Ухвала суду № 93488122, 07.12.2020, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/1540/20

Провадження № 2-с/326/2/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ виданий 10.11.2020 Приморським районним судом Запорізької області у справі № 326/1540/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з нього на його користь заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 в розмірі 43 865 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 12 коп.; 3% річних від суми заборгованості в розмірі 773 (сімсот сімдесят три) грн. 21 коп.; інфляційних витрат в розмірі 442 (чотириста сорок дві) грн. 56 коп. та судових витрат в розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що вимоги заявника є необґрунтованими. Він не сплачував за послуги, які йому не надавалися, не отримував жодних відомостей про послуги стягувача до моменту отримання судового наказу про стягнення заборгованості. Стягувачем до заяви про видачу судового наказу не надано жодного документального доказу фактичного споживання ним обсягу нібито наданої електроенергії. Також до заяви не додано документів, які б підтверджували сам факт існування діючих у відповідності до законодавства України договірних відносин між стягувачем та ним. У заяві про видачу судового наказу, при визначенні суми стягувач посилався на самостійно ним відкритий «особовий рахунок», та для доказу самої суми заборгованості надавав самостійно ним виготовлені та завірені фінансові документи, що не може бути прийняте як доказ існування боргу. Крім того, стягнення з нього суми в розмірі 43 865,12 грн. є безпідставним, оскільки станом на 03.12.2020 ним фактично сплачено суму в розмірі 500 грн. Таким чином й суми, що визначені в судовому наказі щодо інфляційних витрат та інші не є коректними та не можуть бути стягнуті.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, а також матеріали справи, на підставі яких було видано судовий наказ, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги про скасування судового наказу підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що судовим наказом Приморського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2020 року по справі № 326/1540/18 (провадження № 2-н/326/43/2020) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 в розмірі 43 865 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 12 коп.; 3% річних від суми заборгованості в розмірі 773 (сімсот сімдесят три) грн. 21 коп.; інфляційні витрати в розмірі 442 (чотириста сорок дві) грн. 56 коп. та судові витрати в розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп. (а.с.35).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу у строк, встановлений ч. 1 ст. 170 ЦПК України, зазначена заява оформлена відповідно до вимог ст. 170 ЦПК України, підстави для повернення цієї заяви відсутні.

Враховуючи те, що у заяві про скасування судового наказу наведено посилання на обставини, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача та надано докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, суд вбачає за необхідне скасувати судовий наказ, оскільки у заяві про видачу судового наказу вбачається спір про право, роз`яснивши заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись: ст.ст. 170-171 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних витрат - задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Приморським районним судом Запорізької області 10 листопада 2020 року по справі № 326/1540/18 (провадження № 2-н/326/43/2020), яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 в розмірі 43 865 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 12 коп.; 3% річних від суми заборгованості в розмірі 773 (сімсот сімдесят три) грн. 21 коп.; інфляційні витрати в розмірі 442 (чотириста сорок дві) грн. 56 коп. та судові витрати в розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

о .

07.12.20