Ухвала суду № 93484275, 04.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46142/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2020 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кулик С.А. про забезпечення позову у цивільній справі №757/46142/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповської О.П. про визнання протиправним та скасування рішення про державному реєстрацію права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 26.10.2020, для вирішення питання про відкриття провадження.

26.10.2020 ухвалою суду було залишено позовну заяву без руху.

18.11.2020 позивачем були виправлені недоліки зазначені в ухвалу суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Окрім цього, разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій зазначено, що на сьогоднішній день нерухоме майно знаходиться у власності відповідача - АТ «ТАСКОМБАНК», яке набуло на нього право власності як кредитор (іпотекодержатель), тому на думку представника позивача, є значна ймовірність того, що до моменту розгляду по суті позовної заяви воно може бути в будь-який момент відчужене з боку нового власника.

Також, представник позивача вказує, що на офіційному сайті банківської установи - АТ "ТАСКОМБАНК" зазначений перелік послуг, які вправі надавати банк: кредитування, факторинг, надання гарантій та поручительств, ведення рахунків, купівля валюти і тому подібне, згідно вищезазначеного закону.

Відповідно, нерухоме майно - квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51.29, житлова площа (кв.м): 28.2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 546883780000, не може використовуватися в поточній діяльності банку.

Таким чином, політика АТ "ТАСКОМБАНК" при роботі з заставним майном позичальників на яке вона як кредитор (іпоткодержатель) набуває право власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, направлена на оперативне відчуження його третім особам з метою отримання грошових коштів в погашення заборгованості за кредитним договором та подальше використання цих грошових коштів в своїй поточній діяльності - надання кредитів, здійснення операцій фінансового лізингу, гарантій, поручительств та факторингу, що підтверджується інформацією з офіційної вєб-сторінки відповідача - https://tascombank.ua/our-team/property-realization

Виходячи з наведеного позивач вважають, що процедура звернення стягнення на нерухоме майно в позасудовому порядку була проведена з порушенням норм Законів України «Про іпотеку» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і містить в собі ознаки рейдерського захоплення майна позичальника з боку працівників банку.

При цьому АТ "ТАСКОМБАНК", який набув право власності на Нерухоме майно по процедурі, проведеній з порушеннями чинного законодавства, має необмежені можливості здійснити відчуження нерухомого майна в будь-який момент. Враховуючи той факт, що позовною заявою оспорюється право власності на нерухоме майно, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Таким чином, представник позивача просить суд, накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, об`єкт житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51.29, житлова площа (кв.м): 28.2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №546883780000.

Заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії всім суб`єктам державної реєстрації прав, щодо нерухомого майна: квартири, об`єкта житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51.29 житлова площа (кв.м): 28.2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 546883780000.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5 накладання заборони щодо відчуження за спадковим договором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину.

П.п. 4.1 п. 4 глави 15 розділу ІІ вказаного Порядку передбачає, що накладання заборони щодо відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Про накладені заборони щодо відчуження робиться запис в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, накладення арешту на дане майно, з заборонною вчиняти будь які реєстраційні дії до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та третіх осіб, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Строк дії заходів забезпечення позову передбачено ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Станом на час розгляду заяви про забезпеченняпозову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кулик С.А. про забезпечення позову у цивільній справі №757/46142/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповської О.П. про визнання протиправним та скасування рішення про державному реєстрацію права власності на нерухоме майно -задовольнити.

Накласти арешт на:

- нерухоме майно - квартиру, об`єкт житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51.29, житлова площа (кв.м): 28.2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №546883780000;

- заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії всім суб`єктам державної реєстрації прав, щодо нерухомого майна: квартири, об`єкта житлової нерухомості загальною площею (кв.м): 51.29 житлова площа (кв.м): 28.2, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 546883780000.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Старокиївським РУГУ МВСУ в м.Києві 11.02.1997 року.

Відповідач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.П., адреса: 01042, м.Київ, вул. Глазунова, 4/47, номер засобу зв`язку: НОМЕР_3 , НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя Т.Г, Ільєва