Ухвала суду № 93482931, 11.12.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10372/20

Провадження № 1-кс/219/2463/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Єлісеєвої С.Є.,

прокурора Сагайдачної С.В.,

захисника Позняк І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області заяву про відвід судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О. у справі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020055150000419 від 28.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

в провадженні судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О. знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020055150000419 від 28.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

08 грудня 2020 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно якої він заявив відвід судді Худіній О.О., посилаючись на зловживання нею службових повноважень, вказує, що при розгляді кримінального провадження 13 листопада 2020 року в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області суддя провокувала зрив судового засідання, змушувала одягати його захисну маску (хоча захисна маска не допомагає при боротьбі з вірусами), забороняла вести відеофіксування судового засідання. Виражає недовіру суду взагалі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву, просив її задовольнити.

Захисник Позняк І.С. підтримала позицію обвинуваченого.

Прокурор проти заявленого відводу заперечувала, вказала, що обвинуваченим не вказані конкретні підстави відводу судді.

Вирішуючи питання щодо заявленого відводу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 75 КПК України обставинами, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні є: 1) слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. 2) у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.75 та ст.76 КПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13.11.2020 року судом була постановлена ухвала про видалення обвинуваченого із зали судового засідання на час проведення судового засідання в зв`язку з тим, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 не дотримувався порядку в судовому засіданні, а саме - не реагував на зауваження головуючого, заважав проводити судове засідання, судом робились усні зауваження обвинуваченому, на які він не реагував.

Пунктом 85 Коментарів до Бангалорських принципів поведінки суддів визначено, що сторони керуються афоризмом про те, що «правосуддя не лише має бути здійсненим, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, у разі, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

З системного аналізу вказаних положень вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

У сторони можуть виникати сумніви в упередженості та об`єктивності судді лише в зв`язку із наявністю сформованої суспільної думки про факт недовіри до суду як суспільного явища, однак суддя повинен керуватися виключно законом, відновлювати довіру до суду, та, в разі подання заяви про відвід, вирішити його, виходячи з оцінки підстав відводу, яким оперує сторона, а не задовольняти його лише за умови наявності необґрунтованих сумнів та з метою уникнення оскарження рішення в подальшому.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Фактично обвинувачений ОСОБА_1 не погоджується з процесуальними діями судді, які забезпечують обов`язок судді по вживанню необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, з`ясуванню усіх обставин справи.

Призначення та проведення судових засідань, витребування доказів, оцінка доказів є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі порушення цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею тільки в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи заявника (обвинуваченого) ОСОБА_1 не є підставами для відводу судді в розумінні ст.75 та ст.76 КПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді Худіної О.О., не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75-76, 80-81 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О. у справі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12020055150000419 від 28.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Лапченко