Рішення № 93472317, 03.12.2020, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1407/20

Провадження № 2/0158/526/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Поліщук С.В.

при секретарі - Грубі М.Є.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача – адвоката Скрипчук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

В С Т А Н О В И В

11.06.2020р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» (далі ДП «Ківерцівське ЛГ») про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що в 1993 році вона була прийнята на роботу в ДП «Ківерцівське лісове господарство» на посаду майстра лісу Муравищанського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство». Згідно наказу №18 від 29.03.2006р. переведена на посаду майстра лісу Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ».

Згідно графіку чергувань відповідальних працівників Сокиричівського лісництва на листопад – грудень 2019 року, яке здійснюється з 09:00 до 19:00 год., 28.11.2019р. вона здійснювала патрулювання та охорону лісових масивів від незаконних порубок на ввіреній їй території.

За вказівкою в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» ОСОБА_3 в телефонному режимі 28.11.2019р. після 20:00год. вона продовжила чергування (власними силами і за власні кошти) до 09:30 год. 29.11.2019р.

05.12.2019р. в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» ОСОБА_3 їй повідомив про необхідність з`явитись на 08:00 год. 06.12.2019р. до директора ДП «Ківерцівське ЛГ», причини не повідомив.

06.12.2019р. її було ознайомлено із доповідною запискою в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» ОСОБА_3 та наказом директора ДП «Ківерцівське ЛГ» №203 від 04.12.2019р. про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за невиконання посадових обов`язків, на підставі якої він був виданий.

Вважає даний наказ незаконним та таким, що винесений всупереч вимог ст. 149 КЗпП України так як порушень трудової дисципліни вона не доускала, керівництвом підприємства перед видачою наказу їй не було запропоновано дати письмові пояснення.

Крім того зазначає, що з даним позовом вона повторно звертається до суду, так як первісний позов ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.05.2020р. залишено без розгляду з причин повторної неявки позивача в судове засідання. Зазначає, що причиною неявки в судові засідання були введені на території країни карантинні заходи.

Посилаючись на порушення відповідачем порядку накладення дисциплінарного стягнення передбачених ст. 149 КЗпП України, просить позов задовольнити в повному об`ємі.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду від 12.06.2020р. відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

21.08.2020р. позивачем ОСОБА_1 до суду подано уточнення до позовної заяви у якій зазначає, що в.о. лісничого Сокиричивського лісництва ОСОБА_3 в телефонній розмові їй було повідомлено про необхідність з`явитись до директора ДП «Ківерцівське ЛГ» 05.12.2019р. і саме в цей день її було ознайомлено із доповідною запискою в.о. лісничого Сокиричівського лісництва та наказом на підставі якої був виданий наказ №203 від 04.12.2019р. З наказом вона ознайомилася та з ним не погоджується.

Ухвалою Ківерцівського районного суду від 21.08.2020р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

09.07.2020р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому посилається на те, що на підставі доповідної записки в.о. лісничого Сокиричівського лісництва Затовканюка М.С. від 29.11.2019р. за невиконання посадових обов`язків та невиконання наказу №188 «Про встановлення цілодобового чергування» директором ДП «Ківерцівське ЛГ»04.12.2019р. видано наказ №203 яким на майстра лісу Сокиричівського лісництва – позивача по справі ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Позивач відмовилась поставити свій підпис про ознайомлення з даним наказом, про що було складено відповідний акт від 04.12.2019р. ОСОБА_1 06.12.2019р. поставила свій підпис у наказі про ознайомлення з ним.

Перед винесенням наказу позивачу було запропоновано надати письмові пояснення від чого вона відмовилась, про що було складено відповідний акт від 02.12.2019р.

Крім того зазначають, що на виконання наказів директора ДП «Ківерцівське ЛГ» від 15.10.2019р. №159 «Про комплекс заходів щодо охорони лісових масивів від самовільних рубок лісу, незаконного обігу деревини та запобігання порушень природоохоронного законодавства» та №188 від 20.11.2019р. «Про встановлення цілодобового чергування» в.о. лісничого Сокиричивського лісництва ОСОБА_3 було видано розпорядження №18 від 23.11.2019р., з яким була ознайомлена позивач ОСОБА_1 . Порушення позивачем трудових обов`язків полягає в невиконанні розпорядження №18 від 23.11.2019р. та наказу №188 від 20.11.2019р.

Під час вказаного чергування рейдовою бригадою лісового господарства у виділі №4 який входить до зони обслуговування позивача та який вона повинна була патрулювати була виявлена незаконна порубка дерев, про що був складений на порушника відповідний адміністративний протокол.

Вказують, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 був виданий у відповідності до вимог трудового законодавства. Позовні вимоги вважають безпідставними, а тому в позові просять відмовити.

21.08.2020р. представником відповідача ДП «Ківерцівське ЛГ» до суду подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові, просили їх задовольнити в повному об`ємі. Крім того, представник позивача ОСОБА_2 поясний суду, що за вказівкою в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ОСОБА_3 . ОСОБА_1 28.11.2019р. заступила на цілодобове чергування, використовуючи при цьому власний транспорт. Під час чергування у вечірній та нічний час їй ніхто з керівництва не телефонував. 03.12.2019р. позивач повідомила в.о. лісничого Сокиричівського лісництва про повернення їй коштів за витрачене пальне на заправку автомобіля під час червгування. 04.12.2019р. ОСОБА_3 їй повідомив про необхідність з`явитись до директора ДП «Ківерцівське ЛГ» 05.12.2019р. З наказом про накладення дисциплінарного стягнення від 04.12.2019р. її було ознайомлено 05.12.2019р., а свій підпис на наказі позивач поставила 06.12.2019р. Даний наказ був виданий на підставі доповідної записки в.о. лісничого Сокиричівського лісництва Затовканюка М.С. від 29.11.2019р. Письмового пояснення не писала. З графіком чергування та розпорядженням в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ОСОБА_3 №18 від 23.11.2019р. ОСОБА_1 була ознайомлена. Вважає, що причиною написання доповідної в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ОСОБА_3 , на підставі якої і був виданий наказ №203 від 04.12.2019р. стала її вимога про повернення коштів за витрачене пальне під час цілодобового чергування 28.11.2019р., тобто має місце упереджене ставлення до позивача з боку безпосереднього керівника.

Представник відповідача ДП «Ківерцівське ЛГ» Скрипчук О.П. в судовому засіданні дала пояснення аналогічні тим що викладені у відзиві на позовну заяву. Крім того доповнила, що оскаржуваний наказ про накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани виданий з дотриманням вимог трудового законодавства. Просить застосувати строк позовної давності, в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані письмові докази приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом №18 від 29.03.2006р. ДП «Ківерцівське ЛГ» позивача ОСОБА_1 з 29.03.2006р. прийнято майстром лісу Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ», що й відповідає запису у її трудовій книжці (а.с.65).

З посадовою інструкцією майстра лісу Сокиричівського лісництва позивач ОСОБА_1 була ознайомлена 28.02.2018р. згідно якої в її посадові обов`язки входить:

п.2.23 – забезпечує охорону і збереження лісів від самовільних порубок;

п.2.24 – складає адміністративні протоколи по самовільних рубках лісу;

п.5.1 – несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків;

п.8.1 – майстер лісу підпорядковується лісничому лісництва (а.с. 32-37).

Наказом №203 від 04.12.2019р. директора ДП «Ківерцівське ЛГ» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майстра лісу Сокиричівського лісництва ОСОБА_1 » за невиконання розпорядження в.о. лісничого Сокиричівського лісництва згідно наказу ДП «Ківерцівське ЛГ» №188 «Про встановлення цілодобового чергування» позивачу оголошено догану за невиконання посадових обов`язків (а.с.23). Свій підпис про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 поставила у відділі кадрів підприємства 06.12.2019р. (а.с. 23 на звороті), хоча як вбачається із уточненої позовної заяви та пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні з даним наказом її було ознайомлено 05.12.2019р.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності була доповідна записка в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ОСОБА_3 на ім`я директора ДП «Ківерцівське ЛГ» від 29.11.2019р., у якій зазначено, що під час вечірнього чергування 28.11.2019р. та протягом наступної доби майстер лісу Сокиричівського лісництва ОСОБА_1 , яка була ознайомлена з розпорядженням №18 від 23.11.2019р. про цілодобове чергування під час якого не виходила на телефонний зв`язок тим самим не виконала наказ директора ДП «Ківерцівське ЛГ» №188 від 20.11.2019р. пунктом 1.3. якого передбачено відповідальним працівникам ДЛГ постійно бути на телефонному зв`язку, на підставі якого було видано вищевказане розпорядження. Крім того, під час рейду відповідальних працівників лісової охорони ДП «Ківерцівське ЛГ» та лісового управління мисливського господарства у кварталі 132, виділі НОМЕР_1 (територія обслуговування майстра лісу ОСОБА_1 ) було затримано особу та складено протокол про самовільну рубку лісу в період коли позивачем мало здійснюватись цілодобове чергування (а.с. 24). Той факт, що ОСОБА_1 не виходила на телефонний зв`язок під час чергування також вбачається з доповідної записки на ім`я директора ДП «Ківерцівське ЛГ» інженера з охорони і захисту лісу підприємства ОСОБА_4 (а.с. 25).

Згідно графіку чергування відповідальних працівників Сокиричівського лісництва на листопад – грудень 2019 року позивач ОСОБА_1 мала чергувати 28.11.2019р. з даним графіком була ознайомлена (а.с.28).

На підставі наказу №159 від 15.10.2019р. «Про комплекс заходів щодо охорони лісових масивів від самовільних рубок лісу, незаконного обігу деревини та запобігання порушення природоохоронного законодавства» та відповідно до наказу №188 від 20.11.2019р. по ДП «Ківерцівське ЛГ» «Про встановлення цілодобового чергування» (а.с. 29-31) в.о. лісничого Сокиричівського лісництва ОСОБА_3 було видано розпорядження №18 від 23.11.2019р. про встановлення цілодобового чергування по майстерських дільницях, з яким була ознайомлена майстер лісу ОСОБА_1 (а.с.30). Про здійснення цілодобового чергування 28.11.2019р. позивачу було повідомлено в.о. лісничого ОСОБА_3 , що й не заперечує сама позивач.

Статтею 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, обов`язок працівника працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна — це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі їх відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Таким чином, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника може бути застосовано згідно положень ст.147 КЗпП України, тільки один з заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни.

При цьому, закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Крім того, при притягненні працівника до даного виду відповідальності адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Так, порядок застосування дисциплінарного стягнення врегульовано статтею 149 КЗпП, відповідно до положень частини 1 якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліна письмові пояснення. Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не надав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

У даному випадку відповідач від позивача письмових пояснень щодо обставин, з якими пов`язувалось застосування дисциплінарних стягнень, зажадав, однак ОСОБА_1 такі не надала, відмова працівника надати письмові пояснення по суті порушень трудової дисципліни підтверджена доказами, як то актом про відмову від надання пояснень. Відтак, відповідачем вимоги частини 1 статті 149 КЗпП України з приводу притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 дотримано.

Відмова працівника від надання письмових пояснень не сприяє встановленню наявності/відсутності дисциплінарного проступку. В інтересах працівника надати пояснення як у разі, коли працівник вважає, що виконував трудові обов`язки належно, так і у разі неналежного виконання обов`язків проте з поважних причин.

Згідно зі статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).

Так, наказом №203 від 04.12.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майстра лісу Сокиричівського лісництва ОСОБА_1 », ОСОБА_1 було оголошено догану за невиконання посадових обов`язків, підставою чого слугувала доповідна записка в.о. лісничого Сокиричівського лісництва Затовканюка М.С. від 29.11.2019р. (а.с.23).

Письмового пояснення ОСОБА_1 не писала, ознайомившись із доповідною запискою в.о. лісничого Сокиричівського лісництва М.С. Затовканюка, що стверджується актом про відмову від надання письмових пояснень від 02.12.2019р. який був складений комісією в складі: головного економіста підприємства Г.Я. Кажукало, в.о. лісничого Сокиричивського лісництва М.С. Затовканюка, голови профкому І.Г. Пащенко (а.с.27).

Згідно посадової інструкції (п.8.1) майстер лісу підпорядковується безпосередньо лісничому лісництва, розпорядження №18 від 23.11.2019р. прийняте ним в межах та у відповідності до посадової інструкції майстра лісу та його невиконання чи неналежне виконання може свідчити про порушення трудової дисципліни та наявність в діях позивача вини у вчиненні проступку.

Відповідно до положень частини 3 статті 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Відмова працівника від ознайомлення з наказом про оголошення стягнення або від засвідчення цього факту своїм підписом не ставить під сумнів юридичну чинність стягнення, але відмова має бути у разі спору в суді доказана. Як правило відмова посвідчується актом, складеним за участю очевидців цього факту.

У даному випадку відмова працівника ОСОБА_1 від ознайомлення з наказами про оголошення стягнення та від засвідчення цього факту своїм підписом підтверджена доказами, як то актами про відмову від ознайомлення з наказами та від засвідчення відмови своїм підписом.

Згідно акту від 04.12.2019р. складеного комісією у складі головного економіста підприємства Г.Я. Кажукало, головного лісничого А.М.Сімича, голови профкому ОСОБА_5 , про те, що майстер лісу Сокиричівського лісництва ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом №203 від 04.12.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майстра лісу Сокиричівського лісництва ОСОБА_1 », однак від підпису, що підтверджує цей факт ОСОБА_1 відмовилась, що вищевказані особи засвідчили своїми підписами (а.с. 26).

Оскільки підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, скоєний працівником, а дисциплінарна відповідальність наступає тільки у випадку невиконання трудових обов`язків, покладених на працівника трудовим договором, то у випадку з ОСОБА_1 підлягає встановленню чи мало місце невиконання нею визначених посадовою інструкцією обов`язків у обставинах, з якими пов`язано застосування дисциплінарних стягнень.

Посилання позивача ОСОБА_1 на упереджене ставлення до неї з боку в.о. лісничого Сокиричивського лісництва ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, так як дана обставина не є доведеною. Посадова підпорядкованість має наслідки виконання наказів, вказівок і розпоряджень безпосереднього керівника, контроль останнього за виконанням завдань і обов`язків підлеглого працівника не може вважатися упередженим ставленням, тим більше у разі недоведеності підлеглим працівником належного виконання ним трудових обов`язків. Саме по собі посилання на упередженість, яке немає під собою доказової основи не є підставою для скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Позивачем ОСОБА_1 не спростовано обставини, з якими пов`язано застосування дисциплінарного стягнення, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, дисциплінарна відповідальність настала внаслідок невиконання (неналежного виконання) майстром лісу – позивачем по справі ОСОБА_1 трудових обов`язків.

Передбачені статтею 148 КЗпП України строки для застосування дисциплінарного стягнення відповідачем дотримано.

Дисциплінарні стягнення застосовано правомочним органом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не довели обставини, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог, натомість відповідач ДП «Ківерцівське ЛГ» надав докази, які в сукупності є достатніми для висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу №203 від 04.12.2019р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 відмовився від виклику та допиту в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про допит яких ним було заявлено клопотання.

Суд не бере до уваги посилання позивач, що площа лісових угідь, які закріплені за нею є великою, а тому проконтролювати де вона знаходилась, у якому кварталі під час чергування не надається можливим через відсутність на певних ділянках мобільного зв`язку. Однак позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували дані факти.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Отже наказ про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинен містити стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридичну кваліфікацію, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Між тим, згідно із ч. 1 ст.233, ст.234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або копії трудової книжки.

З роз`яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 06.11.1994 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України №4 від 01.04.1994 року, №18 від 26.10.1995 року, №15 від 25.05.1998 року, вбачається, що встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду застосовується незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цього строку, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливими поновити порушений строк.

Судом встановлено, що позивач звернулась до суду з аналогічним позовом 17.12.2019р. Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.12.2019р. позовну заяву було залишено без руху. Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.01.2020р. відкрито провадження у даній справі. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18.03.2020р. дану справу було передано для розгляду судді Поліщук С.В. Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.03.2020р. суддя прийняла справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.05.2020р. даний позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, дана ухвала суду позивачем не оскаржувалась.

У даному випадку позивач не позбавлена можливості звернутися до суду повторно у відповідності до ч.2 ст. 257 ЦПК України.

21.08.2020р. представником відповідача до суду подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, яку підтримала в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечили проти заяви про застосування позовної давності, зазначивши, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки причиною неявки позивача до суду були введені на території країни карантинні заходи.

Відповідно до Постанови КМУ України №211 від 11.03.2020р. (із змінами та доповненнями) та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020р. №731-ІХ на території України були введені карантинні обмеження, у зв`язку з чим процесуальні строки та строки для подачі позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину, за таких обставин суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа Проніна проти України, № 63566/00 § 23, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 255, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 3, 147-150 КЗпП України, -

У Х В А Л И В

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ;

представник позивача: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ;

представник відповідача: адвокат Скрипчук Ольга Петрівна, свідоцтво про право на зайнятість адвокатською діяльністю серії ВЛ №1103, юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук