Рішення № 93483410, 10.12.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.12.2020 227/303/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Соріній А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Добропілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправною постанови, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою до Азовської митниці Держмитслужби, в якій просив поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом, визнати протиправною постанову, скасування постанову у справі про порушення митних правил та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.12.2018 року отримав виклик головного державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області Дружбіної Ю.В. з вимогою з`явитися до відділу 12.12.2018 року. Прибувши 12.12.2018 року до відділу ДВС, його повідомили, що відносно нього відкрите виконавче провадження №55304411 від 05.12.2017 року з примусового виконання постанови №0109/70000/17 від 31.10.2017 року Донецької митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого нормами ст.485 Митного кодексу України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає суму 472895,04 грн.

26.12.2018 року на виконання умов договору №Б/Н від 24.12.2018 року про надання правої (юридичної) допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Печерським А.Т., останній звернувся до Донецької митниці Державної фіскальної служби України з проханням надати засвідчені належним чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно позивача. 08.01.2019 року на адресу адвоката Печерського А.Т. надійшла відповідь на адвокатський запит та надані копії протоколу №0109/70000/17 від 27.09.2017 року про порушення митних правил і постанова №0109/70000/17 від 31.10.2017 року в справі про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України тощо.

31.10.2017 року Донецькою митницею Державної фіскальної служби України була винесена постанова у справі про порушення митних правил № 0109/70000/17 про накладення на позивача за порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме суму 472895,04 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, посадовою особою Донецької митниці ДФС зроблено висновок, що позивач, використовуючи транспортний засіб «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська республіка), ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , рік виготовлення – 2001, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, і за вказаним фактом 27.09.2017 року Донецькою митницею ДФС відносно нього був складений протокол про порушення митних правил № 0109/70000/17. Вказаний протокол складений без його присутності і його копію він не отримував ані нарочним, ані поштовим відправленням.

Із цією постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню з підстав порушення митницею процедури розгляду справи про порушення митних правил, які полягали у прийнятті постанови за його відсутності, а також посилається на те, що не встановлені повністю всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та вказує на неналежність доказів, на підставі яких був визначений розмір адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Ухвалою судді від 28.01.2019 року відкрито провадження по адміністративній справі за вказаним позовом і призначено судовий розгляд в порядку ст.286 КАС України, із викликом сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем 19.04.2017 року через пункт пропуску «Гоптівка-Нехотєєвка» митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ввезено на митну територію України транспортний засіб «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 по смузі руху «червоний коридор» у митному режимі транзит. Згідно ст.95 Митного кодексу України (далі за текстом МК), для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів - 5 діб). З огляду на те, що вищевказаний автомобіль за межі митної території України після встановленого строку не вивозився, у інший митний режим не поміщувався, постановою Донецької митниці ДФС №0068/70000/17 від 19.09.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення. Під час розгляду справи було встановлено, що позивач порушує вимоги та обмеження, встановлені главою 17 МК України, та використовує автотранспортний засіб, стовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з яким надано такі пільги. Постановою заступника начальника Донецької митниці ДФС від 31.10.2017 року№0109/70000/17 позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 472895,04 грн. Розгляд справи, в тому числі і повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду, збирання та дослідження доказів були здійснені в порядку, передбаченому Митник кодексом України, а саме, засобами поштового зв`язку позивачу відповідачем було направлено повідомлення про необхідність прибуття для складання протоколу за порушення митних правил за ст.485 МК України, 27.09.2017 року було направлено протокол про порушення митних правил за вказаною статтею МК України. 03.10.2017 року була направлена повістка та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил за ст.485 МК України, але вказані поштові відправлення повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Відповідач вважає зазначені доводи в позові необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про порушення митних правил відносно позивача за ст.485 МК України. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а постанову в справі про порушення митних правил залишити без змін.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року по справі клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи задоволено, та призначено по справі автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуж. проф. М.С. Бокаріуса.

Зазначена ухвала 27.12.2019р. оскаржена представником відповідача в апеляційному поряду. За наслідками апеляційного перегляду постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020р. апеляційну скаргу Азовської митниці Дермитслужби залишено без задоволення, ухвалу Добропільського міськрайонного суду від 10.12.2019р. – без змін.

На виконання ухвали суду 05.05.2020р. на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами автотоварознавчої експертизи №28657 від 17.04.2020р., відповідно до висновків якого визначити ринкову вартість на території країни-експортера транспортного засобу «ОРЕL АSТRА-G-CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , рік виготовлення – 2001, станом на 19.04.2017р. на надається можливим з причин ретроспективності оцінки, а саме що обсяг і якість наявної ринкової інформації про ціни на автомобілі «ОРЕL АSТRА-G-CC», 2001 року випуску, не задовольняє повною мірою вимогам статистичного аналізу ринку Євросоюзу (проведення детального адекватного маркетингу). Визначити митну вартість вказаного авто також не представилось можливим.

Ухвалою суду від 04.09.2020 року клопотання представника позивача задоволено та замінено відповідача у справі з Донецької митниці Державної фіскальної служби України на належного відповідача - Азовську митницю Держмитслужби.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача Печерський А.Т. до судового засідання 10.12.2020р. не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Маркова Г.Ю. до судового засідання, яке відбувалось 10.12.2020р., теж не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у його відсутність та просила відмовити у задоволенні вимог з урахуванням їхньої позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив таке:

Відповідно до частини 1статті 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 102 МК України, режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до стаття 95 цього Кодексу, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п`ять діб.

Частиною 3 статті 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені статями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

В силу статті 523 Митного кодексу України, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.ст. 458, 459 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до ч.1ст.530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.49 МК України, однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил. Статтею 494 МК визначено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Слід врахувати, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність, тобто це сукупність певних ознак, які треба встановити і без яких неможливо складання протоколу про порушення митних правил.

Адміністративне правопорушення це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Коли порушується справа про порушення митних правил потрібно також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі, зокрема передбачених ст.247 КУпАП.

З досліджених судом матеріалів адміністративної справи №0109/70000/17 відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України, встановлено наступне:

27 вересня 2017 року головним державним інспектором другого відділу оперативного реагування Управління протидії митним правопорушенням Донецької митниці Державної фіскальної служби Ніконовим Г.В. відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0109/70000/17.

З вказаного протоколу вбачається, що 19.04.2017 року через пункт пропуску «Гоптівка-Нехотєєвка» митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС громадянином ОСОБА_1 ввезено на митну територію України транспортний засіб «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 по смузі руху «червоний коридор» у митному режимі «транзит».

Постановою Донецької митниці ДФС від 19.09.2017 року у справі про порушення митних правил №0068/70000/17 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, а саме перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», р/н НОМЕР_1 більше ніж на десять діб.

Згідно інформації з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, транспортний засіб «ОРЕL АSТRА», р/н НОМЕР_1 з митної території України після 19.04.2017 року не вивозився та у інший митний режим, згідно діючого законодавства, не розміщувався.

У встановлені статтею 95 Митного кодексу України строки транзитного перевезення для автомобільного транспорту 10 діб, позивач не вивіз за межі митної території України автомобіль марки «ОРЕL АSТRА», не вказав поважних причин пропуску строку вивезення транспортного засобу та надалі використовує визначений транспортний засіб на митній території України.

Зважаючи на викладене, використання позивачем транспортного засобу особистого користування, в даному випадку автомобіля марки «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України у митному режимі «транзит» та користування таким транспортним засобом понад передбачений ст.95 МК України строк являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

У зв`язку з цим, 31 жовтня 2017 року постановою заступника начальника Донецької митниці Державної фіскальної служби України - начальника Управління ПМП ОСОБА_3 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить суму 472895,04 грн.

Надаючи оцінку доводам сторін та вирішуючи питання, чи було допущено позивачем порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України, суд зазначає наступне.

Нормами Митного кодексу України встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму «транзит», що полягають у виконанні обов`язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.93 Глави 17 Розділу V Митного кодексу України, товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.

За правилами ст.284 Митного кодексу України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V Митного кодексу України, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим транзиту.

Згідно ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012р. №1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 р. за № 2120/22432, п. 2.2 якого встановлено: якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.

Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до ЄАІС відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв`язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.

За приписами п.2.4 наведеного Порядку, підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981.

Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2015р. №1118 встановлені обставини непереборної сили, зокрема смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров`ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (п. 3 Порядку № 657).

Також, п. 5 розділу VIII Порядку № 657 передбачено обов`язок особи, відповідальної за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що до закінчення встановленого строку транзитного перевезення письмового інформування митного органу про обставини події (підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження транспортного засобу - позивачем не здійснювалося.

Згідно з інформацією бази даних автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор» та програмно-інформаційного комплексу «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної автоматизованої системи (ЄАІС), транспортний засіб «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , з митної території України після 19.09.2017 року не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.

Відповідно до відповідей митниць ДФС на лист Донецької митниці ДФС від 05.09.2017 № 5422/7-05-70-20-04, інформація щодо звернень гр. ОСОБА_1 з приводу поміщення транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , в інший митний режим або з приводу аварії чи дії обставин непереборної сили, відсутня. Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» АСМО «Інспектор» інформації, встановлено, що від гр. ОСОБА_1 заяв до митних органів ДФС не надходило.

Згідно ст.485 Митного кодексу України, в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Метою транзиту товарів є переміщення їх між двома органами доходів і зборів без будь-якого використання.

Також, транзит передбачає переміщення товару без сплати митних платежів, тобто з пільгою. Пільга у вигляді умовного звільнення від сплати митних платежів діє протягом строку транзиту.

З огляду на наведене, оскільки мета транзиту передбачає переміщення товару між двома органами доходів і зборів без будь-якого їх використання, будь-яке використання позивачем автомобілю, крім його транзиту, є використанням цього автомобілю, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені главою 17 Митного кодексу України, та використовував товар - автотранспортний засіб марки «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, у зв`язку з чим вказаною постановою його визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про порушення митних правил № 0109/70000/17 Донецькою митницею ДФС об`єктивно встановлено факт невиконання позивачем вимог режиму транзиту (дотримання мети ввезення та обов`язкового його вивезення за межі митної території України або поміщення в інший митний режим) використання транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , не за цільовим призначенням.

Однак, відповідно до 485 Митного кодексу України, вчинення зазначених в ній правопорушень, зокрема використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

На позивача у справі накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме в сумі 472895,04 грн.

Згідно ст.ст. 458, 459 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем у відповідності до вимог статей 515, 516 Митного кодексу України призначено судову автотоварознавчу експертизу шляхом винесення відповідної постанови у справі про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України.

Відповідно до висновку № 1727 судової автотоварознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2017 року, вартість транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , становить 1 745,00 євро (що згідно з курсом валют, встановлених Національним Банком України на 19.04.2017, складає 50 039,24 грн.).Згідно з листами Управління адміністрування митних платежів Донецької митниці ДФС від 14.09.2017 № 427/ВІІ/05-70-19-01 та від 25.10.2017 № 521/ВН/05-70-19-01 сума пільг, наданих у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування гр. ОСОБА_1 при ввезенні транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», р/н НОМЕР_1 , складає 157 631,68 грн. (а саме, ввізне мито - 5 003,92 грн., акциз - 118 015,94 грн., ПДВ - 34 611,82 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За нормами статті 57 глави 9 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, визначення митної вартості «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , відбувалося за одним з другорядних методів, та відповідно до висновку №1727 становить 1 745,00 євро (що згідно з курсом валют, встановлених Національним Банком України на 19.04.2017р., складає 50 039,24 грн.).

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

Пунктом 7.53.5 цієї Методики дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки, отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Згідно пункту 4.4. Методики, у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб`єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ;г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об`єкта (об`єктів), представленого для оцінки;д) найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів; й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності); к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка; п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків; р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження); с) додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Суд, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, та висновок № 1727 судової автотоварознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2017 щодо визначення вартості транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , встановив, що висновок не містить інформації щодо найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ.

Ідентифікаційні дані КТЗ, що зазначені у висновку № 1727 - «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), не співпадають з даними, зазначеними відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - «ОРЕL АSТRА - G», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка).

З висновку також №1727 вбачається, що при визначенні вартості транспортного засобу «ОРЕL АSТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , експертом були використані Національний стандарт №1 «Загальні принципи оцінки майна і майнових прав» (затверджено Постановою КМЦ №1440 від 10.09.2003 р.), Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092), Інструкція №53/5 про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 року №144/5), інтернет-ресурс «mobil de» Німеччина, довідник «Каталог двигунів». ІОЦ СЕУ, 2002 р., Державний стандарт України ДСТУ 3649-97, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки, отримані з ресурсів мережі Інтернет, довідника не роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Отже, оскільки висновок № 1727 судової автотоварознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2017 року складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, то не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки санкція ст.485 Митного кодексу України передбачає стягнення у розмірі 300% саме несплаченої суми митних платежів.

При цьому, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів та спростування доводів позивача відповідачем, в порушення вимог ст.77 КАС України, суду не представлено.

Також, всупереч положенням ч.4 ст.57 Кодексу, митним органом не було проведено консультацій із позивачем та не запропоновано здійснити обмін наявною інформацію. Матеріали справи про порушення митних правил будь-яких доказів на спростування зазначених обставин не містять.

Таким чином, відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу, не в повній мірі були виконані вимоги ст.489 МК України, та не встановлено повністю усіх суттєвих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного суду за наслідками розгляду справ від 20.02.2018 року №725/2009/17, від 24.04.2018 року №331/2608/17.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід тут зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи те, що позивачем не додержані вимоги законодавства, а саме розмір стягнення, який повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, але митним органом на підтвердження обґрунтованості визначеного розміру несплачених позивачем митних платежів здійснено на підставі висновку, який складений з порушенням вимог діючого законодавства, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, відносно позивача за спливом строків накладення стягнення, передбачених ст.467 Митного кодексу України, підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 118, 121, 122, 139, 143, 242-251, 255, 271, 286, 295-296 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил №0109/70000/17 від 31.10.2017 року, винесену заступником начальника Донецької митниці Державної фіскальної служби України – начальником Управління ПМП Стельмаченко Є.Є.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправною постанови, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі - задовольнити.

Визнати протиправною постанову заступника начальника Донецької митниці Державної фіскальної служби України - начальника Управління ПМП Стельмаченко Є.Є. в справі про порушення митних правил № 0109/70000/17 від 31.10.2017 року відносно ОСОБА_1 за статтею 485 Митного кодексу України.

Постанову заступника начальника Донецької митниці Державної фіскальної служби України - начальника Управління ПМП Стельмаченко Є.Є. в справі про порушення митних правил № 0109/70000/17 від 31.10.2017 року - скасувати, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.246 КАС України:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Печерський Антон Тимофійович, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №3374 від 06.10.2009 року, індивідуальна адвокатська діяльність за адресою, згідно Єдиного реєстру адвокатів України: 85000, Донецька обл., Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, офіс 1;

відповідач: Азовська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43333684.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

10.12.2020