Ухвала суду № 93488010, 09.12.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10362/20 2-з/335/146/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Крамаренко І.А., розглянувши заяву представника позивачів – адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи», державного реєстратора відділу державної реєстрації Василівської районної державної адміністрації Міюц Світлани Олександрівни про скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 в провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи», державного реєстратора відділу державної реєстрації Василівської районної державної адміністрації Міюц Світлани Олександрівни про скасування рішення державного реєстратора.

Разом з позовною заявою надійшла заява представника позивачів – адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у їх відсутність.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, зміст доданих до позову матеріалів, суд дійшов таких висновків.

За частиною першою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї ж статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду

За пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 94 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Зі змісту заяви адвоката Працевитого Г.О. вбачається, що станом на сьогодні відповідачем вчиняються дії щодо виселення позивача із спірної квартири, та відчуження квартири. Зокрема, представники ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснювали дії щодо зміни замків в квартирі та повідомляли позивачів про те, що планується продаж вказаної квартири.

Проте, жодних підтверджень таких дій заявником не надано, що свідчить про необґрунтовані припущення заявника, які не можуть бути враховані судом, при вирішенні вказаного питання.

Крім того, у заяві про забезпечення позову заявник не вказує підстав, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду буде неможливим.

За відсутності відповідних обґрунтувань та доказів, суд позбавлений можливості встановити наявність достатніх підстав для застосування вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та передчасною, з огляду на що у її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149–154, 157, 260, 273 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивачів – адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя в 15-денний строк з дня її постановлення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя І.А. Крамаренко