Рішення № 93477660, 08.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/9227/20

Провадження №2-о/428/669/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим чоловіком та перебування на його утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим чоловіком та перебування на його утриманні, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Все своє життя із чоловіком вони проживали разом однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Проте її чоловік був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 . Вони вели спільне господарство. На момент смерті її чоловік отримував пенсію, яка значно перевищувала розмір її пенсії. Фактично вона перебувала на утриманні свого чоловіка і постійно отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була постійним і основним джерелом існування. З метою призначення пенсії по втраті годувальника вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проте отримала відмову через відсутність документів, що підтверджують факт її проживання однією сім`єю з померлим чоловіком та перебування на його утриманні. Метою її звернення до суду з вказаною заявою про встановлення факту є можливість отримання нею пенсії у зв`язку з втратою годувальника у відповідності до пенсійного законодавства.

Просила суд встановити факт, що вона проживала разом із померлим чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебувала на його утриманні на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надала суду письмові пояснення, в яких заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки заявлені вимоги є необґрунтованими. В обґрунтування письмових пояснень зазначила, що з вересня 2011 року заявник ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розмір якої з 01.07.2020 року становить 2761,29 грн. та яка відповідає вимогам, встановленим державою для непрацездатних громадян до прожиткового мінімуму і дозволяє забезпечувати їй особисті потреби. Пенсія померлого ОСОБА_3 у розмірі 8089,01 грн. за липень 2020 року була більшою за пенсію ОСОБА_1 . Після смерті чоловіка ОСОБА_1 не втратила основне джерело для існування, оскільки з вересня 2011 року по теперішній час вона отримує пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, установленого законом для осіб, які втратили працездатність. Сам по собі отримання ОСОБА_1 пенсії у меншому розмірі від пенсії померлого чоловіка не може бути підставою для встановлення факту її перебування на утриманні у чоловіка. ОСОБА_1 не надала жодних доказів потреби матеріальної допомоги від її чоловіка та фактичного розподілу коштів подружжя за час їх шлюбу. На підставі ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу України за відсутності доказів розподілу коштів між подружжям ОСОБА_4 слід вважати, що пенсія і заробітна плата обох із подружжя була об`єктом права їх спільної сумісної власності, у зв`язку з чим ОСОБА_1 утримання не потребувала. ОСОБА_1 не навела обставини, які б свідчили, що вона потребувала постійного стороннього догляду, опіки, турботи, матеріального забезпечення, яке було її постійним і основним джерелом засобів для існування і той факт, що її чоловік був спроможній її надати. ОСОБА_1 , як непрацездатна особа, мала дохід, який перевищував встановлений законом прожитковий мінімум на місяць. Сам по собі факт її проживання за однією адресою з померлим чоловіком не може свідчити про перебування на його утриманні. Саме на ОСОБА_1 покладається обов`язок доведення тих обставин, на які вона посилається у своїй заяві і що можуть слугувати підставою для задоволення її заяви. Недоведення існування вказаних обставин ОСОБА_1 має наслідком відмову судом у задоволенні заяви. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не визнає існування у ОСОБА_1 права на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника з причин відсутності документів, які могли б підтвердити таке право. Таким чином, під час розгляду заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні в порядку окремого провадження існує спір про право з приводу наявності у ОСОБА_1 права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Вважає, що від встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з померлим чоловіком не залежить виникнення у неї права на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Законодавчо визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника мають лише непрацездатні члени сім`ї, до яких належить ОСОБА_1 , такий член сім`ї має ще й бути на утриманні померлого годувальника. Отже факт, який просить встановити ОСОБА_1 , не може тягти за собою правових наслідків у вигляді можливості її переходу на пенсію по втраті годувальника, оскільки вона не повною мірою відповідає вимогам, визначеним законодавством до кола осіб, що мають право на отримання такої пенсії.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, підтвердила доводи, викладені в заяві. Додатково суду пояснила, що вона мешкала у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 . У її чоловіка була квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яку він отримав у спадок та в якій був зареєстрований. Фактично її чоловік мешкав весь час з нею разом у квартирі АДРЕСА_4 . Вони з чоловіком мали один бюджет. Джерелом їх доходу була пенсія, яку вони отримували. Розмір її пенсії становить 2770 грн., у її чоловіка розмір пенсії складав приблизно 8200 грн. Вона потребувала коштів на лікування та оплату комунальних послуг, на що її розміру пенсії не вистачало. Вказані витрати покривав її чоловік. Матеріальна допомога її чоловіка була постійним джерелом засобів до існування. Зараз на пенсію в розмірі 2770 грн. вона не має можливості оплатити комунальні послуги, купити необхідні ліки та задовольнити інші нагальні особисті потреби. Приблизно на місяць вона витрачала 3000 грн. на придбання ліків. Вартість комунальних послуг становить в середньому приблизно 2000 грн.

Представник заявника адвокат Гребенар О.В. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, підтвердив доводи, викладені в заяві, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що заінтересована особа була належним чином повідомлена про місце, день і час судового розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, діючи відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома зі ОСОБА_1 , з якою має сусідські стосунки. ОСОБА_1 живе одна у квартирі АДРЕСА_5 . Раніше ОСОБА_1 у вказаній квартирі проживала разом з чоловіком ОСОБА_3 . Її чоловік ОСОБА_3 помер приблизно у жовтні 2020 року. Вони жили разом у квартирі АДРЕСА_4 , хоча ОСОБА_3 був прописаний в іншій квартирі, яка йому залишилась у спадок від племінника. Пенсія ОСОБА_1 складає приблизно 2000 грн.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома зі ОСОБА_1 , з якою має нормальні сусідські стосунки. ОСОБА_1 живе в квартирі АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 була одружена зі ОСОБА_3 , який вже помер. Вони весь час жили разом однією сім`єю, хоча ОСОБА_3 був прописаний в іншій квартирі, яка йому залишилась у спадок від померлого брата. Вона спілкувалась з родиною ОСОБА_4 і добре знає цю родину. Подружжя ОСОБА_4 завжди разом їздили на дачу. ОСОБА_3 возив дружину на дачу, піклувався про неї. ОСОБА_1 як дружина доглядала чоловіка після інсульту, займалась його лікуванням. Родина ОСОБА_4 жила за рахунок пенсії. Їй невідомо, як саме розподілялась пенсія у родині ОСОБА_4 .

05.11.2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття про розгляду заяви, відкриття провадження у справі за правилами окремого провадження та витребування доказів.

Вислухавши пояснення заявника та представника заявника, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення в суд із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим чоловіком та перебування на його утриманні, стало те, що заявник ОСОБА_1 бажає отримувати пенсію по втраті годувальника, після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Згідно із копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.1980 року м. Сєвєродонецьк Відділом РАЦС Ворошиловградської області, в якому російською мовою записано, що « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , и ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заключили брак 08.02.1980 года», про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 08.02.1980 року зроблено актовий запис за №80. Після укладання шлюбу дружині присвоєне прізвище, яке російською мовою записане « ОСОБА_4 ».

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 10.10.2020 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років, про що 10.10.2020 року складено відповідний актовий запис №1329.

ОСОБА_3 отримував пенсію за віком, щомісячний розмір якої за період з жовтня по листопад 2019 року становив 7587,41 грн., з грудня 2019 року по березень 2020 року - 7616,27 грн., за квітень 2020 року - 7321,83 грн., з травня по червень 2020 року - 8062,37 грн., з липня по вересень 2020 року - 8089,01 грн., що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 17.11.2020 року.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, щомісячний розмір пенсії за період з жовтня по листопад 2019 року становить 2491,33 грн., з грудня 2019 року по березень 2020 року -2503,91 грн., за квітень 2020 року - 3503,91 грн., з квітня по червень 2020 року - 2748,71 грн., з липня по жовтень 2020 року - 2761,29 грн., що підтверджується копією довідки про доходи Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 22.10.2020 року №1081 1303 6907 1068, та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 17.11.2020 року №61285.

Таким чином, дохід ОСОБА_3 значно перевищував розмір щомісячного доходу його дружини ОСОБА_1 .

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувала на його утриманні. Факт реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я, виданого 21.07.1999 року Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, та свідченнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 дійсно проживали разом у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією повідомлення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 21.10.2020 року №1216-02-8/7852, заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки у заявника на підставі наданих нею документів відсутнє право на одержання вказаної пенсії і не підтверджений факт спільного проживання з померлим чоловіком і факт перебування на його утриманні.

Відповідно до положень статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II даного Порядку, а також, серед іншого, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно з ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно з першим абзацом ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Пункт 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, передбачає, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Вищенаведене підтверджує, що встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника і без встановлення цього факту вона не зможе реалізувати своє право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та отримувала пенсію, розмір якої в декілька разів менший за пенсію, яку отримував її чоловік.

Таким чином, пенсія померлого чоловіка ОСОБА_3 була для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом засобів до існування, яка була непрацездатним членом сім`ї померлого у зв`язку з досягненням пенсійного віку.

Враховуючи зазначене, суд вважає неспроможними доводи заінтересованої особи щодо того, що заявник отримує пенсію у розмірі, який покриває мінімальний прожитковий мінімум для осіб непрацездатного віку, що в свою чергу виключає можливість задоволення заяви.

Також суд вважає необґрунтованими доводи представника заінтересованої особи щодо відсутності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії з підстави, що вона постійно проживала разом зі своїм чоловіком, який був зареєстрований у квартирі за іншою адресою, з наступних підстав.

Місцем проживання фізичної особи згідно з положеннями ч. 1 ст. 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з положеннями Закону Україну «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце фактичного проживання особи не залежить від місця її реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке житлове приміщення, в якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення.

Отже, місце проживання і місце реєстрації не є тотожними з урахуванням п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно з якою реєстрація - це лише внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.

З пояснень заявника та свідчень свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 судом встановлено, що заявник проживала разом зі своїм чоловіком за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в суді було підтверджено, що заявник ОСОБА_1 до дня смерті її чоловіка ОСОБА_3 постійно проживала з ним, вела спільне сумісне господарство, перебувала на його утриманні, а грошова допомога з боку останнього була для неї не єдиним, але основним і постійним джерелом засобів для існування. Разом з тим, отримання заявником ОСОБА_1 пенсії у розмірі, який забезпечує її прожитковий мінімум, не має правового значення для вирішення вказаного спору.

Щодо доводів Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про існування спору про право під час розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим чоловіком та перебування на його утриманні перебування в порядку окремого провадження, суд з урахування положень ч. 6 ст. 294 ЦПК України не вбачає підстав для залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з письмових пояснень Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та листа вказаного Управління від 21.10.2020 року №1216-02-8/7852, доводи заінтересованої особи стосуються виключно недоведення заявником ОСОБА_1 обставин, на які вона посилається в обґрунтування заявлених вимог, що не є по суті підтвердженням наявності спору про право.

При цьому необхідно ураховувати, що у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору про право.

Право заявника ОСОБА_1 на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника за умови надання відповідних документів (зокрема, документа про перебування члена сім`ї на утриманні або рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні) Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не заперечувало, про що зазначено в листі від 21.10.2020 року №1216-02-8/7852. Навіть в разі посилання заінтересованої особи на наявність спору про право, само по собі таке посилання не може беззаперечно свідчити про наявність цього спору.

Аналогічний підхід до визначення існування спору про право між учасниками справи застосовано Верховним Судом в постанові від 30.10.2019 року по справі №296/289/19.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені обставини, письмові докази і свідчення свідків, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим чоловіком та перебування на його утриманні перебування підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі не відшкодовуються учасникам справи, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 267-268, 273, 293, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала однією сім`єю разом із померлим чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебувала на його утриманні на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 09.12.2020 року.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник заявника: адвокат Гребенар Олексій Володимирович, місцезнаходження: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21792459.

Суддя Ж.І. Кордюкова