Ухвала суду № 93483303, 11.12.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7170/20

Номер провадження: 1-кс/225/1312/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області, про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220001057 від 20.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 246, ч.1 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року прокурор у кримінальному провадженні - заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, за матеріалами кримінального провадження №12020050220001057 від 20.11.2020 за ч. 2 ст. 246 КК України, ч. 1 ст. 364 КК України, звернувся до суду з клопотанням у якому просить накласти арешт шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 09.12.2020 в період часу з 13:40 до 15:40 години в ході проведення огляду місця події за адресою: проспект Піонерів, м. Залізне, м. Торецька Донецької області а саме на пиляні бруски (чурки, гілки та частини стовбура) дерев загальним об`ємом приблизно 10 м. кубічних, з яких: чурки - 49, гілки - 243 та частини стовбура дерева - 77.

В обґрунтування клопотання зазначено:

У провадженні слідчого відділу Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050220001057 від 20.11.2020 за ч. 2 ст. 246 КК України, ч. 1 ст. 364 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 20.11.2020 до чергової частини Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від працівників поліції підрозділу СРПП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про те, що 20.11.2020 о 13.29 годині було виявлено факт незаконної порубки дерев, в якій брав участь громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 здійснювали вирубку дерев на території міста Залізне міста Торецьк Донецької області без дозвільних документів.

Відповідно до пояснень вказаних осіб, вказівки щодо місця та об`єму порубки, а також знаряддя для порубки їм надавав особисто голова Залізної міської ради.

Незаконно вирублену деревину вказані особи за допомогою вантажного транспорту, а саме - автомобіль марки ЗІЛ 131 зеленого кольору перевозили до м. Слов`янська Донецької області.

Разом з цим, з пояснень голови Залізної міської ради вбачається, що порубка дерев на території м. Залізне здійснює ФОП ОСОБА_9 на підставі договору про надання послуг від 26.10.2020 відповідно до якого останній безкоштовно зобов`язується надати Залізній міській раді послуги з очистки міста, ліквідації та обрізки дерев та кущів. Також, пояснює, що будь-яких дозвільних документів, окрім вказаного договору, станом на 20.11.2020 немає, однак вони будуть зроблені та надані пізніше.

Аналогічні пояснення, щодо відсутності дозвільних документів, та не проведення відповідних комісійних оглядів з визначення стану дерев також, надані членом комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню - державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

Таким чином, наявні всі підстави вважати, що в порушення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 протягом жовтня-листопада 2020 року на території міста Залізне міста Торецьк Донецької області здійснено незаконну порубку дерев, а також перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев вчиненої групою осіб за попередньою змовою та зловживання службовими особами Залізної міської ради, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам громадян та громадським інтересам.

Протоколами огляду місця події від 21.11.2020 та 24.11.2020 встановлено, що на території м. Залізне м. Торецьк Донецької області наявні сліди вирубки щонайменше 157 дерев різних порід, які не були оприбутковані Залізною міською радою, що позбавило територіальну громаду можливості використовувати її для власних потреб або реалізувати за ринковими цінами, чим завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам громадян та громадським інтересам.

Відповідно до ст. 83 Земельного Кодексу України у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зіст.373ЦК Україниправо власностіна земельнуділянку поширюєтьсяна поверхневий(ґрунтовий)шар умежах цієїділянки,на водніоб`єкти,ліси,багаторічні насадження,які наній знаходяться,а такожна простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Отже, власником (особою, яка зобов`язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Таким чином, наразі наявні підстави вважати, що деревина, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить Залізній міській раді.

Також, в ході проведення досудового розслідування, 09.12.2020 в період часу з 13:40 до 15:40 години з письмового дозволу власника проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено пиляні бруски (чурки, гілки та частини стовбура) дерев, а саме тополя, акації та інших порід, загальним об`ємом приблизно 10 метрів кубічних.

За результатами проведення вказаної слідчої (розшукової) дії було вилучено частину виявлених пиляних брусків дерев, приблизним об`ємом 10 метрів кубічних, з яких: чурки - 49, гілки - 243 та частини стовбура дерева - 77 , які наразі передані на відповідальне зберігання КП «Торецьккомсервіс». 09.12.2020 року слідчим Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області винесено постанову про визнання вищевказаної деревини приблизним об`ємом 10 м кубічних, з яких: чурки - 49, гілки - 243 та частини стовбура дерева - 77, яка була вилучена 09.12.2020 в період часу з 13:40 до 15:40 годин в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , речовим доказом у кримінальному провадженні №12020050220001057 від 20.11.2020.

Вказане майно є тимчасово вилученим оскільки відповідає вимогам, викладеним у ст. 167 КПК України (Підстави тимчасового вилучення майна), а саме це є майном у вигляді речей та документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Зокрема, пиляні бруски дерев загальним об`ємом приблизно 5 метрів кубічних є предметом кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Відповідно до ст. 168 КПК України (Порядок тимчасового вилучення майна) вказане майно вилучено законно під час огляду місця подій.

Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Звернення з клопотанням про арешт майна саме за підписом прокурора обумовлено вимогами ч. 2 ст. 64-2 КПК України, яка передбачає, що звернення з клопотанням про арешт майна третьої особи здійснюватись прокурором. Таким майном у даному кримінальному правопорушенні є пиляні бруски дерев загальним об`ємом приблизно 10 метрів кубічних яке належить Залізній міській раді.

Крім того, під час допиту власника земельної ділянки, яким було раніше надано дозвіл на проведення огляду місця події - ОСОБА_10 , останній повідомив, що вказану деревину 15-16 листопада 2020 року на його ділянці та з його дозволу залишила невідома йому особа на ім`я ОСОБА_11 у зв`язку з поломкою автотранспортного засобу марки ЗІЛ зеленого кольору.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зокрема є доказом злочину.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається також з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, яка встановлює поняття (речові докази).

Зокрема, ст. 98 КПК України зазначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Вирішуючи питання щодо підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене по даному кримінальному провадженню майно слід виходити з наступного, деревина, яка вилучена в ході огляду місця події 09.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 приблизним об`ємом 10 метрів кубічних є речовим доказом та доказом злочину.

Крім того,відповідно дост.357КПК України(дослідженняречових доказів)у разірозгляду кримінальногопровадження судом,сторона обвинувачення має надати вказані речові докази суду для огляду та ознайомлення, що буде неможливим у разі не накладення на них арешту.

З урахуванням викладеного, з метою запобігання можливості приховування вказаних речей, їх фізичного знищення, псування, відчуження, або знищення слідів кримінального правопорушення, які зберегли на собі вищезазначені речі, необхідно накласти арешт на вилучене 09.12.2020 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме - пиляні бруски (чурки, гілки та частини стовбура) дерев, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Накладення арешту на вказане в клопотанні майно, також обумовлене необхідністю запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна та необхідністю встановлення збитків, які розраховуються відповідно до Постанови КМУ від 24.07.2013 року №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування, шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об`єктів природо-заповідного фонду України».

Арешт вказаного майна, як захід забезпечення кримінального провадження, виправдовує потреби досудового розслідування з метою виконання завдань кримінального провадження, пов`язаних із забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, а також використання вказаного майна в якості речового доказу.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України - вилучені речі та документи під час обшуку, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Прокурор просить накласти арешт шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 09.12.2020 в період часу з 13:40 до 15:40 годин в ході проведення огляду місця події за адресою: проспект Піонерів, м. Залізне, м. Торецька Донецької області а саме на пиляні бруски (чурки, гілки та частини стовбура) дерев загальним об`ємом приблизно 10 м. кубічних, з яких: чурки - 49, гілки - 243 та частини стовбура дерева - 77.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав. З урахуванням уточнень, просив накласти арешт на пиляні бруски дерев, а саме - чурки в кількості - 49 шт., гілки в кількості - 243 шт., частини стовбура в кількості 77 шт..

Слідчий у судовому засіданні просив клопотання задовольнити.

Представник третьої особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_12 у судове засідання не прибув. Надав до суду заву про розгляд клопотання без його участі.

Вислухав прокурора, вивчив матеріали клопотання, слідчий суддя доходить таких висновків:

Так, в судовому засіданні становлено, що в провадженні слідчого відділу Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050220001057 від 20.11.2020 за ч. 2 ст. 246 КК України, ч. 1 ст. 364 КК України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 09.12.2020 в період часу з 13:40 до 15:40 годин в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено пиляні бруски дерев, а саме - чурки в кількості - 49 шт., гілки в кількості - 243 шт., частини стовбура в кількості 77 шт..

Постановою слідчого від 09.12.2020 року вказане вище майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12020050220001057.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 175 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 175 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст.98КПК України,речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частинами 10, 11 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частинами 1, 2, 4 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

4. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя, за встановленими у судовому засіданні обставинами того, що майно, на яке прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у статті 98, а саме, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, долучено, згідно з постановою слідчого від 09.12.2020 року як речовідокази укримінальному провадженні,прокурором доведено ризик, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна у разі незастосування обмеження відчуження, розпорядження та користування цим майном, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області, про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220001057 від 20.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 09.12.2020 в період часу з 13:40 до 15:40 години в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на пиляні бруски дерев, з яких чурки в кількості - 49 шт., гілки в кількості - 243 шт., частини стовбура в кількості 77 шт., шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування вказаним вище майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: