Рішення № 93476829, 08.12.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/1038/20

381/2127/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Ковалевської Л.М.,

за участю секретарів - Кушнір М.В.,Омельчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал» про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал» про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани, мотивуючи вимоги тим, що 08.01.2013 року позивач прийнята на посаду начальника планово- економічного відділу КП ФМР «Фастівводоканал». З травня 2020 року між позивачем та керівником КП ФМР «Фастівводоканал» Пархоменком В.О. почали виникати непорозуміння, в тому числі у зв`язку з неналежним виконанням в.о. директором покладених на нього посадових обов`язків в частині, що стосується затвердження планів, зокрема річного плану ліцензійної діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення та річного плану реалізації з централізованого водопостачання та водовідведення. 24.07.2020 року в.о. директора КП ФМР «Фастівводоканал» Пархоменком В.О. винесено наказ №165 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1 ». Такі дії керівництва, на думку позивача, свідчать про намагання звільнити її з займаної посади. Наказ №165 від 24.07.2020 року мотивовано тим, що позивач, не виконала Рішення Фастівської міської ради №13-УШ-У1І від 29.01.2016 року «Про затвердження порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансових планів комунальних підприємств» та п.п. 1,2,3 Розділу III Посадової інструкції, а саме не подала фінансовий план на розгляд та затвердження до Фастівської міської ради. Однак позивач, вважає наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани незаконним та необґрунтованим, таким, що суперечить нормам законодавства та фактичним обставинам. Оскільки, згідно покладених на позивача обов`язків вона лише повинна підготувати проект річного плану та передати його на погодження керівнику підприємства, а обов`язку подавати фінансовий план на розгляд та затвердження до Фастівської міської ради (без затвердження керівником) не має. Чітко дотримуючись вимог посадової інструкції та керуючись п.4 Порядку складання, затвердження та контролю фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого Наказом міністерства економічного розвитку і торгівлі № 205 від 02.03.2015 року ще 13.05.2020 року позивач звернулась з службовою запискою до керівника підприємства та просила видати наказ для якісного складання фінансового плану на 2021 рік. 13.05.2020 року в.о. директора КП ФМР «Фастівводоканал» підписав наказ № 122 «Про складання фінансового плану». Вказаним наказом покладено обов`язки на працівників КП ФМР «Фастівводоканал», однак станом на 22.05.2020 року наказ керівника № 122 не було виконано, а саме до планово-економічного відділу не були подані документи, без яких не можливо скласти фінансовий план підприємства. Саме тому, позивач звернулась до в.о. директора Пархоменка В.О. з доповідною запискою, в якій просила підписати документи, оскільки зволікання з їх затвердженням призвело до неможливості складання фінансового плану. Керівник не здійснив жодної управлінської дії з метою координації дій працівників різних відділів, а просто склав резолюцію на доповідній записці позивача про те, що позивач має співпрацювати з іншими службами. На підставі наявних у позивача даних, 28.05.2020 року позивач підготувала проект фінансового плану підприємства та передала його разом з проектом супровідного листа на ім`я Фастівського міського голови та відповідними додатками керівнику КП «Фастівводоканал» Пархоменку В.О. Станом на 01.06.2020 року проект річного плану не було погоджено керівником підприємства, в тому числі у зв`язку з його незгодою зі змістом поданого позивачем документу. 10.06.2020 року позивач звернулась до керівника з доповідною запискою в якій пояснила, що наданий план по реалізації централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2021 рік не відповідає вимогам законодавства і проведені розрахунки свідчать про те, що убезпечити мінімальне надходження коштів для роботи підприємства можливо лише при підвищенні тарифу по всім групам споживачів. Не зробивши жодної дії, спрямованої на вирішення ситуації щодо покращення фінансового стану підприємства, в.о. директора Пархоменко В.О. усно вимагав від позивача переробити проект фінансового плану, але позивач повідомляла йому, оскільки це не можливо зробити без підвищення тарифів. Таким чином, позивач виконала всі дії, які можливо було зробити з метою складання проекту фінансового плану підприємства на 2021 рік, а не подання проекту плану до виконавчого комітету Фастівської міської ради до 01.06.2020 року сталося з вини керівника підприємства, який його не підписав та прямував на погодження. 21.07.2020 року в.о. директора Пархоменко В.О. виніс Розпорядження № 6, яким зобов`язав позивача надати пояснення щодо неподання до 01.06.2020 року проекту фінансового плану підприємства в паперовому та електронному вигляді. 22.07.2020 року позивач надала письмові пояснення, в яких повідомила керівника про те, що 28.05.2020 року позивач подала йому на підпис складений проект фінансового плану на 2021 рік, а також повідомила про те, що невчасне подання плану до виконавчого комітету Фастівської міської ради пов`язане лише з діями самого керівника, який не погоджує ні фінансовий план ні інші документи, які необхідні для його складання. Таким чином позивач діяла лише в межах своєї компетенції, в її діях відсутнє будь-яке порушення трудової дисципліни, а тому притягнення її до дисциплінарної відповідальності є безпідставним. Крім цього, виходячи зі змісту наказу № 165 від 24.07.2020 року подія (неподання фінансового плану на розгляд та затвердження до Фастівської міської ради) відбулась 01.06.2020 року, позивач, як «винна особа» була відома також 01.06.2020 року і керівник підприємства про вчинення «проступку» повинен був дізнатися 01.06.2020 року, оскільки він підписує фінансовий план підприємства, а притягнення позивача до відповідальності було здійснено 24.07.2020 року, після спливу майже двох місяців з дня виявлення проступку. Отже місячний строк застосування дисциплінарного стягнення був пропущений.

На підставі викладеного, позивач просила поновити трудові права шляхом визнання незаконним та скасування наказу в.о. директора КП ФМР «Фастівводоканал» Пархоменка В.О. № 165 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1 » від 27.07.2020 року, а також стягнути з відповідача на її користь сплачений нею судовий збір.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з виклику сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в попередні судові засідання не з`являвся, про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом отримання судових викликів, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення та відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується розміщеним оголошення на офіційному веб-порталі Фастівського міськрайонного суду Київської області про його виклик до суду.

В судове засідання 08.12.2020 представник відповідача також не з`явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується протоколом телефонного повідомлення, причини неявки суду не відомі.

У встановлений строк, відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу до комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал» на посаду начальника планово-економічного відділу на підставі наказу №4-к від 08 січня 2013 року /а.с.17/.

Наказом № 165 від 24.07.2020 року оголошено начальнику планово-економічного відділу ОСОБА_1 догану за неподання фінансового плану на розгляд та затвердження до Фастівської міської ради у термін до 01.06.2020 року /а.с.18/.

Однак, з винесеним наказом позивач категорично не згодна, оскільки вона виконала всі дії, які можливо було зробити з метою складання проекту фінансового плану підприємства на 2021 рік, а не подання проекту плану до виконавчого комітету Фастівської міської ради до 1 червня 2020 року сталося з вини керівника підприємства, який його не підписав та спрямував на погодження. Вважає, що вона діяла лише в межах своєї компетенції, в її діях відсутнє будь-яке порушення трудової дисципліни, а тому притягнення її до дисциплінарної відповідальності є безпідставним.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з положенням ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Із системного аналізу вказаних норм права вбачається, що роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення в межах передбаченого строку й лише за винне невиконання або винне неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді таких спорів судам необхідно з`ясувати, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що доводи позивача щодо порушення її трудових прав у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення в судовому засіданні є доведеними.

Зокрема, дисциплінарне стягнення згідно наказу в.о. директора КП ФМР «Фастівводоканал» Пархоменка В.О. від 24 липня 2020 року №165 до ОСОБА_1 було застосовано за спливом більше одного місяця з дня виявлення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність застосування до працівника заходів стягнення, саме відповідач повинен довести, що застосування дисциплінарного стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву чи письмового обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову, не надано доказів, які б вказували на вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не доведено правомірності накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

З врахуванням вищенаведеного, після аналізу зазначених правових норм та наданих сторонами доказів у їх сукупності суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 147-149 КЗпП України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал» про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани - задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати Наказ виконуючого обов`язки директора КП ФМР «Фастівводоканал» Пархоменка В.О. «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1 » № 165 від 27 липня 2020 року.

Стягнути з комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал», код ЄДРПОУ 03346383, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Калинова, 15-А, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська