Рішення № 93484895, 04.12.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/6682/19

2/242/341/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для забудови індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 17.04.1959 року. Позивач з метою прийняття спадщини після смерті матері звернувся до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу, але позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв`язку з відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав. У зв`язку з вищевикладеним позивач вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно: на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,50 кв.м., житлова площа 33,40 кв.м., в порядку спадкування за законом після її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 12.12.2019 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26.03.2020 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд у зазначеній справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі та проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Суд, дослідивши надані докази і матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.07.1953 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для забудови індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 17.04.1959 року, на підставі рішення виконкому № 15 від 23.03.1959 року про відвід земельної ділянки для будівництва житлового будинку, ОСОБА_3 відведено земельну ділянку на право безстрокове користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , загальною площею 600 кв.м.

Згідно Технічного паспорту, виданого 18.03.2014 року ТОВ «Авдіївське бюро технічної інвентаризації» на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що загальна площа будинку становить 50,50 кв.м, житлова площа будинку становить 33,40 кв.м, до складу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 входить: А1 - житловий будинок, а- тамбур, Б- літня кухня, В- сарай, Г- убиральня, nд – погріб з шинкою, № НОМЕР_2 - огорожа, № 2 - хвіртка.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.06.2020 року, виданого повторно Авдіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 244.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.09.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Авдіївського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 283.

Згідно довідки № 06-14д/1664 від 15.12.2015 року, виданої Центром надання адміністративних послуг Авдіївської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 була зареєстрована з 16.02.1966 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається зі спадкової справи № 77/2015, заведеної приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Лук`янець Л.В. після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою № 143 від 26.12.2015 року про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Авдіївського нотаріального округу, звернувся ОСОБА_1 .

Згідно заяви № 143 про прийняття спадщини від 26.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Авдіївського нотаріального округу Лук`янець Л.В., з приводу прийняття спадкового майна після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Авдіївського нотаріального округу Лук`янець Л.В. від 25.05.2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відсутні відомості державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав.

Згідно відповіді № 172/01-16 від 08.10.202 року, Авдіївською державною нотаріальною конторою надана інформація, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) свідоцтва про право на спадщину не видавалось, та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповітів/спадкові договори) заповітів від імені померлого не посвідчувалися.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 була спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_3 , і фактично прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки вона проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у спірному будинку.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будинками, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» - будівлі та споруди не є самочинно побудованими (побудовані до 1992 року).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину, до складу якої входить нерухоме майно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в порядку ст. 1216, ст. 1217, п.1 ч. 2, абз .2 ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів може бути шляхом визнання права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 328, 1216-1217, 1222, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 200, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ) до Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області (місце знаходження: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 5, ЄДРПОУ 39831182) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_5 ) право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 50,50 кв.м., житловою площею 33,40 кв.м., з усіма господарськими будівлями та спорудами: а- тамбур, Б- літня кухня, В- сарай, Г- убиральня, nд – погріб з шинкою, №1- огорожа, № 2 – хвіртка, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя І.М. Владимирська