фототаблицями та схемою, згідно яких 15.06.2019 року, після затримання ОСОБА_1 було знайдено тіло ОСОБА_3 поблизу 337 км а/д «Вінниця-Турбів-Балта-Велика Михайлівка» та с. Кучурган Великомихайлівського району Одеської області зі слідами застосованого до нього насилля. На тілі ОСОБА_3 виявленні численні тілесні ушкодження в області голови, а його особисті речі були в крові. Під час огляду виявлено та вилучено: труп ОСОБА_3 та одяг з нього - футболка, спортивні штани та труси, з трупу відібрані зразки піднігтьового вмісту лівої та правої руки, два зразки речовини бурого кольору (а.с.14-22 т.2), які постановою від 15.06.2019 року, визнані по справі речовими доказами. Крім цього на проїзній частині дороги в декількох метрах від тіла виявлено плями крові та розкидані чоловічі шкарпетки. (а.с.23-24 т.2)
Дані щодо місця виявлення тіла ОСОБА_3 в суді підтвердив свідок ОСОБА_20 , який суду показав, що він з дружиною в полі біля дороги знайшли тіло ОСОБА_3 . Вони помітили тіло випадково, йшли з села по польовій дорозі до автодороги на смт. В.Михайлівка, тіло від вказаної дороги було виявлено на відстані біля 1 км. Навколо тіла було витоптано траву, виднілись сліди крові. Тіло знаходилось на відстані 10 м від польової дороги, по якій вони йшли. Чоловік був мертвий зі слідами побиття.
Висновком судово-імунологічної експертизи №529 від 24.07.2019 року вилучених речових доказів на місці виявлення трупу потерпілого підтверджено, що і на зіскрібі ґрунту, і на фрагменті зім`ятого паперу, і на 2-х тампонах зі змивами, вилученими під час огляду ділянки місцевості поблизу с. Кучурган Великомихайлівського p-ну Одеської області, де знайдено тіло ОСОБА_21 знайдена кров людини, при дослідженні групової приналежності якої виявлено антиген Н, властивий, як основний, групі 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВО. Враховуючи результати дослідження групи крові потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1 , яка відноситься до однієї групи 0 за системою АВО, не виключається можливість походження цієї крові на досліджених речових доказах від потерпілого ОСОБА_3 (а.с.134 т.2)
Причини ж настання смерті потерпілого ОСОБА_3 , наявність тілесних ушкоджень та механізм і спосіб їх заподіяння встановлені та підтверджені проведеними по справі висновком судово-медичної експертизи №59/1 від 06.08.2019 року, згідно якої при дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: крововиливи в м`які тканини голови в лобно-скроневій та тім`яній області справа та зліва; крововиливи під м`яку мозкову оболонку в тім`яно-скроневої і лобної ділянці та потиличної області; крововиливи в кору лівої тім`яної долі, в стволові відділи головного мозку, закритий перелом кісток носа; множинні синці обличчя; садно внутрішньої поверхні слизової нижньої губи. Усі ушкодження нанесені за життя. Ушкодження голови, становлять єдиний нерозривний морфологічний комплекс закритої черепно-лицьової травми, були небезпечними для життя і згідно п.2.1.2. і п.2.1.3в, Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
Також експерт підтвердив, що смерть ОСОБА_3 полягає в прямому причинному зв`язку із заподіяною йому закритою черепно-мозковою травмою у вигляді численних крововиливів під м`які мозкові оболонки і різних частинах голови, в стволові відділи головного мозку, що ускладнилося розвитком вираженого набряку головного мозку, що зумовило порушення, а потім і припинення функції центральної нервової системи, зупинку серця і дихання. Морфологічні особливості ушкоджень свідчать, що з моменту спричинення ушкоджень до настання смерті ОСОБА_3 пройшло від 4-6 годин до 12-24 години.
При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 в крові етиловий спирт не виявлений. Ушкодження, що були у ОСОБА_3 могли утворитися від дії тупого предмета (предметів), індивідуальні особливості якого в ушкодженнях відобразилися. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 не могли бути отримані при падінні з висоти власного зросту.(а.с.103-105 т.2).
Крім цього, після затримання обвинуваченого в цей же день 15.06.2019 року в Вінницькій області в смт. Чечільник було знайдено викрадений транспортний засіб ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом огляду місця події від 15.06.2019 року з фототаблицями, яким встановлено, що саме за вказівкою ОСОБА_1 та в його присутності виявлено місцезнаходження транспортного засобу ОСОБА_3 а/м Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 у громадянина ОСОБА_22 , який вилучено. Крім цього в салоні автомобіля в ході огляду було виявлено сліди перебування в ньому потерпілого ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями, що підтверджується вилученими під час огляду речами, якими є; - 2 зрізи з покриття матеріалу обшивки крісла салону; -зріз обшивки салону багажнику зі слідами речовини бурого кольору; - паперові пакети зі змивами, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 ; - страховий поліс №АМ 18350598; - згортки паперу зі слідами речовини бурого кольору (а.с.113-128 т.1), які постановою про визнання предмету речовим доказом від 15.06.2019 року залучено до матеріалів справи (а.с.1-2 т.2).
Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №531 від 26.07.2019 року на 3-х тампонах зі змивами, зім`ятому фрагменті паперу (за ухвалою - згортки паперу), зрізі з обшивки крісла салону, зрізі з обшивки салону багажника, вилучених в ході огляду а/м Volkswagen Transporter Т4, р/н НОМЕР_1 , знайдена кров людини, при дослідженні групової приналежності якої встановлено, що вона також може належати потерпілому ОСОБА_3 та обвинуваченому ОСОБА_1 , в яких однакова група крові - 0 за системою АВО, а з огляду на встановлені обставини справи та факт перебування потерпілого у вказаному автомобілі зі слідами побиття, суд вважає, що це кров саме потерпілого.
Про те, що даний автомобіль до Вінницької області на продаж привезли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в суді підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_22 , у якого було вилучено автомобіль ОСОБА_3 і який підтвердив, що купив його 14.06.2019 року вранці по місцю проживання в смт. Чечільник Вінницької області у незнайомих йому раніше ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за 1500 доларів США автомобіль Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 , на якому вони приїхали. Під час продажу автомобіля ОСОБА_1 спав в машині. Автомобіль продавав другий чоловік, який був за кермом і гроші 15 купюр по 100 доларів США віддав ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_4 дав гроші ОСОБА_1 начебто потримати, а потім забрав.
В свою чергу ці покази підтвердила свідок по справі ОСОБА_22 та показала, що червні 2019 року біля 07-08 ранку до них приїхав незнайомий чоловік на автомобілі Volkswagen та попросив покликати чоловіка ОСОБА_22 . Інший чоловік був в машині. Вона пішла на роботу, а коли повернулася додому автомобіль незнайомця стояв у них в дворі. На наступний день приїхали працівники поліції. Коли працівники поліції привозили ОСОБА_1 , то вона чула як останній пояснював, що вони з ОСОБА_4 продали машину за 1500 доларів США, які поділили між собою, після чого поїхали до м. Києва, де розійшлися. Він був затриманий працівниками поліції в м. Києві, коли спав на лавочці, вони забрали у нього гроші.
Таким чином дані свідки, мешканці Вінницької області підтвердили в суді, що автомобіль, належний ОСОБА_3 вони придбали саме у обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Покази даних свідків вочевидь підтверджуються протоколом пред`явлення особи для впізнання від 15.06.2019 року з фототаблицями, згідно якого свідок ОСОБА_22 вказав на особу під №3 - ОСОБА_1 як на особу, у якої в черні 2019 року придбав автомобіль (а.с.106-108 т.1) та протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_22 вказав на особу під №4, як на особу у якої він придбав а/м Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 . Згідно довідки доданої до вказаного протоколу особа під №4 -це ОСОБА_4 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження (а.с.109-112 т.1).
Крім цього відповідно до даних протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2019 року свідок ОСОБА_22 вказала на особу під № 4, як на особу у якої вони з чоловіком придбали а/м Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 . Згідно довідки доданої до вказаного протоколу особа під №4 -це ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження (а.с.129-132 т.1).
Крім цього узгоджуються з показами даних свідків і покази свідка ОСОБА_25 , який суду показав та фактично підтвердив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після вчинення злочину перебували в Вінницькій області в смт.Чечільнику. Свідок зокрема пояснив, що в червні 2019 року він перевозив ОСОБА_1 та ще одного чоловіка з смт. Чечільника Вінницької області до м. Умань Черкаської області за винагороду. Потім впізнав цих чоловіків по фотокарткам, які йому були надані працівниками поліції, в суді підтвердив, що один із цих чоловіків обвинувачений ОСОБА_1 він його впізнав і в суді, і по фотокарткам.
Дані покази підтверджуються протоколом пред`явлення особи для впізнання від 15.06.2019 року з фототаблицями, згідно якого свідок ОСОБА_25 вказав на особу під №3 - ОСОБА_1 , як на особу яку він 14.06.2019 року о 09 год 30 хв підвозив з смт. Чечільник Вінницької області до м. Умань Черкаської області (а.с.133-135 т.21) та протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_25 вказав на особу під №4, як на особу яку він 14.06.2019 року о 09 год 30 хв підвозив з смт. Чечільник Вінницької області до м. Умань. Згідно довідки доданої до вказаного протоколу особа під №4 -це ОСОБА_4 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження (а.с.1136-139 т.1).
Тому суд, підсумовуючи зроблені раніше висновки, дослідивши та перевіривши всі докази в сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 причетний до всіх інкримінованих йому злочинів, невизнання ним вини в суді є його захисною позицією з метою уникнення відповідальності за скоєні злочини.
При цьому суд вважає, що обвинувачений використовує на свою користь ситуацію, коли у розшуку перебуває інший підозрюваний у цій справі ОСОБА_4 та обрав захисну позицію по справі, коли бажаючи уникнути відповідальності, в кожних своїх показах значно зменшує свою роль у їх вчиненні, а також, бажаючи покращити своє становище по даному кримінальному провадженню винуватить у вчиненні іншу особу, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження.
Також суд вважає доведеним вищенаведеними доказами, що всі інкриміновані злочини ОСОБА_1 він вчинив за попередньою змовою з ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи свій висновок, колегія суду вважає за необхідне послатися на постанову ВС від 18.06.2020 року по справі № 207/1447/18, в якій Верховний суд роз`яснив, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне скоєння цього злочину декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про його спільне вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди щодо його скоєння до моменту виконання його об`єктивної сторони. За ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість має стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбуватися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці.
Також в даній постанові суд вказав, що по конкретному складу злочину - це незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб має місце тоді, коли в ньому брали участь принаймні дві особи, які домовились про спільне його вчинення. Відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом при цьому настає для всіх співучасників, незважаючи на те, що транспортним засобом керував один з них.
Так із проаналізованих по справі доказів, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 діяли спільно та узгоджено з самого початку вчинення злочинів щодо потерпілого ОСОБА_3 , у них була єдина для спільників мета та узгодженість їх дій при викрадені майна, його переміщенні та вчинені насильницьких дій щодо потерпілого.
Так наданим доказами підтверджено, що в ніч за 13 на 14 червня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 спільно розпочали свої злочинні дії і прибули до будинку потерпілого, де з корисливих мотивів вчинили розбійний напад на нього, що об`єктивно підтверджено показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , які чули в ніч з 13 на 14 червня 2019 року в подвір`ї ОСОБА_3 голоси двох незнайомих чоловіків, протоколом огляду місця події, протоколом затримання ОСОБА_1 з викраденими з будинку речами та документами ОСОБА_3 , а також даними, що містяться у протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , де він відтворюючи події, показав, що в ніч з 13 на 14 червня 2019 року він з ОСОБА_4 був у будинку потерпілого. При цьому суд вважає, що вже відтворюючи події того дня, обвинувачений давав частково неправдиві свідчення щодо своєї ролі у вчиненні злочину, розповідаючи, що фактично не приймав участі в розбійному нападі на ОСОБА_3 , так як пішов до будинку ОСОБА_5 збирати речі і злочини фактично вчинив ОСОБА_4 , тоді як ці покази спростовані показами свідка ОСОБА_5 , який показав, що 13 червня 2019 року, приїхавши до додому о 20 год 30 хв, і заглянувши в кімнату, де тимчасово проживали у нього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , жодних їх речей в домі не виявив, зрозумів, що останні виїхали з житла, не ночували в нього вдома і більше він їх не бачив.
При цьому суд перевірив допустимість доказу - протоколу слідчого експерименту, який викриває обвинуваченого у вчиненні злочинів, з огляду на те, що надалі обвинувачений ОСОБА_1 від показань під час слідчого експерименту відмовився, посилаючись на застосування до нього недозволених методів слідства, фізичного та психологічного насилля при затриманні, примушуванні до давання показів, внаслідок чого він себе оговорив. Відомості і заява обвинуваченого щодо вчинення можливого злочину з боку працівників правоохоронних органів на підставі ухвали суду були внесені до ЄРДР та заведено кримінальне провадження №420201161390000021 від 17.03.2020 року.
Так постановою слідчого ТУ ДБР в м. Миколаєві від 10.11.2020 року закрито порушене на підставі заяви ОСОБА_1 кримінальне провадження №420201161390000021 від 17.03.2020 року, за відсутністю в діях службових осіб Роздільнянського ВП ГУНП України в Одеській області складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. (перевищення влади або службового становища), а тому відповідна заява обвинуваченого та викладені в ній факти застосування до нього недозволених методів слідства в Роздільнянському ВП не підтвердилися.
Крім цього, суд вважає, що дана слідча дія проведена відповідно до вимог ст. 240 КПК України за особистою участю обвинуваченого та його захисника, в присутності двох свідків, з відеофіксацією даної слідчої дії, з виїздом на місце вчинення злочинів, і відповідно під час демонстрації відеозапису даної слідчої дії судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно приймав участь у вказаній слідчій дії і сам відтворював події злочинів, і це не був допит особи в розумінні ст. 224 КПК України, на що вказує захист.
Відповідно далі, суд вважає доведеним, що після вчинення розбою, незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продовжували діяти узгоджено та спільно, так як разом покинули місце вчинення злочинів на викраденому автомобілі, утримували ОСОБА_3 деякий час в автомобілі, а потім залишили його на дорозі з численними тілесними ушкодженнями та з черепно-мозковою травмою, несумісною з життям. Далі, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 продали автомобіль потерпілого в смт. Чечільник Вінницької області, що вочевидь підтвердили свідки даної події. Також ОСОБА_1 незаконно заволодів частиною майна потерпілого та його документами, що підтверджується протоколом його затримання.
Тому вочевидь, що висунута версія подій, яку надало обвинувачення, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому відповідно не викликала сумнівів у її достовірності і не вплинула на попередні висновки суду висунута в ході судового слідства версія обвинуваченого, про те, що він в ніч вчинення злочину щодо ОСОБА_3 був в м. Одесі і ніяким чином не причетний до всіх інкримінованих йому злочинів, які вчинив ОСОБА_4 в смт. Лиманське Роздільнянського району. Суд вважає, що повідомлені обвинуваченим в суді факти з цього приводу не підтверджені допустимими доказами, голослівні і відповідно алібі обвинуваченого сумнівне.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, після вчинення злочину на автомобілі ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , виїхали з смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області в напрямку смт. Великомихайлівка Одеської області, тобто взагалі в протилежному напрямку від м. Одеса. Про це свідчить місце знаходження тіла потерпілого, яке знайдено в 637 м від а/д Вінниця-Турбів-Великомихайлівка біля с. Кучурган Великомихайлівського району, а також місце продажу автомобіля в смт. Чечільник Вінницької області.
Щодо заявленого в суді твердження ОСОБА_1 про неефективність його захисту на стадії досудового розслідування внаслідок неналежного виконання його захисником на стадії судового розслідування своїх обов`язків, то суд перевірив і дані твердження та встановив із матеріалів справи, що постановою слідчого від 16.06.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 після роз`яснення йому права на захист (а.с.46 т.2) було залучено захисника за призначенням через центр безоплатної правової допомоги (а.с.42 т.2), і згідно доручення центру від 16.06.2019 року захист обвинуваченого здійснював адвокат Крамаренко Ю.В. (а.с.44 т.2), який мав з обвинуваченим зразу ж після затримання останнього конфіденційну зустріч (а.с.45 т.2). Відтак обвинуваченому було створено необхідні умови для реалізації його процесуальних прав.
Об`єктивних даних про неналежне виконання професійних обов`язків захисником Крамаренком Ю., яке б могло призвести до істотного обмеження або порушення прав обвинуваченого, передбачених частиною третьою статті 6 Конвенції, статтею 59 Конституції України, статтею 20, частинами третьою статті 412 КПК, в матеріалах справи не міститься. Оскільки суд вважає, що одне із фундаментальних прав обвинуваченого - право на захист на стадії досудового розслідування порушено не було, відтак у суду не має жодного сумніву щодо законності та допустимості всіх доказів по справі з причин порушення правил на захист, як були зібрані під час слідчих дій за участю вказаного захисника.
Також суд, перевіряючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого органами досудового розслідування встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 всі злочини вчинив за попередньою змовою з особою, у відношенні якої матеріали справи виділені в окреме провадження та з проникненням в приміщення, саме про це зазначено в пред`явленому обвинуваченні і ця кваліфікуюча ознака знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи.
Між тим органи досудового слідства, правильно сформулювавши обвинувачення по справі, при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст.187 КК України, не зазначили кваліфікуючі ознаки даного злочину, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та з проникненням в приміщення, вказавши на такі кваліфікаційні ознаки лише в інших складах злочинів, які інкримінуються обвинуваченому.
Оскільки суд відповідно до ч.1 ст.337 КПК України проводить судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунуто обвинувачення відповідно до обвинувального акту, то відповідно не має права вийти за межі пред`явленого особі обвинувачення та погіршити його процесуальне становище та погоджується з кваліфікацією його дій за ч. 4 ст.187 КК України в редакції пред`явленого йому обвинувачення органами досудового розслідування.
Далі суд, не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_1 органами досудового розслідування за ч.3 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі за кваліфікуючими ознаками вчинення злочину способом, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та таким, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань.
Так відповідно до ст.146 КК України з об`єктивної сторони злочин може бути вчинений у двох формах: 1) незаконне позбавлення волі людини; 2) викрадення людини.
Відповідно суд вважає, що в даному випадку в діях обвинуваченого містяться всі ознаки об`єктивної сторони злочину у формі викрадення людини, так як по-перше потерпілим заволоділи в насильницький спосіб під час розбійного нападу, незаконно перемістили з дому з метою тимчасового позбавлення волі. При цьому дії обвинуваченого не можуть бути одночасно кваліфіковані і як незаконне позбавлення волі, будь-якої додаткової кваліфікації не потребують, а тому посилання на даний спосіб вчинення злочину підлягає виключенню із пред`явленого обвинувачення.
Далі, відповідно вчинення особою злочину за ч.2 ст.146 КК України - викрадення людини способом, небезпечним для життя і здоров`я потерпілого слід розуміти такий спосіб викрадення, при якому створюється реальна загроза загибелі потерпілого або заподіяння йому тілесного ушкодження. Заподіяння потерпілому фізичних страждань - це випадки коли потерпілому спричиняється сильний фізичний біль або тримання його у виснажливих для людського організму умовах.
Між тим, судом в ході розгляду справи, такі обставини судом не встановлені. Оскільки потерпілий помер, то з`ясування питання перенесених ним фізичних страждань під час заподіяння йому тілесних ушкоджень, потрібно було вирішувати шляхом винесення його на розгляд судово-медичної експертизи, а спосіб викрадення не створював для останнього реальної загрози загибелі, так як тілесні ушкодження потерпілому були завдані під час розбійного нападу, а тому дані кваліфікуючі ознаки підлягають виключенню із пред`явленого обвинувачення.
Також суд не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.121 КК України за кваліфікуючою ознакою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з метою залякування потерпілого.
Як вбачається із матеріалів справи, дії ОСОБА_1 та іншої особи були об`єднані спільним умислом заволодіння чужим майном. Для його реалізації вони проникли в домоволодіння потерпілого, де вчинили розбійний напад, під час якого заподіяли тілесні ушкодження потерпілому, від яких настала його смерть, а також викрали самого потерпілого після заволодіння його майном.
У справі не встановлено у діях обвинуваченого та іншої особи іншого мотиву на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, ніж корисливий, обумовлений наміром подавити волю потерпілого до супротиву при заволодінні його майном.
Дії обвинуваченого відповідно правильно в подальшому кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.4 ст.187 КК України та ч. 2 ст.121 КК України.
Така правова кваліфікація відповідає вимогам п.11 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року за №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» відповідно до якого якщо під час розбою було умисно заподіяне тяжке тілесне ушкодження, в наслідок якого настала смерть потерпілого, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за частиною четвертою статті 187 та частиною другою статті 121 КК України.
Таким чином суд дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за: ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; ч.2 ст.121 КК України, кваліфікованому, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого; ч.3 ст. 289 КК України, кваліфікованому, як незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинені з проникненням у приміщення та інше сховище; ч.3 ст.146 КК України, кваліфікованому, як викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинені злочини суд, враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має не меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.
Крім цього ОСОБА_1 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Дані злочини ОСОБА_1 вчинив - 13-14 червня 2019 року, тобто до постановлення попереднього вироку Приморським районним судом м. Одеси від 24.06.2020 року, а тому ОСОБА_1 після призначення покарання з вчинені злочини по даному кримінальному провадженню на підставі ч.1 ст.70 КК України, належить також застосувати ч.4 ст.70 КК України, відповідно до якої за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу. Відповідно призначити покарання можливо, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання біль суворим.
З урахуванням вищевикладеного, обставин, що обтяжують покарання, особу винного, наявність суспільно - небезпечних наслідків, об`єкт посягання - життя та здоров`я людини, суд дійшов висновку, що необхідне й достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 покарання є позбавлення волі з його реальним відбуттям в умовах ізоляції від суспільства.
Призначене в такий спосіб покарання ґрунтується на положеннях ст.50 та ст. 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання,
При призначенні покарання необхідно зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк тримання під вартою термін перебування під вартою по даному кримінальному провадженню з 15.06.2019 року (а.с.28 т.2).
Цивільний позов по справі не заявлявся. Питання по речовим доказам по справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Також судом встановлено, що по справі понесені процесуальні витрати по проведенню судової на проведення трасологічної експертизи №589-Д від 24.07.2019 року в сумі 628,04 грн, що підтверджується довідкою ОНДІСЕ МВС України. (а.с.108 т.2)
Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд
Ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів за ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст. 289, ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання:
за ч.4 ст.187 КК України - у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
за ч.3 ст.146 КК України - у виді 7 (семи) років позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
за ч.3 ст.289 КК України - у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
за ч.2 ст.121 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна із поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за дані злочин та за злочин за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року призначити ОСОБА_1 до відбуття остаточне покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна із поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з - 15.06.2019 року.
Залишити запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК у м. Одесі/Малиновський р-н/24060300, р/р 31118115015007, код ЄДРПОУ 38016923, БАНК Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, за кодом кваліфікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області процесуальні витрати на проведення трасологічної експертизи в сумі 628,04 грн.
Скасувати арешт, накладений двома ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.06.2020 року (а.с.56-57, 58-59 т.2), та двома ухвалами від 20.06.2020 року (а.с. 52-53, 54-55 т.2).
Речові докази на а.с. 113-128 т. 1, а.с. 28-30 т. 2, а.с. 39-41 т. 2 - транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER д/н НОМЕР_9 , мобільний телефон SAMSUNG imei НОМЕР_2 ; мобільний телефон Xiaomi RedMi 7 зарядний USB-пристрій, годинник марки RICOH, пульт від телевізора, без задньої кришки та батареї, гаманець з надписом «LOUIS VUITTON»; ніж з рукояткою чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_10 видане на ім`я ОСОБА_3 ; посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_3 , обкладинка для паспорту та паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий на ім`я ОСОБА_3 , коробку від чаю з копійками вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили; - талон на мопед Хонда, бумажні папери; страховий поліс № AM 5378664, картка платника податків на ім`я ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , страховий поліс №АМ 18350598, 2 зв`язки ключів по 5 та 6 шт, поміщенні до камери зберігання Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, - повернути потерпілій ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили.
Речові докази на а.с.28-30 т.2, 39-41 т.2 - сумка чорного кольору, коробка від мобільного телефону Xiaomi Redmi 7; сенсорний мобільний телефон Xiaomi RedMi 7 imei НОМЕР_11 з вмонтованою сім-картою оператора зв`язку «Київстар» - НОМЕР_12 ; зарядний пристрій марки НОМТОМ, навушники вакуумні, светр з написом «STREET KING», штани з логотипом «Reebook», чохол для мобільного телефону «NOKIA», пакет «Київстар» з номером телефону НОМЕР_12 , чек про купівлю та гарантійний талон на телефон Xiaomi Redmi 7 виданий ТОВ «СОТА-АЛЬЯНС», - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили.
Речові докази на а.с.102-104 т.1, а.с.113-128 т.1, а.с.23-24 т.2 - 7 відбитків пальців рук з поверхонь речей в спальній кімнаті (конверт №7, №9) , кільце жовтого кольору в оправі якого чорний камінь (пакет №ЕХР01530150), 6 змивів на марлевий тампон з поверхні каменів з двору ОСОБА_3 (конверт №1-2); 4 змиви на марлеві тампони речовини бурого кольору (конверт №3,4,5,8). зіскоб ґрунту з речовиною бурого кольору (конверт №6), 7 ватних дисків зі змивами, згортки паперу з речовиною бурого кольору (пакету №7185894), зразки з піднігтьового вмісту лівої та правої руки трупу ОСОБА_3 , 2 зразки речовини бурого кольору, 6 шт - шкарпеток поміщенні до камери зберігання Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, - зберігати в матеріалах справи; магніт із холодильника та фотокартка (пакет №ЕХР0153014); 1 бритва, 1 ножиці, 1 гребінець, 1 кісточка для фарбування волосся (конверт №10) ;1 рушник (конверт №11); 1 скляна чаша, 1 скляна пляшка (конверт №12); покривало коричневого кольору (пакет №INZ4020135); картонна коробка зі слідами речовини бурого кольору (пакет № INZ4020134); 2 кепки, пластикова підставка, мило, зріз з покриття обшивки крісла салону (пакет №7185893), зріз з обшивки салону багажника пакет №7185898), білий поліетиленовий пакет з 2 розчісками; футболка, спортивні штани, нижня білизна (труси), зразки з піднігтьового вмісту лівої та правої руки трупу ОСОБА_3 , - поміщенні до камери зберігання Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, знищити після набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Копію вироку негайно вручити обвинувачем та прокурору.
Суддя доповідач: Теренчук Ж. В.
Судді: Ільяшук А.В.
Панчук А.І.
Судове рішення № 93491493, Роздільнянський районний суд Одеської області було прийнято 11.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 511/1703/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: