Вирок № 93491016, 11.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/4914/20

Провадження № 1-кп/947/876/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Прохорова П.А.,

при секретарі Гремалюк В.В.,

прокурора: Бельського Р.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480000442 від 12.02.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не маючого місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-07.07.2016 року Приморським районним судом м. Одеси за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, звільнений по відбиттю строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 року, о 13 год. 23 хв., ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні супермаркету ТОВ «Таврія-В», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, переконавшись, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, діючи повторно, таємно викрав з полиць стелажів супермаркету наступні товари: 9 плиток шоколадних виробів марки «Мілка» в упаковці фіолетового кольору, вартість за одну одиницю становить 71 грн. 99 коп., сховавши їх до внутрішньої кишені своєї куртки, тим самим спричинивши ТОВ «Таврія-В» майнову шкоду на загальну суму 647 грн. 87 коп.

Після чого, ОСОБА_1 , пройшов касову зону для оплати товару магазину та не розрахувавшись за вказаний товар, направився до виходу з магазину, однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг розпорядитись викраденим майном з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітником охорони при виході з магазину.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 11.02.2020 року, приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні супермаркету ТОВ «Таврія-В», по вул. Люстдорфська дорога, 140/1 в м.Одесі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з полиць супермаркету 9 плиток шоколаду марки «Мілка», сховавши їх до внутрішньої кишені своєї куртки, після чого пройшов касову зону та не розрахувавшись за вказаний товар, направився до виходу з магазину, однак був затриманий співробітником охорони при виході з магазину.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно - доведена в повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення, а також думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру не має, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, думку прокурора про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст., 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Речові докази по кримінальному провадженню - вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Прохоров П. А.