
Дата документу 08.12.2020
Справа № 334/5596/20
Провадження № 1-кп/334/1007/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Косаренко А.І.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора Маневського М.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Матсалаєвої В.В.,-
встановив:
Судом здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 1-кп/334/1007/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Обґрунтовує клопотання тим, що не перестали існувати ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки проживає у іншому місті, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює і раніше неодноразово судимий, незаконно впливати на свідків.
Захисник – адвокат Матсалаєва В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою строком на 60 діб підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
19.10.2020 ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 грудня 2020 року.
Так, підставами продовження запобіжного заходу є те, що підозрюваний може переховуватися від суду, оскільки, не має сталих соціальних зв`язків, ніде не працює, постійного джерела доходу та засобів до існування не має. Крім того, підозрюваний неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а отже перебуваючи на свободі зможе знову вчинити інший злочин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, і за які передбачене покарання до 5 років позбавлення волі, офіційно, не працює, що дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».
ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, три злочини вчинив під час судового провадження щодо нього, яке здійснювалось Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, не має постійного джерела доходів, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені, оскільки вони були актуальним під час досудового розслідування, але під час судового провадження вони втратили свою актуальність.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування зазначених ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість ризику щодо переховування від суду та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винним у інкримінованому правопорушенні, застосування більш м`яких запобіжних заходів на теперішній час є неможливим.
Відповідно до вимог ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого ОСОБА_1 , ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у сумі 42040 гривень (2*2102=42040).
На підставі викладеного, керуючись ст. 197, 199, 181-183, 314-316, 331, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Заставу визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у сумі 42040 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Ленінського районного суду м. Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок – UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 1-кп/334/1007/20, Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) прибувати за викликом до суду із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 14.00 години 05 лютого 2020 року.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Ленінського районного суду м. Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії ухвали закінчується 05 лютого 2020 року о 14.00 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 93487779, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 08.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5596/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: