Рішення № 9347212, 27.04.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №2-370/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вуїва О.В.,

при секретарях Вишняковій А.Є., Козачук О.С.,

за участю: представника позивача Вишневського А.В., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі ВАТ «Миколаївгаз») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2009 року ВАТ «Миколаївгаз» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в якій вказувало, що відповідач на підставі письмового договору від 24 липня 2006 року є абонентом ВАТ «Миколаївгаз», яке надає йому послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1

Споживач отримував вказані послуги та користувався ними.

В той же час останній в порушення п. 17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою КМУ від 09 грудня 1999 року № 2246 (далі Правила) їх оплачував невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01 грудня 2009 року виникла заборгованість в сумі 693,53 грн.

В звязку з цим підприємство просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість, а також сплачені ним витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В подальшому під час розгляду справи ВАТ «Миколаївгаз» неодноразово уточнював позовні вимоги.

В останньому уточненні до позову ВАТ «Миколаївгаз» зазначив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами природного газу, обсяг якого нараховувався їм згідно показів засобу обліку спожитого газу. В звязку з їх відмовою від обовязкової періодичної повірки газового лічильника з серпня 2009 року нарахування проводиться за нормами споживання.

Оскільки за період з 01 серпня 2009 року по 01 березня 2010 року відповідачі заборгували підприємству 1717,36 грн., а тому позивач просив про стягнення з відповідачів цього боргу в судовому порядку.

Враховуючи ці обставини, ухвалою суду від 26 квітня 2010 року до участі в справі в якості відповідачки було залучено ОСОБА_3

Представник позивача Вишневський А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Свої заперечення обгрунтовували безпідставністю нарахування позивачем обсягу спожитого ними природного газу за нормами споживання за наявності приладу обліку, а також наявністю часткової проплати спожитих послуг.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши розрахункову книжку по оплаті за газ, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що відповідачі зареєстровані та мешкають по АДРЕСА_1 Миколаївської області, на підставі окремого письмового договору від 24 липня 2006 року та особового рахунку №НОМЕР_1 є споживачами природного газу за цією ж адресою.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримували належної якості послуги з газопостачання та користувалися ними.

Зі своєї сторони споживачі отримані послуги оплачували не вчасно та не в повному обсязі.

Однак згідно вимог ст. 714 ЦК України, п.п. 10, 17 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою КМУ від 09 грудня 1999 року № 2246 та умов договору споживачі зобовязані щомісячно вносити плату за надані послуги з газопостачання згідно діючих тарифів на газ та на підставі показів приладу обліку. Плата за надані послуги повинна вноситися абонентом не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

З виписки з особового рахунку за №НОМЕР_1 та розрахункової книжки по оплаті за газ вбачається те, що за період з 1 серпня 2009 року по 1 березня 2010 року відповідачі спожили газ, що з врахуванням наданих їм пільг становить 1 826,55 грн., з них проплачено послуги в розмірі 209,19 грн. (9,19 грн. до серпня 2009 року + 100 грн. в грудні 2009 року + 100 грн. в лютому 2010 року).

При цьому, незважаючи на наявність у споживачів приладу обліку нарахування за цей період велося газопостачальником за нормами щомісячного споживання природного газу.

Суд погоджується з таким розрахунком, оскільки він здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому суд виходить з тих обставин, що наявний у споживачів прилад обліку газу УКР №318905, 1998 року випуску згідно спільного наказу Держкомстандарту України, Мінпромполітики України та НАК «Нафтогаз України» за №218\501/537 від 6 жовтня 2004 року ще в 2006 року підлягав обовязковій періодичній повірці.

Про цю обставину письмово повідомлялися відповідачі (а.с. 24-25).

В той же час ВАТ «Миколаївгаз» неодноразово здійснював заходи для повірки лічильника газу, однак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухилялися від виконання цього обовязку.

Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема актами про недопуск в житлове приміщення з метою зняття приладу обліку (а.с. 21-23)

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки (в тому числі лічильники газу) дозволяється використовувати за умови, якщо вони пройшли періодичну повірку або державну метрологічну атестацію.

В іншому випадку такий засіб обліку вважаєть непридатним для застосування.

Абзацем 11 п. 29 Правил та п. 5.2.12 договору передбачено, що споживач зобовязаний безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після предявлення ними відповідних службових посвідчень для демонтажу або монтажу лічильників газу, повязаного з проведенням їх планової повірки.

Абзацем 7 п. 34 Правил встановлено, що споживач несе відповідальність за відмову у доступі представникам газопостачального підприємства до власних житлових і підсобних приміщень, де розташовані лічильники газу, для їх демонтажу з метою проведення планової повірки.

Абзацем 4 п. 15 Правил встановлено, що у випадку прострочення планової повірки приладу обліку природного газу з вини споживача у разі відмови споживача у доступі до своїх приміщень, де розташовані лічильники газу для їх демонтажу, плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до норм споживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року №619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

Разом з тим, з акту технічного аналізу лічильника газу за №041321 від 11 березня 2010 року та довідки ДП «Миколаївстандартметрологія» за №504 від 12 березня 2010 року вбачається те, що встановлений у відповідачів прилад обліку газу УКР №318905 непридатний для використання, оскільки основна відносна похибка перевищує допустиме значення (а.с. 61).

За таких обставин, облікований лічильником обєм газу не відповідав фактично спожитому, тобто його значення є хибними та не можуть прийматися до уваги при вирішенні спору.

Таким чином, встановлена судом заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках.

В силу ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню в рівних частках 30 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи, понесених позивачем при зверненні до суду, а також 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити частково.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» в особі Вознесенського управління експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (р/р 260393013848 в Вознесенському відділенні №3153 ВАТ «Державний ощадний банк України», код 24791957 МФО 386025) заборгованість по оплаті за спожитий природний газ за період з 01 серпня 2009 року по 01 березня 2010 року в сумі 1 617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) гривень 36 копійок, по 808 (вісімсот вісім) гривень 68 копійок з кожного, а також в рівних частках 30 (тридцять) гривень витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи, по 15 (пятнадцять) гривень з кожного .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державне мито на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська (Банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) в сумі 51 (пятдесят одна) гривня, по 25 (двадцять пять) гривень 50 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: