Ухвала суду № 93473477, 07.12.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/3532/17

Провадження № 2/201/1001/2020

У Х В А Л А

07 грудня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді – Ткаченко Н.В.

за участю секретаря – Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в рахунок погашення заборгованості за договором позики та іншим вимогам,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2019р. після скасування Дніпровським апеляційним судом 03.04.2019р. рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (ухваленого під головуванням судді Шабанова А.М.) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в рахунок погашення заборгованості за договором позики, матеріали цивільної справи були направлені за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с.№74-76 т.№1).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019р. головуючою по справі визначена суддя ОСОБА_3 .

Ухвалою судді ОСОБА_3 від 19.04.2019р. цивільна справа прийнята до провадження, призначена до розгляду.

Цією ж ухвалою позовна заява у відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України була залишена без руху з підстав відсутності ціни позову, несплати в повному обсязі судового збору та відсутності копії уточненої позовної заяви (а.с.№80 т. № 1).

Конверт, який був направлений позивачу ОСОБА_1 разом з ухвалою про прийняття справи до провадження та залишення її без руху, повернувся на адресу суду з позначкою про повернення «за закінченням строку зберігання (а.с.№83 т. № 1).

Втім, позивач був обізнаний про постановлення ухвали судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р.

Так, 21.06.2019р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання 04.07.2019р. за його відсутності у зв`язку з неможливістю явки, а також на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. подана позовна заява з усунутими, на його думку, недоліками, і проханням оголошення перерви задля надання можливості подати відповідь на відзив відповідачів, якщо такий буде подано відповідачем (а.с.№84-85 т. № 1).

Також 21.06.2019р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій він посилається на те, що про постановлену ухвалу дізнався випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 14.06.2019р., і в межах строку, наданого для усунення недоліків, недоліки позовної заяви усунув (позивачем визначена ціна позову в загальному розмірі 2076грн. 56коп., доплачений судовий збір в розмірі 249грн. 56коп. та надана уточнена копія позовної заяви).

Представник відповідача – адвокат Боровик Л.О. (діє на підставі довіреності від 05.07.2018р. -а.с.№147 т. № 1), в наданій до суду 04.07.2019р. заяві просила залишити без розгляду позовну заяву позивача у зв`язку з пропуском строку на усунення недоліків, а також через несплату в повному обсязі судового збору. Крім того, зазначила, що позивачем визначена ціна позову, виходячи з вартості майна на 2017р. (і звіт був дійсний протягом шести місяців), а тому на сьогоднішній день цей звіт не відображає дійсну вартість нерухомого майна. Також зазначила, що звіт виготовлений вже після надходження справи до суду. Просила вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду в підготовчому засіданні за її відсутності (а.с.№146 т. № 1).

У справі ОСОБА_4 (який станом на 24.09.2019р. не був третьою особою у справі) 24.09.2019р. подано позов третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_2 (третя особа – ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів в якості компенсації невід`ємних поліпшень у розмірі 800 344грн. (а.с. № 202-207 т.№ 1).

У справі ОСОБА_1 01.12.2020р. подано заяву про забезпечення доказів, а саме витребування у ОСОБА_2 оригіналу договору позики від 01.03.2005р. (а.с.№ 82-84 т. № 2).

В підготовче засідання 07.12.2020р. позивач не з`явився, про дату та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ЦПК України шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом з повідомленням на адресу, як позивача так і його представника – адвоката Васильєвої О.В. (діє за ордером від 18.07.2019р. – а.с. № 159 т. № 1).

У справі є відповідні докази (а.с. № 68, 70, 74, 78 т. № 2).

Заявою від 07.12.2020р., яка позивачем подана особисто до канцелярії суду о 10год.18хв. (тобто майже за годину до призначеного часу підготовчого засідання), останній просив відкласти розгляд справи після розгляду його заяви про забезпечення доказів. Серед причин неявки в підготовче засідання посилався на карантинні заходи, що введені 11.03.2020р. у зв`язку з поширенням вірусної хвороби COVID-19 (а.с. № 82 т. № 2).

До речі, зі змісту заяви ОСОБА_1 про відкладення підготовчого засідання 07.12.2020р. вбачається, що позивач обізнаний про дату розгляду справи судом 07.12.2020р .(а.с. № 82 т. № 2).

Ухвалою суду від 07.12.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) ОСОБА_1 відмовлено у відкладенні розгляду справи, оскільки з заяви про відкладення підготовчого засідання не вбачалось, що саме заважало позивачу або його представнику адвокату Васильєвій О.В. з`явитися в підготовче засідання при тому, що заяву про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 подано до канцелярії суду в цей самий день особисто за годину до підготовчого засідання.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020р. у справі № 922/2575/19 визначив, що оскільки саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, то сторона по справі в заяві про відкладення розгляду справи повинна зазначити, які саме причини безпосередньо у цей день їй перешкоджали приймати участь у судовому розгляді.

Ухвалою суду від 07.12.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) відповідачу та його представнику також відмовлено у відкладенні розгляду справи, оскільки, по-перше, до заяви не додано документів, які б підтверджували хворобу адвоката станом на 07.12.2020р., по-друге, судом 07.12.2020р. вирішується лише питання про наслідки невиконання позивачем в повному обсязі ухвали судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. про залишення позовних вимог без руху, а розгляд саме цього процесуального питання представник відповідача – адвокат Боровик Л.О. (діє на підставі довіреності від 05.07.2018р. (а.с.№147 т. № 1) просила вирішувати за її відсутності (а.с.№146 т. № 1).

Відмовляючи у відкладенні підготовчого засідання 07.12.2020р., як позивачу, так і відповідачу, судом також прийняті до уваги строки розгляду цивільних справ, які визначені ст. 210 ЦПК України (цивільна справа знаходиться в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області та Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська взагалі з 22.09.2017р., тобто більше трьох років).

Відмовляючи позивачу у відкладенні підготовчого засідання 07.12.2020р. судом також додатково враховано, що цією ухвалою вживаються наслідки не неявки позивача в підготовче засідання, а наслідки невиконання останнім вимог ухвали судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. про залишення позовних вимог без руху.

За таких обставин, суд розглянув справу 07.12.2020р. відповідно до положень ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю обох сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Пунктом 1 ч.2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що питання про залишення позову без розгляду вирішуються також на стадії підготовчого засідання.

Клопотання про залишення позовних вимог без розгляду заявлено представником відповідача – адвокатом Боровик Л.О. 04.07.2019р., яка просила залишити без розгляду позовну заяву позивача у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 строку на усунення недоліків та несплатою ним в повному обсязі судового збору (а.с. № 146 т. № 1).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в рахунок погашення заборгованості за договором позики та іншим вимогам була залишена без руху та позивачу запропоновано на підставі п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити ціну позову, оплатити судовий збір, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, доплатити судовий збір з урахуванням сплаченої суми 1 184грн. та надати копію уточненої позовної заяви для направлення її відповідачу (а.с.№80 т. № 1).

Ухвала була надіслана на адресу позивача, вказану у позовній заяві та згідно відмітки на конверті, повернулася до суду «за закінченням терміну зберігання» (а.с.№83 т. № 1).

Як вбачається із заяви позивача, що надійшла на адресу суду 21.06.2019р., позивач зазначає, що про наявність ухвали судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. він дізнався випадково 14.06.2019р. з Єдиного державного реєстру судових рішень та у встановлений суддею строк усунув недоліки в повному обсязі (а.с.№83 т. № 1).

Проте, такі твердження позивача суд оцінює критично, виходячи з наступного.

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, що надана представником відповідача до заяви від 04.07.2019р. вбачається, що ухвала судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. була надіслана до реєстру 20.04.2019р., зареєстрована 21.04.2019р. та оприлюднена 22.04.2019р. (а.с.№148 т.№ 1).

Таким чином, вже з 22.04.2019р. позивач мав змогу відстежувати інформацію щодо судового рішення, прийнятого по його позовній заяві.

Разом з тим, позивач, посилаючись на те, що випадково 14.06.2019р. з ЄДРСР дізнався про існування ухвали, жодних доказів таким твердженням суду не надав, а також не зазначив, чому саме 14.06.2019р. він дізнався про постановлену судом ухвалу. Так само не зазначив, що саме йому заважало отримати таку інформацію з 22.04.2019р. (з моменту оприлюднення ухвали в реєстрі).

Будучи обізнаним про наявність в провадженні суду цивільної справи де ОСОБА_1 є позивачем, з квітня 2019р. по червень 2019р. позивач не проявляв жодного інтересу до справи, не цікавився рухом справи, із заявами про ознайомлення з матеріалами справи або про надання інформації щодо стану розгляду справи не звертався.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України»).

Таким чином, враховуючи, що за місцем проживання позивач кореспонденцію не отримує, про що свідчить повернутий до суду конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання», а також приймаючи до уваги, що ухвала оприлюднена в реєстрі 22.04.2019р. (і з цього часу позивач мав вільний доступ до неї) і жодних доказів, що свідчать про те, що саме лише з 14.06.2019р. позивач мав змогу дізнатися про постановлену суддею Ткаченко Н.В.19.04.2019р. ухвалу, суду не надано, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений цією ухвалою строк для усунення недоліків.

Враховуючи, що позивачем пропущений строк для усунення недоліків, заяв про його подовження відповідно до положень ч. 1 ст. 127 ЦПК України суду не надходило, суд вважає, що позивачем не усунуто вчасно недоліки, а тому позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Крім того, при залишенні позовної заяви без розгляду, судом враховано також те, що позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір.

Так, на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. позивачем надана позовна заява із зазначенням ціни позову 207 656грн. (а.с.№ 89 т. № 1), з доплатою судового збору в розмірі 249грн. 56коп. (а.с.№88 т. № 1) та копія позовної заяви для відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем одночасно із подачею позовної заяви до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 22.09.2017р. була надана квитанція про сплату судового збору в розмірі 1 184грн. (а.с.№2 т. № 1). Інших квитанцій про сплату (доплату) позивачем судового збору під час розгляду справи в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області матеріали справи не містять.

В своїй заяві від 21.06.2019р. позивач зазначає, що з урахуванням визначеної ним ціни позову, судовий збір підлягає оплаті в розмірі 2 076грн.56коп., а враховуючи, що ним сплачено 1 827грн., то ним проведена доплата в розмірі 249грн. 56коп. (а.с.№86-88 т. № 1).

Разом з тим, враховуючи визначену позивачем ціну позову, а також приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи квитанції про сплату судового збору саме в розмірі 1 184грн. (про що, й зазначено в ухвалі судді Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р.- а.с.№ 80 т. № 1) і проведену доплату в сумі 249грн. 56коп., то загальний розмір судового збору, сплачений позивачем, становить 1 433грн. 56коп., що на 643грн. менше, ніж сума судового збору, який підлягає сплаті за подачу позову в розмірі 2 076грн. 56коп.

Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущено строк на усунення недоліків позовної заяви, а також в повному обсязі не сплачений судовий збір за подачу позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в рахунок погашення заборгованості за договором позики та іншим вимогам на підставі ч. 13 ст. 187, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Варто зазначити, що Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська на протязі 1,5 років був позбавлений можливості постановити цю ухвалу через системне зловживання з боку позивача своїми процесуальними правами.

21.06.2019р. позивачем була подана уточнена позовна заява та клопотання про розгляд справи за його відсутності або оголошення перерви, у разі надання відповідачем відзиву (а.с.№84-85 т. № 1).

04.07.2019р. справа була знята з розгляду та підготовче засідання призначено по справі на 15.10.2019р. (а.с.№151 т. № 1).

З 15.10.2019р. по 01.11.2019р. та з 28.01.2020р. по 04.03.2020р. цивільна справа перебувала на розгляді в Дніпровському апеляційному суді з апеляційними скаргами ОСОБА_4 (не сторони у справі) на ухвали судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. від 25.09.2017р. про відкриття провадження у справі та судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н.В. від 19.04.2019р. про прийняття справи до провадження , призначення розгляду та залишення позовних вимог без руху (а.с.№ 178, 180, 188-201, 246-247 т.№1).

13.04.2020р., 12.06.2020р. та 24.07.2020р. позивачем тричі поспіль подавалися заяви про відкладення розгляду справи з посиланням на карантинні заходи, що введені 11.03.2020р. у зв`язку з поширенням вірусної хвороби COVID-19 (а.с. № 8, 16, 27-28 т. № 2).

В подальшому, позивачем 22.09.2020р. було заявлено відвід судді Ткаченко Н.В. (а.с. № 39-41 т.№2). Після отримання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2020р. та ухвали судді Демидової С.О. від 23.09.2020р., яка відмовила у задоволенні заяви про відвід судді Ткаченко Н.В. (а.с. № 49-50 т.№ 2), позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу судді Демидової С.О. від 23.09.2020р., яка не оскаржується взагалі, що також має ознаки зловживання процесуальними правами відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України (а.с. № 52-54 т.№2).

Цивільна справа знову була скерована до Дніпровського апеляційного суду та перебувала в провадженні апеляційної інстанції з 24.09.2020р. по 22.10.2020р. (а.с. № 57, 67 т. № 2).

З огляду на вищевикладене, наявні об`єктивні причини тривалого нерозгляду судом питання про усунення недоліків позовної заяви та прийняття уточненої позовної заяви, оскільки як вбачається, справа тричі перебувала на розгляді в Дніпровському апеляційному суді та позивачем тричі подавалися клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскаржувалась ухвала, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Оскільки судом прийнято рішення про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, то відсутні підстави для розгляду заяви про забезпечення доказів, яка подана позивачем 01.12.2020р. (а.с. № 82-84 т. № 2), отже її слід повернути позивачу без розгляду.

При цьому судом враховано, що забезпечення доказів безпосередньо пов`язане із заявленими позивачем позовними вимогами, та з урахуванням залишення їх без розгляду, є недоцільним вирішувати питання про забезпечення доказів шляхом їх витребування.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із поверненням без розгляду заяви про забезпечення доказів, сплачений позивачем при подачі заяви судовий збір у розмірі 420грн. 40коп. по квитанції №0.0.1926697527.1 також підлягає поверненню.

Відповідно до положень ст.ст. 193, 195 ЦПК України позов третьої особи із самостійними вимогами приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за позовом третьої особи ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Оскільки судом прийнято рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про прийняття позову третьої особи до ОСОБА_2 (третя особа – ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів в якості компенсації невід`ємних поліпшень у розмірі 800 344грн. (а.с. № 202-207 т. № 1), оскільки ці позовні вимоги можуть розглядатися окремо самостійним позовом. Прийняття такого позову є недоцільним з огляду на положення 188 ЦПК України щодо об`єднання в одне провадження позовних вимог.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 142 ЦПК України, приймаючи до уваги положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1 184грн. та 249грн. 56коп. підлягають поверненню ОСОБА_1 (а.с.№2,88 т. № 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.142, ч. 13 ст. 187, п.1 ч.2 ст. 200, ст. 223, ч.2 ст. 247, п. 8 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в рахунок погашення заборгованості за договором позики та іншим вимогам – залишити без розгляду.

Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 по квитанції №0.0.848243603.1 від 14.09.2017р. в розмірі 1 184грн. на розрахунковий рахунок 31212206700079 код отримувача 37976087, МФО805012, отримувач Дніпропетровський районний суд, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області та по квитанції № 1- 552К від 14.06.2019р. в розмірі 249грн. 56коп. на розрахунковий рахунок 31212206004005, МФО отримувача 899998, код отримувача 37989269, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) , отримувач УК у Соборному районі м. Дніпра/Собор.р/22030101, призначення платежу – судовий збір - повернути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів від 01.12.2020р. – повернути без розгляду.

Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 по квитанції №0.0.1926697527.1 від 01.12.2020р. в розмірі 420грн. 40коп. на розрахунковий рахунок UA538999980313121206000004005, МФО отримувача 899998, код отримувача 37989269, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) , отримувач УК у Соборному районі м. Дніпра/Собор.р/22030101, призначення платежу – судовий збір - повернути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 24.09.2019р. про прийняття позову третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_2 (третя особа – ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів в якості компенсації невід`ємних поліпшень у розмірі 800 344грн. – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.