Ухвала суду № 93484546, 10.12.2020, Новогродівський міський суд Донецької області

223/698/18

2/239/112/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року суддя Новогродівського міського суду Донецької області Любчик О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності дійсним та визнання права власності на житло в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовної заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати дійсним свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18.10.2006р., видане Селидівським бюро технічної інвентаризації на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,0 кв.м., визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,0 кв.м., в порядку спадкування.

Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, в обґрунтування якого позивач посилається на неможливість сплатити судовий збір, оскільки вона не працює, не має доходу та на її утриманні знаходиться малолітній син та бабуся.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 29 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Таким чином, суддя відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.

Наведені положення закону передбачають, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком.

Позивачем не подано доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати позивачем судового збору, у зв`язку з чим у задоволені клопотання слід відмовити.

За нормами Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається в письмовій формі та повинна бути подана з додержанням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 16 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» наголошено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до Новогродівського міського суду Донецької області: отримувач коштів Селидівське УК/м.Новогродiвка/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37791274; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача UA178999980313111206000005056; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивач, заявляючи позовну вимогу про визнання права власності, всупереч вимогам ст. 175, 176 ЦПК України не зазначила ціну позову та не надала належних доказів вартості спірного майна, з яких можливо встановити ціну позову.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.83 №4 судам роз`яснено, що відповідно до гл.4 закону від 25.12.74 «Про державний нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається громадянам, організаціям, державі нотаріальними конторами за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому чинним законодавством порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визначення права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Позивач вказує у позовній заяві, що їй було відмовлено в оформленні спадщини на спірне майно, але при цьому не надає жодних доказів, з яких можливо встановити наявність відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на спірне майно.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вказані обставини позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме надати суду уточнену позовну заяву, в якій вказати ціну позову, додати до позовної заяви докази, що підтверджують вартість спірного майна та документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також до уточненої позовної заяви необхідно додати докази щодо відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на спірне майно. Крім того, до уточненої позовної заяви необхідно додати її копії та копії доданих до неї документів для відповідача.

Керуючись ст.ст. 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ухвалив:

відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності дійсним та визнання права власності на житло в порядку спадкування залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути вказані недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання нею ухвали і роз`яснити, що інакше заява буде визнана неподаною і повернута заявникові.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали в частині визначення розміру судових витрат.

Суддя О.В.Любчик