Рішення № 93473506, 11.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6332/20

2/212/3152/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, у якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 1904,75 грн. як такі, що незаконно стягнуті.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір № SAMDN2000008665667 про надання банком грошових коштів (кредит). Згідно умов договору, порядок його укладання здійснюється шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та обслуговування по платіжним карткам. Позивачу була видана платіжна картка «Універсальна» № НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом. Починаючи з 2006 року АТ КБ «Приватбанк» здійснювалося автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті. Дані списання здійснювалися безпідставно, оскільки заборгованості позивач по карті не має. Усунути у позасудовому порядку вказану проблему не вдалося. При укладанні договору умов щодо автоматичного списання коштів банком для погашення заборгованості передбачено не було.

Ухвалою суду від 28 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано за клопотання позивача докази.

Ухвалами суду від 24 вересня 2020 року, 23 жовтня 2020 року розгляд справи був відкладений у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу позовної заяви та копії ухвали про відкриття провадження, витребування доказів.

20 листопада 2020 року ухвалою суду судовий розгляд відкладений з метою забезпечення прав відповідача на подачу відзиву на позовну заяву та надання ним витребуваних доказів на виконання ухвали суду.

01 грудня 2020 року представником відповідача на виконання ухвали суду від 28 серпня 2020 року надані письмові докази.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З письмових доказів, наданих сторонами і досліджених судом, встановлено наступне.

Згідно з наданою позивачем Випискою з карток за період 27.03.2020 - 26.06.2020 з картки для виплат ( НОМЕР_2 ) здійснено автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_1 , а саме 09.06.2020 в сумі 18,01 грн., 20.05.2020 в сумі 934,22 грн., 23.04.2020 в сумі 13,35 грн., на загальну суму 965,58 грн., а також автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_4 05.05.2020 в сумі 939,17 грн. (а.с. 12).

11 серпня 2006 року ОСОБА_1 (Клієнт) звернувся до Банку із заявою про відкриття рахунку та надання кредитного ліміту у розмірі 2000 грн. з процентною ставкою 3% на місяць із розрахунку 360 днів на рік, строком дії на строк дії картки з погашенням заборгованості щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. У Розділі заяви «Відмітки банку» зазначено номер карти НОМЕР_1 (а.с. 32).

Починаючи з 03 липня 2018 року по 26 серпня 2020 року (день подачі позову) Банком здійснено автоматичне погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_1 Угода № SAMDN2000008665667 від 11.08.2006 на загальну суму 9486,05 грн., а саме:

03.07.2018 в сумі 588,89 грн.,

05.07.2018 в сумі 130,00 грн.,

03.08.2018 в сумі 774,01 грн.,

19.09.2018 в сумі 724,50 грн.,

21.10.2018 в сумі 29,73 грн.,

04.12.2018 в сумі 774,01 грн.,

19.12.2018 в сумі 724,50 грн.,

04.01.2019 в сумі 774,01 грн.,

06.01.2019 в сумі 50,00 грн.,

07.01.2019 в сумі 15,32 грн.,

05.02.2019 в сумі 402,50 грн.,

18.02.2019 в сумі 422,63 грн.,

05.03.2019 в сумі 950,91 грн..

07.03.2020 в сумі 65,27 грн.,

08.03.2020 в сумі 50,00 грн.,

22.03.2020 в сумі 17,78 грн.,

23.04.2020 в сумі 13,35 грн.,

05.05.2020 в сумі 939,17 грн.

20.05.2020 в сумі 934,22 грн.,

09.06.2020 в сумі 18,01 грн.,

06.07.2020 в сумі 1084,74 грн.,

12.07.2020 в сумі 2,50 грн.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу закріплені у ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

За змістом ст.ст. 179, 192 ЦК України грошові кошти є речами, що виконують роль загального еквіваленту та платіжного засобу. Відносно них можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Із положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 55 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст.1067 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до підпунктів 1, 6 пункту 21.1 статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; ініціювання переказу здійснюється шляхом подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні.

Згідно пунктів 26.1 та 26.3 статті 26 вказаного Закону платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «призначення платежу» якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

У своїй заяві від 11.08.2006 ОСОБА_1 погодився, що погашення заборгованості по кредитному ліміту може здійснюватися як шляхом внесення коштів на карту Клієнтом, так і списанням Банком коштів з Дебетової карти.

Дебетова картка - різновид банківської платіжної картки, яка призначена для оплати купівлі товарів та послуг, у т.ч. з використанням електронних терміналів, отримання готівки, виконання інших операцій, доступних у меню банкомата або установи банку, і яка дозволяє використовувати кошти доступного залишку на депозитному рахунку, на основі якого вона емітована. Різновидами дебетової картки є зарплатна, студентська та пенсійна картки.

Отже, судом встановлено, що право банку на погашення коштів шляхом їх списання з дебетової картки зазначено в заяві ОСОБА_1 про надання банківських послуг від 11.08.2006.

Також, судом встановлено, що відповідно до наданої відповідачем Виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDN2000008665667 від 11.08.2006 за період 11.2005-26.11.2020, ОСОБА_1 , починаючи з 15.09.2006 користувався кредитним коштами, і станом на 26 серпня 2020 року заборгованість за договором SAMDN2000008665667 становила 6480,03 грн. (а.с. 33-47).

Таким чином, доводи позивача щодо безпідставності списання грошових коштів за відсутності у нього заборгованості, на які позивач посилається як на одну з підстав в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження, і були спростовані наданими відповідачем письмовими доказами.

Крім того, обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на положення ст. 1212 ЦК України, яка регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб, з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню інший стороні на підстави статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Проте, як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 11.08.2006 підписано Заяву про надання банківських послуг у Приватбанку, у якій зазначено, що ОСОБА_1 погоджується, що дана заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 32 зворотній бік).

Таким чином, даний позов пред`явлено позивачем про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, проте, між сторонами виникли інші правовідносини, які урегульовуються іншими нормами законодавства.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що Банком здійснено автоматичне погашення наявної у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним лімітом у період липень 2018 року - липень 2020 року, як кредитором за договором, що обслуговує платника - ОСОБА_1 , і таке право Банку на здійснення договірного списання передбачено в договорі про надання банківських послуг, а тому вимоги позивача є необґрунтованими щодо посилань на те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Повне судове рішення складено та підписано 11 грудня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко