Ухвала суду № 93482611, 10.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1444/19

Провадження № 1-кп/127/50/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Бойка В.М., Медяної Ю.В.

секретаря Константинюк В.С.,

за участю прокурора Бібляка М.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених Спірідонова В.В., Гука Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора Бібляка М.Ю. щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесені 21.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020000000345, –

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор Бібляк М.Ю. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою, мотивуючи тим, що запобіжній захід відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для їх зміни, скасування немає, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися. Крім того зазначив, що обвинуваченими вчинено злочин проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю. Прокурор просив врахувати, що підозра є обґрунтованою. На переконання прокурора, обвинувачені, перебуваючи на свободі, можуть продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, перебуваючи на волі та розуміючи наслідки вчиненого діяння, обвинувачені можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Прокурор просив врахувати, що ризики на даний час не зменшилися та не були усунуту, у зв`язку з чим просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючий запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Спірідонов В.В. заперечував щодо заявленого клопотання прокурором мотивуючи тим, що не доведено існування ризиків на даний час. Захисник Спірідонов В.В. просив суд врахувати, що його підзахисний уже тривалий час перебуває під вартою, враховуючи стадію судового розгляду, вважає за можливе змінити запобіжний захід його підзахисному на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора підтримав думку свого захисного.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Гук Г.І. щодо продовження дії запобіжного заходу його підзахисному заперечував. Адвокат зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим та не підтверджено доказами. Крім того, захисник просив врахувати, що його підзахисний уже досить тривалий час перебуває під вартою, тому просив змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх представник адвокат Данілевич Т.М. в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву в якій не заперечував проти проведення даного судового засідання у його відсутність.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положено ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу суд повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, суд враховує що обвинувачені, відповідно до положень ст. 12 КК України, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення їх винуватості, загрожує покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Тому, на переконання суду, даний ризик продовжує існувати, обвинувачені перебуваючи на волі та розуміючи наслідки вчиненого діяння, можуть переховуватись від суду, з метою уникнення покарання, яке їм загрожує в разі доведення їх винуватості.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 має соціальні зв`язки, а саме батьків, та постійне місце проживання. Однак вказані обставини не виключають, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про соціальні зв`язки ОСОБА_2 , натомість наявна інформація, що обвинувачений ОСОБА_2 до затримання не був працевлаштований, тому існує ризик, що він може продовжувати вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення. Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 після вчинення даного кримінального правопорушення залишив місце свого проживання та переховувався від органів досудового розслідування.

Також, враховуючи стадію судового розгляду, існує ризик що, у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`які, останні можуть чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, з метою зміни їх показів наданих на досудовому розслідуванні.

Прокурор просив суд також врахувати ту обставину, що згідно обвинувального акту ОСОБА_1 передано ОСОБА_2 пістолет, однак органом досудового розслідування не встановлено його місцезнаходження. Тому, у разі зміни запобіжних заходів обвинуваченим, існує ризик, що останні, перебуваючи на волі, можуть знищити, сховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, на переконання суду, ризик того, що обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді продовжує існувати.

Крім того, судом враховано практику ЄСПЛ, де зазначено, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи усі вищезазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених. За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 315 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Бібляка М.Ю. щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим – задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 10.12.2020 до 07.02.2021 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 10.12.2020 до 07.02.2021 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: