Ухвала суду № 93489654, 10.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/2987/15-ц

6/465/207/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 року м.Львів

Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Мартинишин М.О.

при секретарі- Мацко Х.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження -

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», оскільки 06 лютого 2018 року між ПАТ «ВБР» в особі Уповноваженої особи ФГВФО та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір відступлення(купівлі-продажу) прав вимоги №103, відповідно до вимог якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №ICKGMCU.3302.006 від 02.08.2011 року. Просить заяву задоволити.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак у заяві просив таку заяву розглядати у його відсутності.

Стягувач та боржник в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе, відповідно до ч. п.2 ч.3 ст.442 ЦПК України, розглядати справу у їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про зміну сторони виконавчого провадження

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників процесу, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши подану заяву про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 03.12.2015 року Франківським районним судом м. Львова було винесено рішення по справі № 465/2987/15-ц за позовом ПАТ «ВБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість за кредитним договором в сумі 19403,93 грн.(дев`ятнадцять тисяч чотириста три гривень, дев`яносто три копійки) та стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1218 грн.(одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

28.03.2016 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу відхилено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2015 року залишено без змін.

06.02.2018 року між ПАТ «ВБР» в особі Уповноваженої особи ФГВФО та ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія» був укладений Договір №103 Про відступлення(купівлі-продажу) права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №ICKGMCU.3302.006 від 02.08.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до вищезазначених умов договору про відступлення права вимоги та у відповідності до ст.512 ЦПК України, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України набуло прав та обов`язків перед ОСОБА_1 , які встановлені умовами кредитного договору № ICKGMCU.3302.006 від 02.08.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, яку суд, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15.10.2008р., під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

За змістом правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-122цс13, та виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Таким чином, оскільки у правовідносинах, що виникли на підставі вищевказаного договору відбулась заміна і сторони стягувача з ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 247, 258-260, 353-355, 442 ЦПК України –

у х в а л и в:

Заяву ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача з ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» у виконавчому листі по справі №465/2987/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором №ICKGMCU.3302.006 від 02.08.2011 року на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Франківський районний суд м.Львова..

Суддя: Мартинишин М.О.