Постанова № 93478589, 10.12.2020, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/1032/2020

Справа 557/1271/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю секретаря судових засідань Гуменюк Н.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Феріка Р.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого менеджером-експедитором зі збуту продукції виробника «Наш хліб», за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 вересня 2020 року о 16 годині 40 хвилин на автомобільній дорозі Рівне-Бугрин-Оженин-Острог керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 308», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, підвищена жвавість) та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного вище правопорушення не визнав та пояснив, що в стані наркотичного сп`яніння не перебував. 12 вересня 2020 року працівники поліції його зупиняли двічі, а саме приблизно об 11 годині та після 16 години. Щоразу поліцейські пропонували йому пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, на що він погоджувався. Першого разу ОСОБА_1 пересів у службовий автомобіль та їхав на освідування. Однак, коли останні прямували до медичного закладу, то по дорозі поліцейські побачили ще один автомобіль та, висловивши підозру про перебування водія такого автомобіля у стані алкогольного сп`яніння, вирішили ОСОБА_1 вже нікуди не везти та відпустили. ОСОБА_1 , що б дістатися до свого автомобіля, який залишив у с. Федорівка, змушений був їхати «маршруткою».

Як ствердив ОСОБА_1 , вдруге він був зупинений вже при виїзді із с. Іллін Гощанського району, при цьому на вимогу поліцейських пройти освідування не відмовлявся від такого проходження, однак виявив бажання користуватися правопою допомогою. Зазначив останній і про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у його відсутності, а свідки які зазначені у ньому, хоча і були зупинені, однак у їх присутності проходити огляд він не відмовлявся.

З огляду на зазначене дії працівників поліції ОСОБА_1 вважає свавільними, проте зазначив, що такі на даний час ще не оскаржив.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ферік Р.М. у судовому засіданні зайняв аналогічну позицію та додатково вказав на наявні обмеження у праві на захист його довірителя при складанні протоколу, оскільки останній при проходженні огляду виявив бажання користуватися правовою допомогою свого адвоката, нащо отримав відмову поліцейських. Зазначив захисник про те, що поліцейські положень ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 не роз`яснювали та про право водія користуватися юридичною допомогою при складанні протоколу, в тому числі безоплатною, не повідомляли, хоча зобов`язані були це зробити, зважаючи на необізнаність ОСОБА_1 з данного приводу.

У подальшому поліцейські зупинили свідків і без присутності ОСОБА_1 склали відносно нього протокол, в той час, як останній стояв в стороні і будь-якої відмови від проходження огляду у присутності двох свідків не висловлював. При цьому захисник зазначає, що копія протоколу його довірителю вручена не була та останній був позбавлений можливості надати свої пояснення відносно даного факту.

Аби захистити себе від незаконних дій поліцейських, ОСОБА_1 самотужки на протязі двох годин від моменту події пройшов огляд на стан наркотичного та алкогольного сп`яніння, витративши 800 гривень, в КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення РОР, за результатами якого ознак сп`яніння виявлено не було. При цьому захисник зазначив, що такий огляд проводився у присутності поліцейських, яких викликав ОСОБА_1 до лікарні, та, оскільки чекав на прибуття таких, то огляд у медичному закладі відтермінувався.

Захисник за результатами оглянутого у судовому засіданні 10 грудня 2020 року відеозапису ствердив, що у його довірителя будь-яких ознак наркотичного спяніння не було та він неодноразово погоджувався їхати до лікарні на огляд, від проходження такого не відмовлявся, тому чіткої відмови на відео не зафіксовано, в той час як працівники поліції спонукали останнього до відмови та оформили протокол. При цьому, захисник звернув увагу на те, що оглянутий відеозапис не містить зафіксованого роз`яснення прав ОСОБА_1 , є неповний, складається з трьох частин, починається не з початку, а вже коли були зупинені свідки, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026.

Що стосується зафіксованої фрази на відеозаписі «оформляйте протокол», яка прозвучала на пропозицію поліцейського пройти огляд, захисник зазначив, що така не свідчить про відмову та не належить його довірителю за голосовою ознакою.

З приводу письмових пояснень свідків захисник ствердив, що такі є формальними та в окремому порядку не засвідчують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Крім того, такі заповнені однією рукою на заздалегідь підготовлених бланках, не відповідають вимогам допустимості доказів згідно ст. 272 КУпАП, підписані свідками без прочитання та не відповідають критерію доброчесності. Крім того, письмові пояснення нічим не підтверджуються, так як свідки не з`явилися в судове засідання та свої покази не підтвердили.

Захисник вважає, що тандартним набором слів, з огляду на наявність висновку медичного закладу про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, є також зазначені поліцейськими ознаки наркотичного сп`яніння. На переконання захисника, поліцейські не є медиками та не можуть виявити таких ознак.

Протокол, направлення на огляд в медичний заклад та пояснення свідків, на переконання захисника, є фіктивними і не відповідають фактичним обставинам справи.

За вказаних обставин, захисник просив справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Феріка Р.М. та поліцейського Дубича А.О., дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091183 від 12 вересня 2020 року, за підписом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. При складанні протоколу ОСОБА_1 по суті порушення пояснень не надав, підписувати протокол відмовився (арк. спр. 1);

-акту огляду на стан сп`яніння від 12 вересня 2020 року, що був складений за участі свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому зафіксовані ознаки сп`яніння та відмова від підпису ОСОБА_1 (арк. спр. 3);

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 вересня 2020 року, в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі (арк. спр. 4);

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких убачається, що останні були запрошені працівниками поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . В їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Вказані письмові пояснення підписані ними особисто (арк. спр. 5);

-рапорта поліцейського СРПП №3 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 13 вересня 2020 року ОСОБА_4 , у якому зазначено, що водій ОСОБА_1 був зупинений 12 вересня 2020 року та під час спілкування з останнім у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим водієві у присутності двох свідків було запропоновано поїхати в медичний заклад м. Рівного для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що водій ОСОБА_1 відмовився в присутності цих же свідків (арк. спр. 6).

Крім того, опитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_4 підтвердив, що під час зупинки водія ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі на визначення стану сп`яніння, на що останній відмовився у присутності свідків. Вказав поліцейський і на те, що дійсно ОСОБА_1 зупиняли двічі в один і той же день, проте першого разу водій був відпущений, у зв`язку з необхідністю затримання іншої особи. Коли ОСОБА_1 був зупинений вдруге, йому неодноразово пропонувалося пройти огляд у присутності свідків. Поліцейський зазначив, що ними двічі зупинялися свідки, так як спочатку ОСОБА_1 погоджувався їхати до лікарні, однак коли такі свідки були відпущені, такої згоди вже не давав.

Показання співробітника поліції є чіткими, зрозумілими та послідовними, узгоджуються із даними відеофіксації і сумнівів не викликають.

Із оглянутих у судовому засіданні відеофайлів убачається, що ОСОБА_1 неодноразово погоджувався на пропозицію поліцейських, яка повторювалася, пройти огляд на визначення стану сп`яніння, проте будь-яких активних дій щодо реалізації такої згоди не вчиняв, а після чергової повторюваної пропозиції поліцейського пройти огляд, яка була зумовлена такою поведінкою ОСОБА_1 , останній віддалявся від поліцейських та розмовляв по телефону. З оглянутого відеофайлу ВК202320200912165728_0005В_S (час 17:01), також установлено, що на пропозицію поліцейського пройти огляд, ОСОБА_1 зазначив, «складайте протокол».

Що стосується тверджень захисника, що вказана фраза не свідчить про відмову та не належить його довірителю за голосовою ознакою, то такі суддею відхиляються і, з огляду на поведінку ОСОБА_1 , яка зафіксована на відеофіксації, розцінюються як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.

Це ж стосується і доводів ОСОБА_1 про те, що він у присутності вказаних у протоколі свідків не відмовлявся від проходження огляду та про те, що протокол був складений у його відсутності і копія такого йому вручена не була.

Що стосується відсутності в матеріалах справи безперервного відео з портативного відеореєстратора з нагрудної камери поліцейського, то суддя зауважує, що такі обставини згідно листа заступника начальника Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області від 23 листопада 2020 року за №5330/203/02-20 (арк. спр. 11) обумовлені виходом з ладу названого пристрою.

Водночас суддею взято до уваги те, що досліджені відеофайли відносяться до обставин події за участю ОСОБА_1 , що ним не заперечувалось у судовому засіданні, містять факт неодноразової вимоги поліцейського до ОСОБА_1 пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі та факт відмови останнього у зазначений вище спосіб від такого проходження у присутності свідків, які підписали протокол і які надали письмові пояснення поліцейським.

Звертається увага суддею і на те, що матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. При цьому, твердження ОСОБА_1 про те, що неправомірність дій поліцейських ним з 12 вересня 2020 року оскаржена не була, з мотивів необізнаність щодо такого свого права та потреби у консультації захисника, суддею оцінюються критично та відхиляються.

Твердження захисника про те, що письмові пояснення свідків є недопустимим доказом у справі, оскільки такі свідки мають безпосередньо допитуватись суддею відхиляються, виходячи з наступного.

При розгляді даної категорії справ, суддя керується нормами КУпАП.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявні у справі письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані у встановленому законом порядку, підписані ними особисто та є належним і допустимим доказом. При цьому суддя зауважує, що присутність вказаних свідків при оформленні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 зафіксована на відеофайлах, оглянутих у судовому засіданні.

Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять та не встановлено таких у ході розгляду справи.

При цьому суддею зауважується, що виклик вказаних свідків судом здійснювався, однак останні у судове засідання не з`явилися.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, відхиляються суддею і решта доводів захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і розцінюються, як обраний спосіб захисту свого довірителя.

Досліджені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Оцінюючи, наданий ОСОБА_1 висновок КП «РОЦПЗН» РОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №933 від 12 вересня 2020 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 12 вересня 2020 року о 20 год. 10 хв. ознак сп`яніння не виявлено (арк. спр. 29), суддя зауважує, що такий вини останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не спростовує, оскільки протокол щодо нього складений за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування у такому стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 12 вересня 2020 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією означеної статті.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю.В. Оленич