Рішення № 93477507, 10.12.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.12.2020

ЄУ № 942/1516/20

Провадження №2-а/942/31/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №398352 від 24.11.2020, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.11.2020 інспектором сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітаном поліції Лисаком В.О. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 398352, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що 24.11.2020 о 09 год. 00 хв. він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21053, рухався по вул. Центральній в с. Новорозсош у напрямку смт. Новопсков. В районі перехрестя автодороги у напрямку смт. Марківка позивача зупинив інспектор поліції Лисак В.О. та висловив вимогу пред`явити документи, зазначені у п.2.1 ПДР України. На запитання позивача щодо причини зупинки поліцейський почав погрожувати притягненням до адміністративної відповідальності за не пред`явлення документів. Після чого інспектор вигадав причину зупинки та повідомив, що позивач керував транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки. Позивач з даним твердженням не погодився, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, а тому заявив клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та окрім цього повідомив, що бажає користуватися правовою допомогою адвоката. У відповідь на дані клопотання інспектор повідомив, що позивач зможе реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, у суді у випадку оскарження постанови. Доказів, які підтверджували факт порушення, поліцейський позивачу не надав. Позивач вважає, що вищевказаного адміністративного правопорушення не вчиняв, Правил дорожнього руху України не порушував.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 02.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10.12.2020.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву.

Даний відзив суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до п.15.1 Розділ VIІ КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюється в паперовій формі.

Відзив на позовну заяву поданий відповідачем шляхом надіслання його на електронну адресу суду без накладення на нього електронного цифрового підпису, без реєстрації в системі «Електронний суд», не в паперовій формі, що не відповідає вимогам КАС України. А тому є неподаним та не підписаним.

Окрім цього, відповідач в порушення вимог ч.3, п.2 ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву не надав документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи, що сторони повідомлені про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 листопада 2020 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 398352 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. У вказаній постанові зазначено, що 24.11.2020 о 09 год. 00 хв. в с. Новорозсош по вул. Миру ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21053, на вимогу працівників поліції не пред`явив для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4 «а» ПДР України

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Як зазначено у п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Як вбачається з оскаржуваної постанови позивач на вимогу працівників поліції не пред`явив посвідчення водія та документи на транспортний засіб.

Пунктами 8, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ст. 280 КУпАП, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поліцейський в своїй діяльності зобов`язаний керуватися як вказаними законодавчими актами, так і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі (далі - Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395.

Пунктами 9, 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до приписів ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Однак з матеріалів справи вбачається, що такі вимоги закону під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідачем дотримані не були.

Зокрема, інспектором були порушені вимоги ст. 279 КУпАП, в якій зазначено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

З переглянутого відеозапису, наданого позивачем, вбачається, що інспектор поліції Лисак В.О. розглянув справу з порушенням вимог ст. ст. 268, 280 КУпАП, а саме не ознайомив позивача з його правами та обов`язками, не відібрав пояснення, не надав можливість скористатися правовою допомогою адвоката, якого викликав позивач. Розгляд справи інспектором поліції Лисаком В.О. полягав лише у складанні постанови. На зауваження позивача щодо ознайомлення з правами та обов`язками, надання йому правової допомоги, інспектор зазначив, що він вже розглянув справу, з правами позивач може ознайомитися шляхом прочитання їх на звороті постанови, а чекати захисника він не буде. Навіть після прибуття адвоката працівник Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області продовжував порушувати чинне законодавство.

Крім того, поліцейський не міг зазначити конкретну причину зупинки позивача, зазначаючи різні причини. На вимогу інспектора поліції Лисака В.О. щодо надання посвідчення водія, позивач зауважив, що посвідчення пред`являв, однак поліцейський неодноразово повторив, що він не роздивився посвідчення на право керування транспортним засобом, що спростовує відомості, внесені до постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №398352 від 24.11.2020.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік підстав, з яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.

Однак, в даному випадку працівником поліції в порушення ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не доведено обґрунтованість зупинки транспортного засобу, яким керував позивач та не поінформовано водія про конкретну причину зупинення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

З матеріалів справи відомо, що позивач заявляв клопотання про бажання користуватися юридичною допомогою адвоката, однак працівник поліції дане клопотання проігнорував та додав, що не буде чекати захисника позивача.

Не надання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Аналогічний висновок викладений у Постанові ВС КАС від 18.02.2020 справі № 524/9827/16-а).

Розгляд справи проведений на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, що порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови відповідачем не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Отже, фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся шляхом складання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Наданий представником Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області на вимогу суду відеозапис, не спростовує доводів позивача, викладених в позові.

Крім того, з відеозапису вбачається, що інспектор Лисак В.О. неодноразово зазначив, що він не роздивився посвідчення водія позивача, що спростовує факт ненадання посвідчення водія працівнику поліції, а отже має місце факт внесення до постанови про накладення адміністративного стягнення неправдивих відомостей.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу у відповідності до вимог законодавства, суду не надано.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення.

Враховуючи те, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені грубі порушення закону та те, що відеозаписом підтверджено, що позивачем надане посвідчення водія для перевірки, однак представник поліції в силу певних причин не зміг роздивитися його, то в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №398352 від 24.11.2020 є незаконною і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, а тому слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Відповідно до квитанції № 76273 від 30.11.2020 позивачем по справі було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 420,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

24.11.2020 між ОСОБА_1 , з одного боку, та адвокатом Компанієць Вячеславом Валерійовичем , з іншого боку, укладено Договір № 0078 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.п. 1.1- 1.5 предметом договору про надання правової допомоги є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта, зокрема, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання правової допомоги Клієнту у статусі свідка у кримінальному провадженні, надання Клієнту правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру. Представництво інтересів Клієнта у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах.

Як зазначено у п. 4.3 Договору вартість правничої допомоги за домовленістю сторін становить: за 1 годину роботи адвоката в інтересах клієнта (захист у кримінальному провадженні, захист у справі про адміністративне правопорушення, усне та письмове консультування, формування правової позиції, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, підготовка процесуальних документів по справ, підготовка до судового засідання) - 1000 гривень; гонорар адвоката за представництво в суді (участь у 1 судовому засіданні) - 1000 гривень, вартість послуг помічника адвоката за 1 годину роботи - 250 грн.

У п. 4.4. Договору передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної сторони. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 7.1 Договору).

Згідно акту наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 0078 від 24.11.2020, складеного 01.12.2020, загальна вартість послуг адвоката склала 3000,00 грн., з яких: консультування клієнта під час розгляду справи про адміністративне правопорушення з виїздом на місце розгляду справи - 1 година =1000 грн.; підготовка процесуальних документів по справі (адміністративний позов) - 2 години = 2000 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 78 від 24.11.2020 підтверджено сплату ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 24.11.2020 № 0078 суми послуг адвоката у розмірі 3000 грн.

Отже, позивачем доведено факт отримання ним правничої допомоги, факт сплати суми у розмірі 3000,00 грн. на правничу допомогу, а тому ці вимоги підлягають задоволенню (постанова Верховного Суду від 22.11.2019 справа № 902/347/18).

З огляду на вищезазначене, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., які в повному обсязі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 132, 243-246, 268-270, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії БАБ №398352 від 24.11.2020, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Лисаком Володимиром Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області, яке знаходиться за адресою: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області, яке знаходиться за адресою: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 22.10.2008, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, яке знаходиться за адресою: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко