Вирок № 93480191, 10.12.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7739/19

Провадження № 1-кп/645/471/20

В И Р О К

Іменем України

10 грудня 2020 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

з участю секретаря судового засідання – Синьогуб А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 01.12.2004 року вироком Апеляційного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.п. 9, 13 ч. 2 ст. 115, 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років;

- 22.06.2011 вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області за ст. ст. 391, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців;

- 03.04.2020 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.10.2020 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Мосейко Л.М., Карнаух О.М., Осадчої Л.М.

захисника обвинуваченого - адвоката Цемкалова В.І.

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.10.2019 року приблизно о 03 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку № 18 по бульвару Богдана Хмельницького в м. Харкові, маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно з метою особистої наживи, підійшов до погребу розташованого поряд із вказаним будинком. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_1 , користуючись відсутністю спостереження за ним сторонніх осіб, шляхом пошкодження запираючого пристрою ломом, який він мав при собі, відчинив двері погребу та таким чином таємно проник до сховища. Знаходячись всередині погребу ОСОБА_1 таємно викрав майно, що належить раніше незнайомому йому потерпілому ОСОБА_2 , а саме: 30 кілограмів картоплі сорту «Гранада», вартість якої, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22324 від 28.10.2019 року, становить 450 грн. 00 коп., та 15 кілограмів столового червоного буряку, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 22324 від 28.10.2019 року, становить 105 грн. 00 коп., після чого з місця події зник, а викрадене майно обернув на свою користь, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 555 грн. 00 коп..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що він 15.10.2019 року в нічний час проходив повз території гаражів (точної адреси не пам`ятає), та обравши невелике приміщення погребу, який знаходився на цій території, за допомогою лому, який він взяв із собою, проник до цього сховища, в якому він побачив картоплю та буряк. Після цього він пішов до себе додому, взяв будівельний візок, повернувся до сховища, поклав картоплю та буряк у візок та попрямував додому, проте його зупинили співробітники поліції.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Судом з`ясовано, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з ч. 1 п. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово засуджений, востаннє 03.04.2020 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.10.2020 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, згідно з довідкою КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР № 6400 від 29.10.2019 року має діагноз: Дисоціальний розлад особистості на резидуально-органічному фоні, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта № 752 від 27.11.2019 року в період, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, бере до уваги Досудову доповідь Немишлянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області від 25.02.2020 року, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Також, враховуючи, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив до постановлення вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.04.2020 року, частково зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.10.2020 року, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, суд дійшов висновку про призначення остаточного покарання за цим вироком обвинуваченому ОСОБА_1 із застосуванням вимог частини 4 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим і в строк покарання повністю зарахувати йому частину відбутого покарання за попереднім вироком.

У зв`язку з тим, що Фрунзенським районним судом м. Харкова відносно обвинуваченого не обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та на підставі ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.04.2020 року ОСОБА_1 тимчасово залишено у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у зв`язку із розглядом Фрунзенським районним судом м. Харкова кримінального провадження, тому суд не зазначає у вироку про запобіжний захід.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 31.01.2020 року, тобто з моменту застосування Орджонікідзевським районним судом м. Харкова запобіжного заходу в виді тримання під вартою та зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 31.01.2020 року до 10.12.2020 року, який обраховувати виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції згідно Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року), відповідно до якої одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Згідно зі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 22324 від 28.10.2019 року в сумі 785,00 грн..

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.04.2020 року, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.10.2020 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

В строк покарання зарахувати частину відбутого покарання за попереднім вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.04.2020 року, частково зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.10.2020 року, а саме: з 31.01.2020 року, тобто з моменту застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції згідно Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року) зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк перебування в установі попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 31.01.2020 року по день ухвалення вироку – 10.12.2020 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 , судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 22324 від 28.10.2019 року в сумі 785,00 грн., перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/ м. Хар Слобідськи/24060300, п/рахунок 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998).

Речові докази – сітку з картоплею, полімерний пакет з буряком, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , вважати повернутими власнику ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили. Пластиковий ящик, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області повернути власнику ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили

Речові докази – будівельний візок, спортивний рюкзак, ліхтарик, перчатки, кусачки, лом, зарядний пристрій, пакет, мішок, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області повернути власнику ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається (направляється) обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Федорова